Анотація до роботи:

Плескач О.Я. Діагностика носійства вірусів гепатиту С в популяції донорів Київської міської станції переливання крові та серед осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2007.

На підставі обстеження 1987 осіб, віднесених до різних категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, 559 осіб контрольної групи і 41021 донора крові встановлена висока частота виявлення анти -HCV антитіл серед учасників ЛНА (22,59 %), реконвалесцентів ГПХ (27,19 %), евакуйованого населення (25,96 %), працівників підприємств атомної енергетики (25,28 %), що значно перевищує показники по групі донорів (3,45 %) і близькими за спектром наявної соматичної патології обстеженими пацієнтами контрольної групи (8,92 %). Серед генотипів вірусу переважав прогностично несприятливий 1b (86,93 %). Для постраждалих контингентів був виявлений високий рівень сероконверсії (7,21 %) та зв’язок між HCV-інфікуванням і проведенням гемотрансфузій. Серед носіїв HCV-інфекції частіше зустрічались хронічні гепатити, хронічні гастрити, захворювання щитоподібної залози, хронічні запальні процеси, тромбоцитопенії, перенесений інфаркт міокарду в анамнезі. З метою зменшення ризику інфікування вірусом гепатиту С та зниження впливу цієї інфекції на розвиток негативних віддалених медичних наслідків опромінення запропоновано алгоритм обстеження пацієнтів різних відділень та поліклініки радіаційного реєстру НЦРМ АМН України.

У дисертації представлено нове рішення актуального науково-практичного завдання радіобіології – на основі оцінки розповсюдження HCV за наявністю анти-HCV антитіл серед контингентів, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та характеристики стану їх здоров’я визначено внесок вірусу гепатиту С у реалізацію негативних віддалених наслідків опромінення та оптимізовані заходи щодо зниження частоти HCV- інфікованості.

1. Проведене порівняння різних наборів імуноферментного аналізу для визначення анти-HCV антитіл, присутніх на ринку України, свідчить про їх високу чутливість та відсутність статистично вірогідних розбіжностей в цих показниках між окремими наборами, що робить можливим їх широке використання для загального скринінгу крові на наявність антитіл до HCV. Водночас, порівняно з реакцією пасивної аглютинації вони мають дещо нижчу специфічність.

2. На підставі обстеження 41021 донора крові встановлено, що HCV- інфекція є розповсюдженою в Україні: частота виявлення анти -HCV антитіл серед популяції донорів крові становить 3,45 %, що перевищує аналогічні показники у розвинутих країнах Європи. Найбільша поширеність HCV-інфекції визначена в максимально активній донорській групі - серед чоловіків вікових груп 25-29 і 30-34 років (4,66 %), а також серед донорів-жінок віком від 30 до 34 років (2,93 %).

3. Серед обстежених контингентів найбільш часто зустрічався генотип 1b вірусу гепатиту С (86,93 %), а також поєднання генотипу 1b з генотипом 2a або 2b (4%).

4. Для осіб, які перенесли гостру променеву хворобу у 1986-1988 роках (27,19 %), інших учасників ЛНА (22,59 %), евакуйованого населення (25,96 %), працівників підприємств атомної енергетики (25,28 %), характерним є підвищений рівень HCV-інфікованості, порівняно як з донорами крові, так і з близькими за спектром наявної соматичної патології обстеженими пацієнтами контрольної групи (8,92 %).

5. В групі чоловіків, реконвалесцентів ГПХ, встановлена залежність між отриманою дозою зовнішнього опромінення та частотою виявлення анти-HCV антитіл (r = 0,3433; p<0,05).

6. Для контингентів, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, характерним є високий рівень сероконверсії (16,45 % серед реконвалесцентів ГПХ; 7,12 % - учасників ЛНА; 5,26 % - мешканців контамінованих територій; 4,16 % - евакуйованого населення), та зв’язок між HCV-інфікуванням і проведенням гемотрансфузій.

7. В групі учасників ЛНА встановлена асоціація інфікованості вірусом гепатиту С та захворюваністю на хронічний гепатит і розвитком позапечінкових захворювань і симптомів (геморагічні васкуліти, лімфаденопатії, тромбоцитопенії, захворювання щитоподібної залози, часті хронічні запальні процеси, субфебрилітет, збільшення частоти розвитку інфаркту міокарду). Виявлені зміни у спектрі соматичної патології в групі носіїв вірусу гепатиту С супроводжуються відповідними змінами біохімічних показників сироватки крові (підвищення рівня амінотрансферазної активності та порушення ліпідного обміну).

Публікації автора:

1. Порівняльна характеристика діагностичних наборів для виявлення носійства вірусного гепатиту С / А.А. Чумак, О.Я. Плескач, Л. Заневська, Л.Ф. Юрченко, В.А. Степанчук, В.Р. Шагінян // Доповіді Національної академії наук України. – 1996. – № 11.– С. 163 – 167.

2. Вірусний гепатит С – проблеми носійства, лікування і профілактики / А.А. Чумак, Н.В. Бєляєва, Д.А. Базика, О.Я. Плескач, М.В. Азарськова // Журн. АМН України. – 2000. – т. 6, № 1. – С. 65 – 81.

3. Иммунологические аспекты у реконвалесцентов острой лучевой болезни – результаты тринадцатилетнего мониторинга / А.А. Чумак, Д.А. Базыка, Н.В. Беляева, М.В. Азарскова, Ж.Н. Минченко, О.Я. Плескач, Л.П. Мищенко. // Межд. ж. радиац. медицины. – 2000. – т. 1, № 5. – С. 65 – 81.

4. Клінічні імунологічні дослідження в радіаційної мелицини – п’ятнадцятирічний досвід / А.А. Чумак, Д.А. Базика, В.В. Талько, Ж.М. Мінченко, Н.В. Бєляєва, М.В. Азарскова, О.Я. Плескач, Н.А. Голярнік, І.М. Ільєнко, Л.І. Лобортас, І.В. Абраменко, Л.М Овсянікова, С.М. Альохіна, Н.І Білоус, О.М. Отаманенко, Н.В. Буренко, О.Л. Мазніченко // Укр. ж. гематології та трансфузіології. – 2002. – № 5. – С. 6 – 11.

5. Иммунологические эффекты у реконвалесцентов острой лучевой болезни – результаты пятнадцатилетнего мониторинга. / А.А. Чумак, Д.А. Базыка, А.Н. Коваленко, Н.В. Беляева, М.В. Азарскова, Ж.Н. Минченко, О.Я. Плескач, П.К. Бойченко // Укр. ж. гематології і трансфузіології. – 2002. – № 5. – С. 40 – 41.

6. Факторы, влияющие на клинические проявления носительства вируса гепатита С у учасников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / А.А. Чумак, А.Н. Коваленко, И.В. Абраменко, П.К. Бойченко, Д.А. Белый, М.В. Азарскова, А.А. Гасанов, О.Я. Плескач // Укр. медичний часопис. – 2004. – т. 42, № 4. – С. 135 – 140.

7. Ассоциация носительства цитомегаловируса и вируса гепатита С у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС / А.А. Чумак, И.В. Абраменко, П.К. Бойченко, А.А. Гасанов, О.Я. Плескач // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2003. – вып.5 (51). – С. 126 – 132.

8. Генотипирование вирусов гепатита С в образцах крови бессимптомных носителей гепатита С в г.Киеве / А.А. Чумак, Д.А. Базыка , Л.И. Заневска, О.Я. Плескач, Л.Ф. Юрченко., Х. Йошизава, Н. Манза, Т. Мория, Дж. Танка // Первая международная конференция по вирусным гепатитам. Эпидемиология, диагностика, профилактика, лечение. – Минск, 1997. – С. 30.

9. 9. Эпидемиология и контроль за вирусными гепатитами в Киеве / А.А. Чумак, Л.И. Заневская, О.Я. Плескач, Д.А. Базыка, Н. Манза, Л.Ф. Юрченко, Дж. Танака, Т. Мория, Х. Йошизава // Первая международная конференция по вирусным гепатитам. Эпидемиология, диагностика, профилактика, лечение. – Минск, 1997. – С. 23.

10. Blood Banking in Kiev Municipal Blood Center / Anatoly A. Chumak, Oksana Pleskach, Ludmila Yurchenko, Natalia Ivanitskaya and Ludmila Zanevskaya // 24^th Congress of the International Society of Blood Transfusion ISBT’ 96 Abstracts – 1996.– P.32.

11. Плескач О.Я. Носительство HCV-инфекции у контингентов, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС // Укр. ж. гематології і трансфузіології. – 2002. - № 5. - С. 33.

12. Діагностика та профілактика імуннихпорушень при хронічному персистиуванні маркерів гепатитів В, С, цитомегалії у осіб, що зазнали впливу іонізуючого опромінення.( методичні рекомендації). / А.А. Чумак, Н.В. Бєляєва, Д.А. Базика, О.Я. Плескач, М.В. Азарскова, О.М. Коваленко, І.В. Абраменко // Київ: Чорнобильінформ, 2003. – 27с.