Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Шкірні та венеричні хвороби


Романкова Ольга Ігорівна. Діагностика і лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок з урахуванням показників стану піхвового середовища та клінічного перебігу захворювання : Дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2004. — 135арк. — Бібліогр.: арк. 120-135.



Анотація до роботи:

Романкова О.І. Діагностика і лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок з урахуванням показників стану піхвового середовища та клінічного перебігу захворювання”.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.00.20.-шкірні та венеричні хвороби. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2005.

Дисертація присвячена удосконаленню комплексної терапії та упередженню розвитку ускладнень і рецидивів сечостатевого трихомоніазу у жінок з урахуванням показників стану піхвового середовища та характеру клінічного перебігу захворювання. Доведена діагностично-прогностична значимість комбінованого дослідження показників стану загального та місцевого імунітету репродуктивного тракту у хворих на сечостатевий трихомоніаз жінок для своєчасної індивідуалізованої корекції лікування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі по підвищенню ефективності діагностики ( поєднання лібораторних, інструментальних і спеціальних методів дослідження), а також лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок шляхом комбінованої етіотропної і комплексної патогенетичної та місцевої терапії з урахуванням характеру клінічного перебігу захворювання і показників ряду складових, які визначають ступінь колонізаційної резистентності піхви хворих.

1. Комплексне клініко-лабораторне обстеження 123 жінок, хворих на сечостатевий трихомоніаз, виявило у 39 (31,7%) пацієнток свіжий запальний процес з гострим, підгострим або торпідним характером клінічного перебігу, а у 84 (68,3%) – хронічний перебіг захворювання. Доведено, що провідними чинниками, які сприяли хронізації перебігу трихомоніазу у обстежених хворих, були : низький рівень попередньо проведеної лабораторної діагностики, в тому числі контролю на етіологічну виліковність, а також недостатня ефективність лікування загальноприйнятими протитрихомонадними препаратами.

2. Порівняння ефективності існуючих на сучасному етапі методів лабораторної діагностики сечостатевого трихомоніазу ( бактеріоскопічний, культуральний, імунологічні, ДНК-полімеразна ланцюгова реакція) вказує на провідне значення для практики культурального методу виявлення трихомонад, особливо при торпідному та хронічному перебігу запального процесу. Виявлений досить високий відсоток міксттрихомонадної етіології уражень потребує використання арсеналу інших існуючих методів лабораторної діагностики, що дозволяє своєчасно діагностувати наявність збудників супутніх урогенітальних інфекцій. Доведена доцільність проведення додаткових лабораторних методів дослідження (рН піхвового секрету, склад піхвового мікробного середовища), а також комплексу інструментальних та спеціальних методів дослідження ( кольпоскопія, уретроскопія, ультразвукове діагностичне сканування органів малого тазу), що дозволяє проводити індивідуалізовану корекцію комплексного лікування хворих, спрямованого на досягнення етіологічної та клінічної виліковності, а також на відновлення показників фізіологічного стану уражених органів і тканин урогенітального тракту. Проведення інструментального і спеціального обстеження хворих на трихомоніаз жінок сприяє виявленню наявності онкогінекологічної патології ( вогнища лейкоплакії на шийці матки, полікістоз яєчників, міома матки) та своєчасному їх направленню на подальшого обстеження і лікування у профільних спеціалістів.

3. У переважної більшості обстежених жінок, хворих на сечостатевий трихомоніаз, діагностовано наявність ряду інших патогенних мікроорганізмів, значимих у виникненні і розвитку запальних процесів урогенітального тракту. Зокрема, хламідії були виявлені у 27 (21,9%) хворих , гонококи - у 6 (4,9%), мікоплазми або уреаплазми - у 22 (17,9%), гарднерели - у 9 (7,3%), стафілокок золотистий - у 26 (21,1 %) , гриби роду Candida - у 33 (26,9 %). При цьому у 29 (23,6%) з 123 обстежених хворих діагностовано наявність поєднаного інфікування двома або навіть трьома з вищевказаних збудників. Доведено, що наявність міксттрихомонадної етіології запального процесу сприяє поглибленню зрушень рН піхвового середовища в лужний бік та активізації витіснення нормальної мікрофлори жіночого генітального тракту, зокрема лактобацил ( палички Додерляйна). Наслідком цього є зниження рівня колонізаційної резистентності органів і тканин урогенітального тракту хворих жінок та надмірне розмноження умовно-патогенної мікрофлори, що сприяє формуванню патологічних синдромів.

4. Проведені комплексні дослідження показників загального імунітету та місцевого імунітету репродуктивного тракту у жінок, хворих на сечостатевий трихомоніаз, вказують на наявність порушень імунного захисту організму, в тому числі, суттєве послаблення локальної резистентності до інфекційних агентів. Результати відповідних досліджень імунного статусу є достатньо інформативними і поглиблюють уявлення про патогенез та особливості клінічного перебігу запального процесу трихомонадної етіології на сучасному етапі, а також визначають необхідність проведення своєчасної раціональної імунокоригуючої терапії в комплексному лікуванні хворих. При цьому відповідні терапевтичні заходи мають бути спрямовані на активацію ланки Т-клітинної імунної відповіді і нормалізацію синтезу гуморальних антитіл, а також стимуляцію вироблення та накопичення в піхвовому середовищі секреторного IgA, що є провідним серед комплексу факторів місцевого імунітету слизових оболонок сечостатевих органів.

5.Розроблений і патогенетично обгрунтований метод лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок шляхом комбінованої етіотропної терапії одним з препаратів нітроімідазолового ряду ( метронідазол, тінідазол, орнідазол), специфічної імунотерапії вакциною Солко Триховак , місцевої протитрихомонадної терапії, а також індивідуалізованої патогенетичної розсмоктуючої терапії, дозволив підвищити ефективність лікування та упереджувати розвиток ускладнень і рецидивів захворювання. Крім того, запропонований комплексний метод лікування сприяв нормалізації показників запального процесу та місцевого імунітету, дозволив отримати реабілітаційний ефект , який полягав у стимуляції розмноження нормальної піхвової мікрофлори ( палички Додерляйна), відновленні фізіологічних параметрів піхвового середовища та нормалізації функціонування сечостатевих органів і тканин, що має важливе медико-соціальне значення щодо репродуктивного здоров’я жінок.

Публікації автора:

  1. Романкова О.І. Характеристика показників імунного статусу у жінок, хворих на сечостатевий трихомоніаз//Український журнал дерматології, венерології, косметології.-2003.-№3 (10).-С.71-75.

  2. Романкова О.І. Сучасні підходи до комплкксної діагностики і терапії сечостатевого трихомоніазу у жінок //Український журнал дерматології, венерології, косметології.-2003.-№1 (8).-С.87-91.

  3. Романкова О.І. Клітинний імунітет у жінок, хворих на урогенітальний трихомоніаз з урахуванням монотрихомонадних та міксттрихомонадних чинників розвитку запального процесу// Актуальные проблемы медицины и биологии.-К., 2003-№1С. -177-182.

  4. Романкова О.І., Коляденко В.Г. Комбінована терапія сечостатевого трихомоніазу у жінок//Український журнал дерматології, венерології, косметології.-2004.-№1(12).-С.65-67.

  5. Романкова О.І., Степаненко В.І. Комбінована етіотропна, патогенетична і місцева терапія сечостатевого трихомоніазу у жінок//Український журнал дерматології, венерології, косметології.-2004.-№3 (14).-С.73-80.

  6. Романкова О.І., Шупенько М.М. Сечостатевий трихомоніаз у жінок: сучасний погляд на проблему і можливі перспективи її розв’язання//Український журнал дерматології, венерології, косметології.-2002.-№3 (6).-С.83-92.

  7. Романкова О.І. Особливості клінічного перебігу сечостатевого трихомоніазу у жінок на сучасному етапі та раціональні підходи до діагностики і терапії захворювання // Актуальные проблемы медицины и биологии.-К.,2002.- №2.-С.158-171.

  8. Романкова О.І., Коляденко В.Г. Раціональні підходи до комплексної терапії сечостатевогог трихомоніазу у жінок з урахуванням персистенції збудників захворювання //Зб. Наук. Праць „Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров’я”.-Харків, 2004.- .-№3.-С.128-131.

  9. Романкова О.И.,Коляденко В.Г. Комплексный индивидуализированный подход к терапии урогенитального трихомониаза у женщин. Обоснование и клинический опыт // Сб. Труд. Науч..-практ. конф. дерматол. республики Узбекиста „Актуальные проблемы дерматологии и венерологии.”.-Самарканд,2004.-С.258-262.

  10. Romankova O.I. Urogenital trichomoniasis-combined ethiothrope and rehabilitation therapy// Abstracts of the 12th Congress of the European Academy of Dermatology and Venereology,15-18 Oktober,2003.-Barselona, Spain.-P.412.

  11. Патент № 64212 А України „Спосіб лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок //Степаненко В.І. Романкова О.І.-Заявлено 31.-3.2003.-Опубл.16.02.2004.-Бюлю№2.

  12. Мавров Г.І., Степаненко В.І., Чінов Г.П., Нікітенко І.М., Романкова О.І. Урогенітальний трихомоніаз//Методичні рекомендації.-Київ, 2004.-19 с.