Мусієнко Юрій Володимирович. Діагностика, прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок : дис... канд. вет. наук: 16.00.07 / Сумський національний аграрний ун- т. — Суми, 2007. — 213арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 183-203.
Анотація до роботи:
Мусієнко Ю.В Діагностика, прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.
Дисертація присвячена визначенню поширення та дослідженню причин родової патології у свиноматок різних вікових груп залежно від пори року. Встановлено, що основними ознаками патологічних родів є поява у гнізді мертвонароджених поросят, новонароджених з асфіксією, затримка посліду, недорозвиток та перерозвиток плодів, слабкі або надмірні перейми і потуги.
Визначено зміну основних біохімічних показників у крові вагітних свиноматок у передродовому періоді з урахуванням їх віку та вивчений корегуючий вплив на них біологічно активних речовин.
Отримані результати досліджень дозволили рекомендувати для профілактики родової патології комплексне введення препаратів ПДЕ та естрофану, які завдяки синхронізуючому та стимулюючому ефекту сприяють кращій підготовці свиноматок до опоросу та підвищують показники їх продуктивності.
Вивчено динаміку коагуляційно-антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові перед родами у клінічно здорових свиноматок та свиноматок з патологічним перебігом родового процесу з урахуванням їх віку, показано вплив на систему гемостазу ПДЕ та естрофану, на підставі чого обґрунтовано і запропоновано новий метод прогнозування родової патології та доведено корегуючий вплив ПДЕ на систему гемостазу у свиноматок.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо своєчасної діагностики та прогнозування патологічних родів у свиноматок залежно від їх віку та пори року в умовах свинарських господарств, шляхом дослідження тривалості поросності, характеру прояву передвісників родів, перебігу родового процесу, біохімічних показників крові, що дозволяє проводити ефективні профілактичні заходи за допомогою біологічно активних речовин для зростання показників відтворної здатності свиноматок та збереженості поросят.
У спецгоспі з виробництва свинини у 44,92 % свиноматок реєструються патологічні роди, у 20,8 % вони характеризуються появою у гнізді мертвонароджених, які складають 3,78 % всіх поросят. У свиноматок з патологічними родами на мертвонародженість поросят припадає 43,8–49,3 %, на аспіраційну асфіксію – 24,4–32,2 %, на затримання посліду – 20,5–24,7 %, на слабкість перейм та потуг – 12,3–16,9 %, на недорозвиток плодів – 12,3–16,4 %, на перерозвиток плодів – 11,6–15,1 %, на вузькість тазу 8,1–12,3 %, на канібалізм – 6,8–11 % та на надмірні перейми та потуги 8,1–10,8 %.
Відстань від кореня хвоста до сідничного горба та її зміна при патологічних родах статистично менша (2,76–3,03 та 0,48–0,62 см відповідно), ніж при фізіологічних (3,23–3,76 та 0,87–1,29 см відповідно).
Підготовча стадія при фізіологічному перебігу опоросу триває в середньому від 174,0±8,1 хвилин навесні до 224,5±11,7 хвилин взимку, а при патологічних родах – від 229,2±7,3 навесні до 270,6±13,0 хвилин взимку. Стадія виведення плодів при фізіологічних родах коливається від 116,5±2,5 хвилин (влітку) до 130,20±3,88 хвилин (восени), при патологічних родах – від 185,7±3,3 хвилин (влітку) до 206,9±14,6 хвилин (взимку). Середній інтервал між народженням поросят при фізіологічному перебігу родового процесу коливається від 12,5±0,7 до 16,23±0,47 хвилин, а при патологічних родах – від 17,9±0,7 до 21,56±1,14 хвилин.
Відсоток збереженості поросят до відлучення у 45 днів при патологічних родах (66,02–71,15 %) у середньому на 10 % менший, ніж при фізіологічних (76,16–81,91 %). Найбільше фізіологічних родів відбувається увечері (29,21–37,74 %) та вночі (17,92–30,33 %), а найменше вранці (16,04–21,31 %) та вдень (17,21–28,30 %). Кількість патологічних родів вдень (23,19–32,95 %) та вранці (15,91–28,40 %) значно збільшується, відносно до фізіологічних показників і найменше патологічних родів реєструється вночі (18,57–23,19 %).
На 113–114 добу поросності перед фізіологічним перебігом родового процесу відбувається зниження рівня прогестерону до 10,07±1,53 нмоль/л, прогестероно-естрадіолового співвідношення до 14,20±2,62, активності холінестерази до 35,72±4,13 мкмоль/(сл), рівня загального білка до 61,67±1,24 г/л, рівня тригліцеридів до 0,598±0,023 ммоль/л з одночасним підвищення рівня естрадіолу до 0,71±0,03 нмоль/л, кількості іонів кальцію до 2,20±0,06 ммоль/л, рівня глюкози до 3,89±0,05 ммоль/л, загального холестерину до 1,81±0,04 ммоль/л. Перед патологічним опоросом (на 113-114 добу поросності) значно перевищує фізіологічні показники рівень прогестерону (24,57±3,97), прогестероно-естрадіолового співвідношення (50,43±10,45), активність холінестерази (49,11±3,16 мкмоль/(сл)), вміст загального білка (73,0±1,92) та загального холестерину (2,01±0,04), тоді як рівень естрадіолу (0,53±0,05), кальцію (1,98±0,03) та глюкози (3,54±0,07) значно менший.
Зі 106 по 114 добу вагітності перед патологічними родами відбувається зменшення активності ФСФ, АТ ІІІ, ХЗФ та ЗФАПК, порівняно з фізіологічними родами (p<0,001). У плазмі крові свиноматок з віком (від 9 місяців до 2 років) підвищується вміст фібриногену та активність ХЗФ, АТ ІІІ, ЗФАПК і знижується активність ФСФ.
На 21 годину в середньому скорочується період поросності після застосування естрофану у дозі 1,5 мл на 112–113 добу вагітності, причому кількість свиноматок з поросністю вище 116 діб зменшується до 3,33 %, на 40 хвилин скорочується стадія виведення плодів, на 25 хвилин – тривалість виділення посліду та на 4–7 хвилин – середній інтервал між народженням поросят. Найкращій профілактичний та синхронізуючий ефект має комплексне застосування ПДЕ та естрофану, яке сприяє тому, що 71,67 % опоросів відбуваються з 114 до 116 доби вагітності, кількість свиноматок з патологічними родами скорочується до 10 %, кількість мертвонароджених поросят до 1 %, збереженість поросят до відлучення у 45 днів збільшується на 16,3 %.
Введення ПДЕ та естрофану сприяє підвищенню концентрації фібриногену, зниженню активності фактора ХІІІ та збільшенню загальної фібринолітичної активності (р<0,05). Введення естрофану сприяє зниженню активності АТ-ІІІ та підвищенню ХЗФ, а дворазове введення тільки ПДЕ або у поєднанні з естрофаном призводить, навпаки, до підвищення активності АТ-ІІІ та зниженні ХЗФ (р<0,05).
До показників підвищеної загрози виникнення патологічних родів належать: зниження рівня фібриногену у крові до 4,17±0,20 г/л, зростання активності фактора ХІІІ до 52,43±0,63 с, зниження інгібіторної здатності АТ-ІІІ до 80,13±0,74 %, а також, Хагемен-залежного фібринолізу до 47,4±1,19 хвилин та загальної фібринолітичної активності до 417,0±3,69 хвилин.
Економічна ефективність введення ПДЕ на 105 та 112–113 добу вагітності у дозах по 10 мл на одну дослідну свиноматку становила 228,38 грн., естрофану на 112–113 добу – 265,54 грн., при комплексному введенні препаратів – 350,44 грн. на одну дослідну свиноматку.
Публікації автора:
Харенко М.І., Мусієнко Ю.В. Особливості перебігу фізіологічних і патологічних родів у свиноматок в зимовий період // Вісник Сум. НАУ, 2004. – Вип. 7. – С. 166–171. (Здобувачем самостійно проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та підготовку статті до публікації).
Харенко М.І., Мусієнко Ю.В. Особливості перебігу фізіологічних і патологічних родів у свиноматок // Міжвідомчий тематичний науковий збірник: Ветеринарна медицина. – Харків, 2005. – № 85. – Т. 2 – С. 1097–1105. (Здобувачем особисто вивчена характеристика стадій родів та показники плодючості свиноматок, проведено статистичну обробку даних та написання роботи).
Харенко М.І., Мусієнко Ю.В. Характеристика тривалості поросності при фізіологічних і патологічних родах // Науково-технічний бюлетень «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин». – Харків, 2005. – № 91. – С. 120–126. (Здобувач вивчив тривалість поросності, провів аналіз отриманих результатів та підготував статтю до друку).
Мусієнко Ю.В. Характеристика прояву передвісників родів при фізіологічних і патологічних родах // Вісник Сум. НАУ, 2005. – Вип. 1-2 (13-14). – С. 34–45.
Вплив тканинного препарату з плаценти й естрофану на час настання родів, їх перебіг у свиноматок й якість приплоду / Харенко М.І., Мусієнко Ю.В., Вощенко І.Б., Яблонський В.А. // Ветеринарна медицина України. – 2006. – № 5. – С. 28–32. (Здобувач брав участь у введенні біологічно активних речовин та вивченні показників плодючості, у дослідженні біохімічних показників крові свиноматок, самостійно провів статистичну обробку отриманих даних).
Прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок / Харенко М.І., Мусієнко Ю.В., Лазоренко А.Б., Чекан О.М. // Вісник Сум. НАУ, 2006. – Вип. 1-2 (15-16). – С. 204–210. (Здобувач особисто вивчав передвісники родів у свиноматок, брав участь у проведенні статистичної обробки даних та розробленні діагностично-прогностичних тестів).
Мусієнко Ю.В. Основні причини патологічного опоросу // Міжвідомчий тематичний науковий збірник: Ветеринарна медицина. – Харків, 2006. – № 86 – С. 241–244.
Мусієнко Ю.В., Лазоренко А.Б. Стан системи гемостазу у свиноматок за фізіологічних та патологічних родів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2006. – Вип. 36. – С. 111–117.
Мусієнко Ю.В., Вощенко І.Б., Чекан О.М. Вплив біологічно активних препаратів на тривалість стадій опоросу // Вісник Полтавської ДАА, 2006. – № 2. – С. 140–143. (Здобувач брав участь у проведенні експериментальних досліджень та статистичній обробці даних, самостійно провів узагальнення результатів та написання статті).
Мусієнко Ю.В. Вплив біологічно активних препаратів на тривалість поросності свиноматок // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. – Львів, 2006. – Т.8. – №3 (30). – Ч.2. – С. 112–116.
Мусієнко Ю.В., Лазоренко А.Б. Вплив біологічно активних речовин на стан системи гемостазу у свиноматок // Вісник Сум. НАУ, 2006. – Вип. 7 (17). – С. 81–83. (Здобувач брав участь у введенні біологічно активних речовин та дослідженні біохімічних показників крові свиноматок, самостійно провів статистичну обробку отриманих даних).