Анотація до роботи:

Чекан О.М. Діагностика, прогнозцвання та профілактика післяродової патології у свиноматок.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, м. Лівів, 2004.

Досліджено поширеність післяродової патології у свиноматок різних вікових груп залежно від пори року. За цих умов встановлено, що найбільша кількість післяродових захворювань реєструється в осінню пору року. Найбільш поширеними є гострий післяродовий ендометрит, вульвовагініт, цервіцит, мастит та рани вульви.

Встановлено і вивчено параметри співпадання основних клінічних, морфологічних, метаболічних та показників у свиноматок до родів, під час родів і в перші дні післяродового періоду при фізіологічному і патологічному перебігу пуерперального періоду. До того для ранньої діагностики та прогнозування післяродової патології і ефективного застосування профілактичних заходів слід врахувати показники уретограми і вагінальних мазків-відбитків, показники ректального дослідження, біохімічних, морфологічних і гормональних показників крові та характер змін гістостурктури матки.

Апробовано і доведено доцільність застосування біологічно активних препаратів – тканинного препарату ПДЕ та естрофану з метою профілактики післяродової патології при різних схемах їх введення.

Апробовано метод профілактики післяродової патології у свиноматок із застосуванням препарату „Кобактан”. При застосуванні „Кобактану”, кількість випадків запальних процесів органів статевої системи в пуерперальному періоді була значно нижчою порівняно з тваринами контрольної групи.

1. Рання діагностика, прогнозування і застосування ефективних методів профілактики післяродової патології у свиноматок необхідно розглядати як основу підвищення інтенсивності використання маткового поголів’я свиней, підвищення рентабельності галузі свинарства в цілому. Післяродова патологія свиноматок є надзвичайно поширеною у спецгоспах з виробництва свинини і реєструється у 20% свиноматок після опоросу, з якої на вульвовагініт припадає 7,6%, ендометрит – 9,1%, рани вульви - 2,7%, цервіцит – 2,9%, сальпінгіт – 3,9% , атрофію яєчників – 1,6% та мастит – 4,9%.

2. Найчастіше різноманітна післяродова патологія у свиноматок виникає навесні – 38% та восени – 34,8%, менше влітку – 31,2% та взимку – 26,8%. У свиноматок після 1-го та 5-го опоросів післяродова патологія проявляється у 53,5% та 37,5%, тоді як серед свиноматок після 3-го опоросу - 23% від загальної кількості тварин.

3. Внаслідок післяродової патології в середньому за рік вибраковують свиноматок з 1-м опоросом - 40,5±5,1%, з 2-м – 27±0,96%, з 3-м – 28±2,16%, з 4-м – 26±2,83% та з 5-м – 44±2,4%.

4. Підвищення у крові -глобулінів до 20%, серомукоїду до 0,23 оп.од., сіалових кислот до 230 ум. од., поява С-реактивного білку в розмірі 3 мм преципітату, нейтрофільного лейкоцитозу із зрушенням ядра вліво, наявність юних нейтрофілів у вагінальних мазках-відбитках свідчить про початок розвитку запальних процесів у органах статевої системи.

5. Збільшення показнику С-реактивного білку за 1-2 доби до родів більше, ніж 2 мм преципітату, високий рівень прогестерону – 62,3±0,64 нмоль/л, низький рівень естрадіолу-17 – 90,2±0,52 pg/мл та поява юних нейтрофілів в крові і вагінальному екскреті є прогностичними тестами розвитку запальних процесів в органах статевої системи свиноматок.

6. Коливання інтервалів між виведенням плодів та короткі і слабкі перейми під час родів можна вважати прогностичними тестами виникнення гіпо- або атонії матки та затримки посліду у свиноматок.

7. Показники співпадання ознак передвісників родів, перебігу родів, морфологічних, біохімічних показників крові, вмісту естродіалу-17- та прогестерону в плазмі крові, характеру утерограми, цитологічного складу мазків-відбитків є симптомокомплексом для діагностики та прогнозування пуерперальної патології у свиноматок.

8. Дворазове застосування тканинного препарату ПДЕ в дозі 10 мл підшкірно за 7-10 днів до родів та в день родів, а також застосування комплексного дворазового введення ПДЕ та аналогу простагландину F₂ – естрофану в дозі 1 мл внутрішньом’язово на 112 добу вагітності попереджують розвиток післяродових захворювань запального характеру, скорочують строки виділення лохій з 7±0,2 днів до 3,2±0,1 дня, підвищують запліднення свиноматок після відлучення поросят від 1-го осіменіння з 65,3±1,2 до 91,3±0,3%, знижує показник відходу поросят до відлучення з 43±0,3% до 11,3±0,12%.

9. Введення препарату „Кобактан” в дозі 4 мл на 50 кг живої маси в перші 2 години після родів є ефективним методом профілактики запальних процесів в органах статевої системи свиноматок.

10. Найбільша економічна ефективність від профілактичних заходів виявилася в групі тварин, яким застосовували комплексне дворазове введення тканинного препарату ПДЕ в дозі 10 мл підшкірно за 7-10 днів до родів та в день родів з естрофаном внутрішньом’язово в дозі 1 мл на 112 добу вагітності і склала 8,78 грн. на 1 гривню затрат.

Публікації автора:

1. Харенко М.І., Вощенко І.Б., Чекан О.М., Пономаренко В.П. Поширеність післяродових ендометритів серед основних та перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Сумського національний аграрний університет (серія “Ветеринарна медицина”).- Суми, 2002. - Вип. 7. - С.21-23. (Дисертантом проведено клінічні дослідження та встановлено поширеність післяродових ендометритів серед основних свиноматок, написано статтю).

2. Харенко М.І., Вощенко І.Б., Чекан О.М., Пономаренко В.П. Вплив тканинного препарату ПДЕ на показники неплідності, гіпо- та агалактії і збереженість приплоду у свиноматок // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького.-Львів, 2002.-Т. 4, (№5). - С.111-113. (Дисертантом вивчено вплив тканинного препарату ПДЕ на показники неплідності та збереженості приплоду).

3. Харенко М.І., Чекан О.М. Роль акушерської патології у виникненні неплідності свиноматок // Вісник Сумського національного аграрного університету (серія “Ветеринарна медицина”). – Суми, 2002. - Вип. 8. - С.106-110. (Дисертантом проведено науково-практичні досліди та вивчено залежність виникнення неплідності свиноматок від розвитку акушерської патології).

4. Харенко М.І., Чекан О.М. “Кобактан” при післяродових ускладненнях у свиноматок та перспектива його застосування // Ветеринарна медицина України. - 2003. - №9. - С.33-36. (Диссертантом проведено експериментальні дослідження по застосуванню препарату кобактану з метою терапії комплексу метрит-мастит-агалактія).

5. Чекан О.М. Динаміка естрадіолу-17 та прогестерону в сироватці крові при застосуванні ПДЕ та налогу простагландину F2-естрофану з метою профілактики післяродової патології у свиноматок// Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.-Львів, 2003.- Т. 5 (№2) - ч. 3. - С.187-191.

6. Чекан О.М. Гістологічна структура тканин органів статевої системи свиноматок при застосуванні ПДЕ з метою профілактики післяродової патології // Вісник Сумського НАУ. – Суми, 2003. -№ 9. - С. 129 - 132..

7. М.І.Харенко, В.П.Пономаренко, І.Б.Вощенко, О.М.Чекан. Ефективність застосування тканинного препарату ПДЕ при акушерсько-гінекологічній патології у свиноматок // Ветеринарна медицина України. - 2003. - №12.-С.19-21 (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, встановлено поширення післяродових захворювань, тривалість періодів родів та збереження поросят при застосуванні тканинного препарату ПДЕ та естрофану).

8. Чекан О.М. Параметри співпадання основних метаболічних, морфологічних і клінічних показників свиноматок при фізіологічному і патологічному перебігу пуерперального періоду// Вісник Сумського НАУ .- Суми, 2003.- № 10. - С.118-141.

9. Харенко Н.И., Пономаренко В.П., Вощенко И.Б., Чекан А.Н. Профилактика послеродовой патологии свиноматок с использованием биологически активных препаратов // Материалы Международной научно-практической конференции “Повышение конкурентоспособносты животноводства и задачи кадрового обеспечения”.- Быково, Московской области.- 2003.- Вып. 9.-С. 106-108. (Здобувачем проведена апробація препарату кобактану з метою експрес-профілактики запальних процесів в органах статевої системи свиноматок у пуерперальному періоді).

10. Харенко М.І., Чекан О.М., Чекан С.М. Зміна біохімічних показників сироватки крові при запальних процесах статевих органів свиноматок та при їх профілактиці // Матеріали науково-практичної конференції аспірантів та студентів Сумського НАУ. - Суми.-2003. - С.84. (Дисертант провів наково-практичні досліди та написав статтю).