1. Аналіз теоретичних та методичних засад психодіагностики детер-мінант професійної спрямованості особистості дозволив: – встановити, що важливе призначення такої діагностики ще зі стародавніх часів полягало у багатовимірному розпізнанні психологічних характеристик тих культурних героїв, які могли б надати потужні імпульси для суспільного розвитку в часи корінних змін у засобах матеріального та духовного виробництва; – визначити головні структурні складові професійної спрямованості особистості до навчання у ВНЗ культури та класифікувати її психологічні детермінанти за ендо– екзо– та онтоознаками; – встановити культурно-психологичні типи особистості, що за ендо-природженими (архетипи), екзо (соціокультурні) та онтоадаптаційними (комунікативно-міжособистісніми) детермінантами їх професійної спрямо-ваності здатні успішно самореалізуватися у сучасній культурно-дозвіллєвій галузі; – дійти висновку, що первинну й найбільш значиму стартову роль у детермінації психологічного потягу до роботи в сфері культури відіграють аполлонівський (естетичний) та діонійський (соціальний) культурно-тем-пераментальні архетипи. 2. На базі цих методологічних положень вдалося: – знайти коло стандартизованих психометричних методик, що мають чітку дискримінантно-розпізнавальну валідність для діагностування ендо– екзо– та онтодетермінант спрямованості до навчання у ВНЗ культури; – констатувати, що найбільш релевантні результати та високу прогно-стичність знайдені методики дають при їх спільному (комплексному) засто-суванні; – розробити комплексний психометричний тест спрямованості особи-стості до професійної самореалізації у культурно-дозвіллєвій сфері (СОДОПС), в якому враховані головні нормативно-типологічні показники психодетермінаційного профілю репрезентативної вибірки досліджуваних; – виявити за результатами впровадження СОДОПС значну питому вагу ціннісних та соціоцентричних екзодетермінант у професійному само-визначенні студентів ВНЗ культури; – пояснити на цій підставі той факт, що при занепаді профорієн-таційної роботи у сучасній загальноосвітній школі переважаюча кількість досліджуваних професійно самовизначається і вступає у ВНЗ культури, керуючись прагненнями до естетичного самовираження та значною мірою – альтруїстичними намірами. 3. У формуючому експерименті з перевірки можливостей підвищення ефективності педагогічного процесу за наслідками діагностування глибинних психологічних детермінант професійної спрямованості досліджуваних до-ведено, що: – у результаті виявлення та активізації архетипічних ендотермінант спрямованості особистості все більшу потужність в її професійному розвитку набувають механізми самодетермінації; які за методами гуманістичної психо-логії ідентифікуються через підвищення рівня показників саморозуміння дос-ліджуваних; – певний корекційний ефект у результаті впровадження засобів розвитку правопівкульного мислення може бути досягнуто серед студентів епіметеївської ендопсихологічної архетипіки, які найменш професійно при-датні до навчання у ВНЗ культури. На основі знайдених параметрів психодетермінаційного профілю дос-ліджуваних та результатів формуючого експерименту, що підтверджують робочу гіпотезу дослідження, розроблено системно-дескриптивну модель виявлення та активізації психологічних детермінант спрямованості до тих професій, на які можна орієнтувати студентів відповідних культурно-психо-логічних типів у фаховій підготовці. Зокрема, представники домінуючого на масиві типу ENFР з яскраво вираженою архетипічно-аполлонівською ендодетермінацію найбільш плідно здатні самореалізуватися у таких професіях, як сценарист, режисер, актор, диктор радіомовлення і теле-бачення, організатор презентацій, соціальний педагог, психолог, мистецтвоз-навець, вчитель з естетики, менеджер із шоу-бізнесу. 4. Виконане дослідження дозволило сформулювати такі рекомендації: Міністерству культури і мистецтв України – стосовно доцільності відкриття нових спеціальностей у ВНЗ галузі, що відповідають специфіці психологічних детермінант професійної спрямованості репрезентативної вибірки досліджуваних. Викладачам ВНЗ культури – щодо розвитку глибинних чинників спрямованості студентів до навчання та його більш ефективної інди-відуалізації на основі урахування особливостей їх “іменних” культурно-пси-хологічних темпераментів. Приймальним комісіям вищих навчальних закладів різних типів та різних рівнів акредитації, які готують фахівців мистецько-художнього про-філю, щодо підвищення адекватності оцінок із професійної придатності майбутніх працівників сфери культури на базі використання СОДОПС й комп’ютеризованої системи конкурсного відбору абітурієнтів, у якій врахо-вано пріоритетні психодетермінаційні показники, необхідні для набуття ними належних фахових якостей. Проведена робота не вичерпує всієї глибини проблеми діагностування психологічної детермінації професійної спрямованості студентів ВНЗ куль-тури. Подальшого дослідження потребують питання визначення законо-мірностей самоідентифікації майбутніх працівників культури зі справою но-сія й розповсюджувача головних цінностей, символіки, кращих життєт-ворчих традицій та історико-культурної героїки народу України. |