Анотація до роботи:

Боровик І.О. Діагностика і лікування остеопенічного синдрому при виразковій хворобі та її ускладненнях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України та Інститут гастроентерології АМН України. – Дніпропетровськ, 2004.

Робота присвячена вивченню окремих аспектів метаболічних зрушень, які супроводжують перебіг виразкової хвороби або виникають в результаті окремих методів лікування, а також пошуку можливостей ранньої діагностики остеопенічного синдрому та проведенню лікувально-профілактичних заходів при такій патології.

За даними двофотонної денситометрії у більшої половини хворих на виразкову хворобу спостерігаються порушення мінеральної щільності кісткової тканини у вигляді диференційованої остеопенії та остеопорозу. Визначальним у швидкості втрати кісткової маси при виразковій хворобі є ступінь важкості захворювання. При важкому перебігу захворювання мінеральна щільність кісткової тканини є вірогідно нижчою ніж при легкому. Після резекцій шлунка з приводу виразкової хвороби та при наступному розвитку пострезекційної хвороби спостерігається зниження мінералізації кісток високих ступенів.

Апробована в клініці лікувальна програма із застосуванням препарату “Кальцій Д₃ Нікомед” на фоні противиразкової терапії (згідно другого Маастрихтського консенсусу) є ефективним засобом корекції зниженого рівня мінеральної щільності кісткової тканини при виразковій хворобі

1. У 65,55 % пацієнтів з виразковою хворобою визначається зниження рівня мінеральної щільності кісткової тканини до (87,43±0,75) %, (р<0,001 відносно молодих здорових) що відповідає рівню остеопенії І ступеня.

2. Визначальним у швидкості втрати кісткової маси при виразковій хворобі є ступінь важкості захворювання. При важкому перебігу захворювання мінеральна щільність кісткової тканини поперекового хребта становить (0,903±0,019) г/см², що є вірогідно нижчим, ніж при легкому перебігу (р<0,05).

3. У хворих на виразкову хворобу та її ускладнення біохімічні показники мінерального обміну та концентрація гормонів катаболічної дії знаходяться в межах норми, тому ці показники не можуть бути прогностичними критеріями змін в кістковій тканині.

4. Порівняльний аналіз стану мінеральної щільності кісткової тканини свідчить, що після консервативного лікування за сучасними стандартами мінеральна щільність кісткової тканини становить (1,079±0,016) г/см², після органозберігаючих оперативних втручань рівень мінеральної щільності кісткової тканини становить (1,134±0,026) г/см², а після резекцій цей показник суттєво знижений – (1,020±0,018) г/см² (р<0,05).

5. Вплив на зниження кісткової маси після резекцій шлунка має пострезекційна хвороба, при якій відносний показник кісткової маси зменшується до рівня остеопенії ІІІ ступеня і складає (77,80±1,35) %.

6. Апробована в клініці лікувальна програма із застосуванням препарату “Кальцій Д₃ Нікомед” є ефективним засобом корекції зниженого рівня мінеральної щільності кісткової тканини в комплексній терапії виразкової хвороби, про що свідчить вірогідне підвищення мінеральної щільності кісткової тканини на (1,83±0,02) % відносно контрольної групи (р<0,001).

Публікації автора:

1. Гощинський В.Б., Бойчак М.В., Корніцька І.О., Бабінець Л.С. Порівняльна характеристика стану мінеральної щільності кісткової тканини після оперативного та консервативного лікування виразкової хвороби. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Випуск 10, книга 3. – Київ, 2001. – С. 867 – 872.

Дисертантом виконано аналіз літератури, проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз отриманих даних, зроблені висновки, підготовлено матеріал до друку

2. Гощинський В.Б., Корніцька І.О. Аналіз показників остеоденситометрії при консервативному та оперативному лікуванні виразкової хвороби в літньому віці. // Проблеми остеології. – 2002. – Том 5. - № 2-3. – С. 37-40.

Дисертантом зроблений аналіз літератури, відібрано і обстежено пацієнтів проведено аналіз даних, їх статистичну обробку, зроблені висновки, підготовлено статтю до друку.

3. Корніцька-Боровик І.О. Структурно-функціональний стан кісткової тканини після операцій на шлунку та дванадцятипалій кишці. // Український медичний альманах. – 2003. – Том 6. - № 2. – С.93-94.

4. Корніцька-Боровик І.О. Операції на шлунку та дванадцятипалій кишці як чинники впливу на мінеральний стан кісткової тканини. // Український медичний альманах. – 2003. – Том 6. - № 5. – С.205-207.

5. Гощинський В.Б., Корніцька-Боровик І.О., Бабінець Л.С. Синдром вторинного остеодефіциту у хворих, оперованих із приводу виразкової хвороби, в поєднанні із хронічним панкреатитом. // Проблеми остеології. – 2003. – Том 6. – № 1-2. – С. 48-50.

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та статистична обробка результатів, прийнято участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

6. Гощинський В.Б., Боровик І.О., Рябоконь-Гранківська С.С., Творко В.М. Ефективність препарату “Кальцій Д3 Нікомед” В лікуванні остеопенічного синдрому у хворих, прооперованих з приводу виразкової хвороби. // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2. – С. 21-23.

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та статистична обробка результатів, прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

7. Корніцька І. Стан мінеральної щільності кісткової тканини при виразковій хворобі та після оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці. // Збірник наукових праць V Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, приурочений до 10-ї річниці незалежності України. – Тернопіль: “Укрмедкнига”. – 2001. – С. 224.

8. Гощинський В.Б., Корильчук Н.І., Бабінець Л.С., Корніцька І.О., Бутвин С.М., Бадюк Р.А. Стан мінеральної щільності кісткової тканини за показником Т у хворих на виразкову хворобу, лікованих консервативно та після органозберігаючих операцій. // Матеріали XLV підсумкової науково-практичної конференції „Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2002. – С. 70-71.

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, зроблені висновки.

9. Корніцька І., Гощинська О. Про стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих після планових оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці. // Збірник наукових праць VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль: “Укрмедкнига”. – 2002. – С. 314.

Дисертантом проведено аналіз та обробка отриманих результатів, зроблені висновки, підготовано тези до друку.

10. Гощинський В.Б., Корніцька-Боровик І.О., Бабінець Л.С., Корильчук Н.І., Бойчак М.В., Боцюк Н.Є., Ясній О.Р., Творко М.В. Деякі аспекти впливу операцій на шлунку та дванадцятипалій кишці на стан кісткової тканини. // Матеріали XLVI підсумкової науково-практичної конференції „Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. – 2003. – № 1. - С. 102-103.

    Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та статистична обробка результатів, зроблено висновки.

    11. Корніцька-Боровик І. Показники остеоденситометрії у пацієнтів, прооперованих з приводу виразкової хвороби та з наявністю супутньої патології. // Збірник наукових праць VII Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль: “Укрмедкнига”. – 2003. – С. 268.

    12. Боровик І. Лікування остеопенічного синдрому в прооперованих з приводу виразкової хвороби пацієнтів препаратом “Кальцій Д3 Нікомед”. // Збірник наукових праць VIІІ Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль: “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 314.

    13. Гощинський В.Б., Боровик І.О., Рябоконь С.С., Боцюк Н.Є., Войцехівська Т.В. Аналіз показників остеоденситометрії після оперативного лікування виразкової хвороби в пізньому післяопераційному періоді. // Матеріали XLVІІ підсумкової науково-практичної конференції „Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2004. – С. 70-71.

    Дисертантом забезпечено виконання практичної частини роботи – обстеження пацієнтів, проведено аналіз та статистична обробка отриманих результатів, зроблено висновки.