12. Вощенко Ігор Борисович. Діагностика і профілактика неплідності основних свиноматок: дис... канд. вет. наук: 16.00.07 / Національний аграрний ун-т. - К., 2004. : табл.
Анотація до роботи:
Вощенко І.Б. Діагностика і профілактика неплідності основних свиноматок – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.
Досліджено причини і форми розповсюдження різних форм неплідності серед основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспах з виробництва свинини Сумської області. Основними причинами аліментарної неплідності є ожиріння та схуднення; симптоматичної – ендометрит, травми загального походження, травми статевих органів; імунної – багаторазові безрезультатні осіменіння.
Основними функціональними змінами при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності є анафродизія, німфоманія, неповноцінні статеві цикли та багаторазові безрезультатні осіменіння при титру спермоантитіл 1:64 та вище. Патолого-анатомічні зміни в органах статевої системи для вище перерахованих форм неплідності характеризувалися кістами яєчників, персистентними жовтими тілами, запальними процесами в органах статевої системи. Більшість показників біохімічного, морфологічного та гормонального складу крові вказує на здатність тканинного препарату ПДЕ впливати на організм хворих тварин.
Застосування при аліментарній неплідності ПДЕ, симптоматичній ПДЕ окремо та в комплексі з Хорулоном, імунній – аміназину окремо та в комплексі з ПДЕ підтверджує доцільність відновлення відтворної функції свиноматок.
Визначення клітинного складу вагінальних мазків-відбитків, титру спермоантитіл, проведення ректального дослідження служать тестом для встановлення аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні ранньої діагностики існуючих форм неплідності основних свиноматок в умовах свинарських господарств, яка дозволяє своєчасно і ефективно проводити профілактичні заходи з метою підвищення інтенсивності використання маточного поголів`я та зростання його продуктивності. Головними причинами неплідності основних свиноматок у спецгоспах Сумської області є: аліментарна (20,2%), симптоматична (35,2%), імунна (10,1%), штучно набута (21,1%) та природжена (1,8%).
Клініко-функціональні зміни в організмі основних свиноматок проявляються: при аліментарній неплідності – анафродизією (80%) та неповноцінними статевими циклами (20%), а клінічні ознаки – ожирінням (19,4%) та схудненням (60,6%); при симптоматичній неплідності – анафродизією (34%), німфоманією (15%) та неповноцінними статевими циклами (26%), а також – травмами (19%) та патологічними змінами в органах статевої системи (89%); при імунній неплідності – німфоманією (6,5%), патологічними змінами в органах статевої системи (15,3%) та багаторазовими і безрезультатними осіменіннями (100%).
Патолого-анатомічні зміни в органах статевої системи основних свиноматок проявлялися: при аліментарній неплідності – атрофією яєчників (92,5%) ; при симптоматичній неплідності – патологічними змінами в різних ділянках статевої системи (97,3%); при імунній неплідності – кістою яєчників та патологічними змінами бахромки (15,7%). Результати ректального дослідження основних свиноматок при вищезгаданих формах неплідності у 80% випадків збігаються з даними, отриманими після діагностичного забою тварин.
При аліментарній неплідності основних свиноматок застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл, обумовлює у 92,3±3% тварин проявлення стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, при заплідненості від 1-го осіменіння 95±4,3%.
При симптоматичній неплідності основних свиноматок що клінічно проявлялася ознаками анафродизії, застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл. та „Хорулону” дворазово, внутрішньом’язово у дозі 500 М.О. прояв стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, середній строк прояву охоти та заплідненості від 1-го осіменіння складали відповідно: 81,1±9,4%, 6,78±1,02 доби і 94,4±4,5% та 100%, 5,19±0,42 доби і 88,8±4,5%.
При імунній неплідності основних свиноматок застосовування нейролептичного препарату аміназину дворазово, внутрішньом’язово у дозі 3 мл (0,5%), окремо або в комплексі з препаратом ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл обумовлює середній строк прояву стадії збудження статевого циклу та заплідненість від 1-го осіменіння відповідно: 26,3±3,1 доби і 74,5±3,5% та 24,5±1,36 доби та 73,1±4,3% тварин.
Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків залежить від форм неплідності: характерним для аліментарної неплідності є переважання середніх та малих ядерних клітин плоского епітелію; для симптоматичної неплідності переважання середніх ядерних клітин з однаковою кількістю без’ядерних та великих ядерних клітин плоского епітелію; для імунної неплідності – переважання середніх та малих ядерних клітин при відсутності без’ядерних плоского епітелію.
При всіх 3-х формах неплідності у вагінальних мазках-відбитках присутні лейкоцити, а кількість їх не перевищує доступних показників.
Застосування препарату ПДЕ окремо та у поєднанні з тетравітом сприяє підвищенню вмісту в сироватці крові основних свиноматок при аліментарній неплідності естрадіолу та зниженню рівня прогестерону при значному зростанні відсотка співвідношення Е:П на середньому тлі по групах до введення препаратів 23,15±3,28 pg/мл (естрадіолу), 1,35±0,18 pg/мл (прогестерону) та 17,6:1±1,1 відповідно.
При симптоматичній неплідності застосування ПДЕ і Хорулону, окремо та у поєднанні, сприяє зростанню співвідношення Е:П порівняно з тваринами контрольних груп в 22,46, 16,0 та 6,48 разів на середньому тлі по групах до застосування препаратів: естрадіолу 36±2,46 pg/мл, прогестерону 18,6±1,6 pg/мл та співвідношення Е:П 2,74±0,6:1відповідно.
У тварин з імунною формою неплідності при застосуванні ПДЕ співвідношення Е:П становило 2,4:1±0,26 і визначалося за рахунок найбільшого зниження естрадіолу до 19,35±1,61 pg/мл та незначного зростання прогестерону 8,72±1,2 pg/мл відповідно показників до введення препаратів (52,95±1,97 pg/мл; 0,63±0,05 pg/мл та 92,4±7,4:1) і показників контрольної групи.
До введення препаратів основним неплідним свиноматкам з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності титр спермоантитіл коливався в різних межах: при аліментарній та симптоматичній від 1:0 до 1:64; при імунній від 1:128 до 1:512.
При застосуванні препаратів свиноматкам з імунною неплідністю титр спермоантитіл вірогідно знижувався, а найефективнішим в порівнянні із зниженням титру антитіл виявився аміназин та його поєднане використання з ПДЕ.
До введення біологічно активних речовин основним свиноматкам біохімічний склад сироватки крові характеризувався таким порушенням: при аліментарній неплідності – дещо нижчими від фізіологічної норми вмістом білку (74,58±1,55 проти 76–91 г/л) і загального кальцію (1,97±0,18 проти 2,5–3,5 мкмоль/л) та вищим - фосфору (1,97±0,2 проти 1,29 – 1,94 мкмоль/л); при симптоматичній неплідності - дещо вищим вмістом АсАТ (1,05±0,04 проти 0,70–0,85 мкмоль/л) і АлАТ (1,21±0,04 проти 0,75–0,90 мкмоль/л) та низьким вмістом кальцію (1,95±0,07 проти 2,5–3,5 мкмоль/л); при імунній неплідності – дещо нижчим від фізіологічної норми вмістом загального кальцію (2,04±0,08 проти 2,5–3,5 мкмоль/л).
Комплексне застосування ПДЕ з тетравітом при аліментарній неплідності сприяло підвищенню еритроцитів на 8,8% та гемоглобіну на 8,6% (Р>0,05), лейкоцитів на 28,2% до рівня 18,5±1,01 Г/л (Р<0,01); при симптоматичній неплідності комплексне застосування ПДЕ з Хорулоном викликало підвищення кількості еритроцитів на 7,03% (Р<0,05) та лейкоцитів на 13,2% (Р<0,001), а гемоглобіну на 3,4% (Р>0,05); при імунній неплідності комплексне застосування ПДЕ і аміназину призводило до підвищення кількості лейкоцитів на 20,6% (Р<0,05), еритроцитів та гемоглобіну на 7% та 2,1% відповідно (Р>0,05).
12.Найвища економічна ефективність виявилась при аліментарній формі неплідності після поєднаного застосування тканинного препарату ПДЕ з тетравітом і становила 371,3 грн. на одну дослідну свиноматку; при симптоматичній неплідності - препарату ПДЕ з хорулоном і становила 496,49 грн. на одну дослідну свиноматку; при імунній неплідності - препарату аміназину і становила 445,89 грн. на одну дослідну свиноматку.
Публікації автора:
1.Вощенко І.Б., Харенко М.І., Пономаренко В.П. Причини і форми неплідності основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Полтавської ДАА.– 2002. т. 2 (21) – С.111–114.
(Здобувачем проведено визначення параметрів розповсюдження причин і форм неплідності свиноматок у спецгоспі, оброблені та узагальнені отримані результати).
2.Вощенко І.Б. Ректальне дослідження і його значення в ранній діагностиці гінекологічної патології та симптоматичної неплідності свиноматок // Вісник Сумського НАУ. – 2002. – Вип. 8. – С. 13 – 16.
3. Вощенко І.Б. Поширеність форм неплідності свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – 2002. – Т. 4. (№5.) – С. 100 – 105.
4.Вощенко І.Б., Пономаренко В.П., Харенко М.І. Причини, сприяючі розвитку післяродових ендометритів та їх клінічні форми в спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Сумського НАУ – 2002. – №8. – С. 16 – 18.
(Здобувачем проведено встановлення причин, що сприяють розвитку післяродових ендометритів у свиноматок, оброблені та узагальнені отримані результати).
5.Харенко М.І., Пономаренко В.П., Вощенко І.Б. Характер морфологічних змін в органах статевої системи основних свиноматок при різних формах неплідності // Вісник Полтавської ДАА. – 2003. – №1 – 2. – С. 42 – 45.
(Здобувачем проведено визначення характеру морфологічних змін в органах статевої системи при різних формах неплідності, підготовлена стаття до друку).
6.Вощенко І.Б., Харенко М.І. Показники відтворення основних свиноматок при аліментарній формі неплідності, після застосування біологічно активних препаратів // Вісник Сумського НАУ. – 2003. – Вип. 9. – С. 17– 21.
(Здобувачем проведені експериментальні досліди з застосування біологічно активних препаратів основним свиноматкам з аліментарною неплідністю, підготовлена стаття до друку).
7.Вощенко І.Б. Динаміка річних показників причин і форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Зб. Наук. пр. Луганського НАУ. –2003. – №27/39. – С.18–23.
8.Вощенко І.Б. Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності основних свиноматок // Вісник Білоцерківського ДАУ. –2003. – Вип.25. Ч.1 – С.77–81.
9.Харенко М.І., Вощенко І.Б. Показники титру спермоантитіл в сироватці крові при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності // Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – 2003. – Т. 5(№2). – С. 181–183.
(Здобувачем проведені досліди з визначення титру спермоантитіл у основних свиноматок з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності, оброблені і узагальнені результати досліджень).
10.Харенко М.І., Вощенко І.Б. Характер клініко-функціональних змін в організмі основних свиноматок при різних формах неплідності // Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – 2003. – Т. 5 (№2). – С. 183–187.
(Здобувачем проведено визначення клініко-функціональних змін в органах статевої системи при різних формах неплідності, підготовлена стаття до друку).
11.Вощенко И.Б., Харенко Н.И., Пономаренко В.П., Чекан О.М. Профилактика послеродовой патологии свиноматок с использованием биологически активных препаратов // Материалы науч.-практ. конф. По проблеме „Повышение конкурентоспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения”. Быково, Московской области. – 2003. – Вып. 9 – С. 106–108.
(Здобувачем проведені експериментальні досліди з вивчення впливу біологічно активних препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності основних свиноматок).
