Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. -Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2003.
Дисертація присвяченарозробці на основі електрометрії шкіри комплексної системи діагностики гострого апендициту, додаткової об’єктивізації показань до його раннього оперативного лікування, динамічної оцінки загального стану організму і перебігу ранового процесу в післяопераційному періоді. Встановлено, що діагностичними ознаками зрушень загального стану при гострому апендициті є гіпертермія з розвитком терморегуляторно неадаптивного і дизрегуляторного стану, а також незбалансованість стану по основних системах і органах. Діагностичними проявами гострого апендициту визначено зростання шкірного кровотоку по зонах, відповідних апендикулярним больовим точкам Кюмеля, Мак-Бурнея, з правобічною асиметрією по вказаних зонах і по зоні, відповідній точці Ланца. Діагностичними ознаками ускладнень ранового процесу визначено порушення фазових співвідношень між збалансованим станом, гіперемічною та ішемічною складовими мікроциркуляторного профілю рани.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі – покращення діагностики гострого апендициту, яке включає обґрунтування, розробку та оцінку діагностичної інформативності системної електрометрії шкіри при цій патології.
Специфічною індивідуальною характеристикою фонового кровотоку поверхні тіла визначено 0,145- і 0,855-персентильний діапазон значень електропровідності 24 шкірних зон дистальних відділів кінцівок. Більшість з виміряних величин локального кровотоку (за електропровідністю) по шкірних зонах передньої черевної стінки виявились збіжними з діапазоном фонового кровотоку або виходили за його нижню межу.
Достовірне зменшення фонового шкірного кровотоку від 1 до 3 вікових груп, а також відміни за фоновим кровотоком між чоловіками і жінками визначили необхідність відповідних нормативних характеристик для коректного використання методики вимірювання електропровідності шкіри як у здорових осіб, так і, особливо, у хірургічних хворих.
Діапазон відносних значень по 24 зонах профілю електропровідності до медіани цих значень (62-138%) визнано специфічною і стабільною характеристикою нормативного стану здорових осіб різної статі і віку в різних положеннях тіла незалежно від методу електрометрії шкіри. Відповідно розподілу 17 і більше з 24 виміряних величин у цьому діапазоні (71% і вище) визначено рівень системної збалансованості стану по основних системах і органах, при меншому розподілі констатувався незбалансований стан організму.
Комплексне врахування температури тіла, фонового кровотоку і показника системної збалансованості в рамках “загального синдрому” дозволило додати клінічну оцінку загального стану організму хворого при гострому апендициті та інших захворюваннях органів черевної порожнини. Крім того, характеристика “загального синдрому” дозволила виявити статеві особливості - важчий клінічний перебіг гострого апендициту у чоловіків, виразніший прояв лихоманкового стану з одночасним неадаптивним і дизрегуляторним станом терморегуляції, а також виразніше зниження рівня збалансованості по основних системах і органах.
Комплексна електрометрична характеристика шкірних зон дистальних відділів кінцівок і передньої черевної стінки на основі зіставлення індивідуального фонового кровотоку з локальним кровотоком по парах симетричних черевних зон дозволила виділити характерний для гострого апендициту комплекс зон, який топографічно збігався з точками Кюмеля, Мак-Бурнея і Ланца. Об’єктивною діагностичною характеристикою цих зон прийнято збільшення локального черевного шкірного кровотоку в порівнянні з фоновим і прояв правобічної латеральної асиметрії за відношенням черевного кровотоку правої зони до лівої. Чітка відмінність гострого апендициту по цих характеристиках від інших захворювань органів черевної порожнини визначила виділення цього комплексу зон із відповідними електрометричними характеристиками в “апендикулярний синдром”.
Опрацьовані діагностичні критерії рівня клінічної гостроти стану за “апендикулярним синдромом” об’єктивізують діагноз у пацієнтів із гострим катаральним апендицитом і додатково обґрунтовують або виключають показання до хірургічного лікування. Такі селективні можливості ранньої діагностики гострого апендициту підсилюються комплексною синдромальною оцінкою стану з використанням критеріїв за “апендикулярним” і “загальним” діагностичними синдромами.
Комплексне використання розробленої бальної оцінки стану хірургічних хворих за “загальним синдромом” і “апендикулярним синдромом” на основі єдності клінічного і інструментального підходів, включаючи проведення вимірювань за двох умов – лежачи і стоячи, підвищило інформативність повного діагностичного тесту з використанням електрометрії шкіри до 98%.
У загальній динаміці загоєння ран первинним і вторинним натягом визначені гіперемічна й ішемічна складові мікроциркуляторного стану рани з певними фазовими співвідношеннями між ними. Початкова гіперемія з наступним швидким встановленням відповідності кровотоку в ділянці післяопераційної рани індивідуальному фоновому кровотоку є ознакою неускладненого загоєння післяопераційних ран. Наступна в подальшому фаза відносного зниження кровотоку в ділянці рани відповідає фазі формування післяопераційного рубця. Пролонгована більше 4 діб первинна гіперемія або вторинний прояв гіперемії, а також ранні ішемічні прояви в зоні рани відповідали гнійним ускладненням. Ішемічні прояви були основною мікроциркуляторною характеристикою післяопераційного рубця і у віддалені строки після лапаратомії.
Розроблена комплексна методика з використанням електрометрії шкіри дозволила реалізувати цілісний підхід в оцінці загального стану організму (“загальний синдром”), органоорієнтовану топічну діагностику (“апендикулярний синдром”) і мікроциркуляторне відображення ранового процесу як у найближчому післяопераційному, так і у віддалені строки після перенесеної лапаротомії (“мікроциркуляторний синдром”). Інтегральна оцінка за трьома рівнями стану організму чітко проявила особливості загальної клінічної динаміки в ускладненому і неускладненому перебігу гострого апендициту, інших захворювань, а також післяопераційного ранового процесу.
Публікації автора:
Багрій О.С., Годлевський А.І., Бєлканія Г.С. Діагностична інформативність системної електрометрії шкіри у хворих на гострий апендицит // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1999. - № 2. – С. 293-300 (дисертант особисто впроваджував і оцінював ефективність нової діагностичної методики, провів статистичну обробку матеріалу).
Багрій О.С., Годлевський А.І., Бєлканія Г.С. Динаміка мікроциркуляторного відображення загоєння післяопераційних ран // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. - №2. – С. 416-422 (дисертант виконав збір матеріалу та провів статистичну обробку матеріалу).
Годлевський А.І., Багрій О.С., Белканія Г.С. Діагностична інформативність електрометрії шкіри в оцінці ранового процесу // Галицький лікарський вісник. – 2002. - № 3. – С. 65-67 (дисертант оцінював ефективність опрацьованого методу, провів статистичну обробку матеріалу).
Патент на винахід України 38117А, А61В5/04. Спосіб діагностики стану при гострому апендициті // А.І. Годлевський, Г.С. Белканія, О.С. Багрій. – Заявл. 30.05.2000; Опубл. 15.05.2001; Промислова власність. Офіційний бюлетень 2001. - №4 (дисертантом виконано опрацювання літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).
Патент на винахід України 43564А, А61В5/01, А61В5/04. Спосіб діагностики загального стану організму // А.І. Годлевський, Г.С. Белканія, О.С. Багрій, С.І. Саволюк – Заявл. 19.02.2001; Опубл. 17.12.2001; Промислова власність. Офіційний бюлетень 2001. - №11 (дисертантом виконано опрацювання літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).
Патент на винахід України 48466А, А61В5/04. Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції // О.С. Багрій, А.І. Годлевський, Г.С. Белканія. – Заявл. 21.08.2001; Опубл. 15.08.2002; Промислова власність. Офіційний бюлетень 2002. - №8 (дисертантом виконано опрацювання літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).
Багрий А.С., Белкания Г.С. Кожный кровоток как индикатор состояния организма. Сообщение 1. Основные возможности использования электрометрии кожи // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. – Вінниця: “Логос”. – 1999. - С. 5 (дисертантом виконано аналіз літературних джерел, збір матеріалу)
Багрий А.С., Годлевский А.И. Кожный кровоток как индикатор состояния организма. Сообщение 2. Диагностическая информативность электрометрии кожи в клинике острого аппендицита // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. – Вінниця: “Логос”. – 1999. - С. 6 (дисертантом виконано аналіз літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).
Белкания Г.С., Багрий А.С., Любченко А.А. Антропофизиологический подход в диагностике гемодинамического обеспечения соматического состояния. Сообщение 1. Компьютерная лечебно-диагностическая система «АНТРОПОС» // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. – Вінниця: “Логос”. – 1999. - С. 7-8 (дисертантом виконано збір матеріалу).
