Анотація до роботи:

Алексенко О. Г. Діагностичний алгоритм, лікувальна тактика при порушеннях репродуктивної системи, що супроводжуються виникненням дисгормональних захворювань молочних залоз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство та гінекологія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України, 2008.

У результаті комплексного вивчення нейроендокринних порушень стану молочних і щитоподібної залоз, психоемоційного статусу, біотопу статевих шляхів у хворих з дисгормональними захворюваннями молочних залоз і певних форм гінекологічної патології: генітальним ендометріозом, лейоміомою матки, хронічним запаленням геніталій створена концептуальна модель прогнозу виникнення захворювань молочних залоз у віковому аспекті, залежно від проблем реалізації у хворих репродуктивного потенціалу.

Уперше комплексно на підставі запропонованого нами методичного підходу проаналізовані дані гормонального гомеостазу, інструментальних методів дослідження, психоемоційної характеристики, в порівнянні зі станом молочних залоз у хворих, що мали в анамнезі безплідність та/або невиношування вагітності, що дозволило встановити єдиний патогенетичний механізм з розповсюдженою гінекологічною патологією (лейоміомою матки, генітальним ендометріозом, запаленням геніталій).

Створено алгоритм і концептуальну модель прогнозування ДЗМЗ у пацієнток з гінекологічною патологією та сформульовані фактори ризику виникнення патології МЗ.

У дисертаційній роботі наведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства та гінекології - підвищення ефективності лікування ДЗМЗ шляхом визначення прогностичної значимості і патофізіологічної ролі порушень репродуктивної системи, як наслідку генітального ендометріозу, лейоміоми матки, хронічного запалення геніталій, з урахуванням впливу лікування на органи мішені репродуктивної системи.

1. У пацієнток з наявністю генітального ендометріозу, лейоміоми матки, хронічного запалення геніталій, які супроводжуються порушеннями специфічних функцій жіночого організму, ДЗМЗ зустрічаються в 92,6% випадків, що підтверджує теорію про єдність патогенезу патологічних змін в органах-мішенях і про синхронний розвиток доброякісних гіперпластичних процесів у них.

2. У хворих з такою гінекологічною патологією як генітальний ендометріоз, лейоміома матки, хронічне запалення геніталій нейроендокринні порушення протікають у вигляді відносної гіперестрогенії, гіперкортизолемії та функціональної гіперпролактинемії, що призводить до ановуляціі та розвитку гіперпластичних процесів у молочних залозах. Характерні зміни ендокринної системи при поєднанні генітального ендометріозу та мастопатії полягають в пригніченні функції щитоподібної залози у лютиіновій фазі менструального циклу у 27,1% пацієнток (зниження рівня Т₃ на 28.5%, Т₄ на 55.9%, підвищення ТЗГ на 18,2%). Наявність позитивної кореляційної залежності між ТЗГ та Прл (r = +0,63) у цих хворих дозволяє прогнозувати виникнення рецидивів ендометріоїдних гетеротопій, ефективність лікування та реабілітації генеративної функції.

3. Застосування сучасних діагностичних методів (УЗД, маммографії, гормональних досліджень) при обстеженні пацієнток з гінекологічними захворюваннями дозволяє не тільки своєчасно, доклінічно діагностувати ДЗМЗ, але й виділити групи ризику за розвитком мастопатії та провести превентивну корекцію.

4. Для хворих з мастопатією та генітальними захворюваннями (ендометріозом, лейоміомою матки) характерні наступні психогенні синдроми: тривожно-депресивний (у 37,5% пацієнток), обсессивно-фобічний (у 31,3%), депресивно-ергопатичний (у 16,7%), неврастеноподібний (у 14,6%), які коррелюють з нейроендокринними зсувами (r = + 0,78) і, таким чином, створюють умови формування системних порушень, що призводять до патології молочних залоз.

5. Еволюція мікробного фактора при сучасних хронічних запаленнях геніталій представлена розповсюдженням хронічних рецидивуючих форм хламідійної та вірусної інфекції, що обумовило зміни нейроендокринного гомеостазу та, таким чином, створило умови розвитку ДЗМЗ.

6. Відносна або абсолютна гіперестрогенія (Е2 = 84±16нмоль/л) на тлі підвищеного або нормального рівня Прл, яка складає основу патогенезу лейоміоми та генітального ендометріозу, дозволяє використовувати показники Е2 та Прл як предиктори розвитку, прогресування захворювань молочних залоз та як об’єктивні критерії ефективності гормональної або немедикаментозної терапії ДЗМЗ. Паціентки з такими гінекологічними захворюваннями як генітальний ендометріоз, лейоміома матки, хронічні запальні захворювання складають групу підвищеного ризику розвитку ДЗМЗ та повинні перебувати під диспансерним наглядом.

7. Застосування КОК або гестагенів в комплексі лікування хворих з ДЗМЗ поєднаних з порушеннями репродуктивної системи (лейоміома матки, генітальний ендометріоз, хронічні запальні захворювання) сприяє позитивному перебігу захворювання у 73,6% хворих, що дозволяє рекомендувати їх у якості патогенетично обґрунтованої, базисної лікувальної тактики.

8. Значна розповсюдженість ДЗМЗ, кореляційні зв’язки між станом молочних залоз, нейроендокринними порушеннями, гінекологічними захворюваннями (лейоміома матки, генітальний ендометріоз, хронічні запальні захворювання), висока ефективність гормональної терапії в лікуванні ДЗМЗ, обумовлюють необхідність залучення гінекологів до лікування, виділення груп ризику та профілактики ДЗМЗ.

Публікації автора:

1. Алексенко О. Г., Дубоссарська З. М., Заворотня Ю. В., Карпович О. Л. Оптимізація діагностичного алгоритму у хворих на дисгормональні гіперплазії молочних залоз та лейоміому матки // Медичні перспективи. – 2005. – Т. Х., №1. – С. 76-79. (Автор проаналізував отримані результати, провів статистичну обробку, підсумував, та підготував до друку).

2. Алексенко О. Г., Дубоссарська З. М., Гончаренко В. М., Заворотня Ю. В. Раціональна лікувальна тактика хворих із дифузною фіброзно-кістозною мастопатією на тлі генітального ендометріозу // Медичні перспективи. – 2005. – Т. Х., №2. – С. 70-74. (Автором написано обговорення результатів дослідження і зроблено висновки, підготовлено до друку).

3. Алексенко О. Г., Можливість лікувальної тактики у хворих із доброякісними захворюваннями молочної залози // Медичні перспективи. – 2007. – Т. ХІІ., №3. – С. 72-74.

4. Алексенко А.Г., Дубоссарская З.М., Гинзбург В.Г., Дука Ю.М., Коротич С.Е., Дубоссарская Ю.А., Гончаренко В.Н., Лебедюк В.В., ЖержоваТ.А. Теория и практика гинекологической эндокринологии // Под ред. Проф. З.М.Дубоссарской. – Днепропетровск: ЛираЛТД, 2005. – 396 с. (Автор підсумував отримані результати та підготував до друку розділ «Доброкачественные дисплазии молочных желез: диагностика, лечение, профилактика»).

5. Алексенко А. Г., Дубоссарская Ю. А. Молочные железы и заместительная гормонотерапия / Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ: Інтермед, 2003. – С. 455-458. (Автором отримано та проаналізовано результати лікування хворих, підготовлено до друку).

6. Алексенко О. Г. Стан молочних залоз у хворих з гіперпластичними процесами ендометрія в постменопаузі. / Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України.– Київ: Інтермед, 2004. – С. 381-384