Анотація до роботи:

Кирієнко Д.В. Діагностика діабетичної автономної нейропатії серця і оцінка впливу на її перебіг -ліпоєвої кислоти та лазеротерапії.
– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена діагностиці ДАНС та розробці терапевтичних підходів до її лікування ВЛОК та -ЛК (еспа-ліпоном).

Для визначення нейропатії серця використовували шкалу синдромів Вейна А.М., функціональні тести (на глибоке дихання, Вальсальви, індекс 30:15, з кистьовим динамометром, ортотест) та метод варіаційної пульсометрії з реєстрацією 100 R-R інтервалів.

Обстежено 149 хворих на ЦД (ЦД 1 типу – 123, ЦД 2 типу – 26).

За шкалою синдромів Вейна А.М. симпатикотонія виявлена у 59,0% обстежених, ваготонія – у 21,5% хворих, ейтонія – у 19,5% пацієнтів.

Проведення 5 функціональних тестів дало змогу встановити ДАНС у 112 (75,2%) хворих на ЦД, з очевидною формою цього ускладнення було 90 (60,4%) пацієнтів. Частота виявлення очевидної ДАНС серед хворих на ЦД 1 типу становила 61,7%, серед хворих на ЦД 2 типу – 53,8% (Р>0,05).

Визначення показників варіаційної пульсометрії дало можливість окреслити параметри очевидної ДАНС, для якої характерний симпатикотонічний тип пульсометрії: М₀=0,50-0,69 с, Dх = 0,05-0,14 с, АМ₀ = 71-100%.

Кореляційний аналіз показників функціональних тестів та варіаційної пульсометрії засвідчив ідентичність обох діагностичних підходів в оцінці стану ВНС та в діагностиці ДАНС у хворих на ЦД.

Розроблена прогностична таблиця дозволяє оцінити індивідуальний ризик розвитку ДАНС. Визначено, що найбільша вірогідність її розвитку можлива у віці хворих до 30 років та з тривалістю ЦД від 10 до 20 років.

Внутрішньовенне лазерне опромінення крові проводилось гелій-неоновим лазерним прибором ЛГ-111, щільність потужності на виході світловоду – в середньому 8 мВт/см². Опрацьовувались 2 схеми лікування: 5 днів – по 10 хв кожний сеанс, 10 днів – 5 хв кожний сеанс. Адекватнішою виявилась 5-ти денна схема лазеротерапії, так як спричиняла більш виражений ваготропний ефект.

Лікування -ЛК включало 20 внутрішньовенних інфузій препарату в дозі 600 мг/добу з подальшим прийомом його у тій же дозі впродовж року per os. Встановлено, що довготривалий прийом препарату має виражену симпатолітичну дію.

Клінічні ефекти лазеротерапії зберігаються впродовж трьох місяців, а максимальний позитивний вплив еспа-ліпону на вегетативний гомеостаз у хворих на ЦД виявляється в перші 6 місяців лікування.

1. В дисертації наведене нове вирішення наукової задачі, що полягає в дослідженні та розробці методичного підходу для поліпшення діагностики діабетичної автономної нейропатії серця з оцінкою індивідуального ризику її розвитку та вдосконаленні комплексного лікування хворих на цукровий діабет.

2. Існує високий рівень взаємозв’язку між показниками варіаційної пульсометрії та функціональних тестів (r=0,72-0,97), що дає можливість застосувати метод варіаційної пульсометрії в діагностиці порушень вегетативної регуляції серцевої діяльності при цукровому діабеті.

3. За даними методу варіаційної пульсометрії та функціональних тестів ДАНС діагностована у 75,2% від загальної кількості хворих. Показники варіаційної пульсометрії (мода, амплітуда моди, варіаційний розмах, індекс напруги) у хворих з ДАНС вказують на наявність у них підвищеної функціональної активності симпатичної нервової системи.

4. Розроблена прогностична таблиця формування діабетичної автономної нейропатії серця у хворих на цукровий діабет дозволяє оцінити індивідуальний ризик розвитку цього ускладнення і вказує, що найбільша вірогідність його розвитку очікується у хворих віком до 30 років та при тривалості діабету від 10 до 20 років. Окрім того, серед п’яти функціональних тестів найінформативнішим є тест на глибоке дихання.

5. Використання внутрішньовенного лазерного опромінення крові зменшує клінічні прояви діабетичної автономної нейропатії серця у 88,9% хворих. Лазеротерапія за визначеними режимами та параметрами знижує функціональну активність симпатичної нервової системи, сприяє поліпшенню вуглеводного обміну, підвищує механізми адаптації, збільшує толерантність хворих до фізичного навантаження. Тривалість позитивного впливу ВЛОК становить від 3 до 6 місяців.

6. Сприятливий клінічний ефект еспа-ліпону при лікуванні хворих з ДАНС протягом року простежений у 87,5% обстежених. Довготривалий прийом препарату нормалізує ліпідний обмін, підвищує функціональну активність парасимпатичної нервової системи та гальмує активність симпатичної нервової системи, поліпшує механізми адаптації. Стійке підвищення функціональної активності парасимпатичної ланки ВНС виявляється у перші 6 місяців лікування.

Публікації автора:

1. Боднар П.Н., Приступюк А.М., Ромашкан С.В., Кириенко Д.В. Гликозилированные протеины // Пробл. эндокринол. - 1984. - №1.
   - С. 81-85. (Здобувачем самостійно проведено інформаційний пошук та узагальнення наукових даних).

2. Боднар П.Н., Кириенко Д.В., Приступюк А.М., Дониш Р.М. Диабетическая нейропатия сердца (обзор литературы) // Врач. дело.
   - 1988. - №2. - С. 44-48. (Здобувачем самостійно проведено інформаційний пошук та узагальнення наукових даних).

3. Кирієнко Д.В., Боднар П.М., Щербак О.В. Терапія препаратами альфа-ліпоєвої кислоти (еспа-ліпоном) діабетичної автономної нейропатії серця // Ліки. - 1998. - №2. - С. 19-24. (Пошукувачем самостійно проводився підбір хворих, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

4. Кирієнко Д.В. Пролонгований ефект альфа-ліпоєвої кислоти (еспа-ліпону) при лікуванні діабетичної автономної нейропатії серця // Фармацевтичний журнал. - 1999. - №6. - С. 51-55. (Пошукувачем самостійно підібрані хворі, їх обстеження, аналіз лікування, статистична обробка матеріалу, написана стаття).

5. Боднар П.М., Пєшко А.О., Приступюк. О.М., Воронко А.А., Кирієнко Д.В., Михальчишин Г.П., Наумова М.І. Лазеротерапія при цукровому діабеті // Лікарська справа. - 1999. - №6. - С. 125-128. (Дисертантом проведено аналіз ефективності лазеротерапії у хворих з нейропатією серця).

6. Патент 5252 України, А61 М 5/32.5/00. Пристрій для пункції судин / І.Ф. Лебеда, Д.В. Кирієнко, Ю.Є. Шамарин, П.М. Боднар,
   О.М. Приступюк; опубл. 28.12.94. (Дисертантом самостійно сформована ідея, проведено інформаційний пошук, підготовлені необхідні матеріали для патентування).

7. Боднар П.Н., Приступюк. А.М., Кириенко Д.В., Дониш Р.М. Терапевтическая эффективность внутривенного лазерного облучения крови у больных сахарным диабетом // Тез. всесоюз. конф. “Действие низкоэнергетического лазерного излучения на кровь”. - Киев, 27-29 сентября 1989. - С. 61-62.

8. Кириенко Д.В. Пролонгированный эффект эспа-липона при лечении автономной диабетической нейропатии сердца // Российский национальный конгресс “Человек и лекарство”: Тез. докл. - Москва,
   19-23 апреля 1993. - С. 172.

9. Боднар П.М., Кирієнко Д.В., Кононенко Л.О., Михальчишин Г.П., Скибун В.М. Сучасні підходи до терапії інсулінозалежного діабету // Матер. ХІV з’їзду терапевтів України. - Київ, 22-25 вересня 1998.
   - С. 142-144.

10. Кирієнко Д.В. Клінічна оцінка внутрішньовенного лазерного опромінення крові у хворих на цукровий діабет з автономною нейропатією серця // Тези доп. 1-го Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів України. - Хмільник, 13-14 травня 1998. - С. 266-267.

11. Кириенко Д.В., Щербак А.В., Диденко П.Н. Клиническая оценка препарата эспа-липон при лечении больных автономной диабетической нейропатией сердца // Российский национальный конгресс “Человек и лекарство”: Тез. докл. - Москва, 21-25 апреля 1998. - С. 493.

12. Кириенко Д.В. Влияние внутривенного лазерного облучения крови на течение автономной диабетической нейропатии сердца // Матер. Х междун. науч.-практ. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”. - Харьков, 19-23 мая 1998. - С. 58-59.