У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання вдосконалення методів діагностування і контролю авіаційних МПС шляхом розробки діагностичних моделей цих МПС і створення на їх основі придатних для застосування в умовах експлуатації авіатехніки ефективних способів і засобів контролю й діагностування вузлів МПС у зібраному стані без доробок їх конструкції, що дозволить певною мірою запобігти передчасним відмовам та подовжити термін експлуатації авіаційних МПС. При виконанні роботи одержані такі головні наукові і практичні результати: 1. Серед причин виходу з ладу авіаційних МПС систем енергозабезпечення, як показано, головними є відмови ЩКВ, які для ЕМП становлять 75,4 % , а для ГПС у залежності від кліматичних умов експлуатації можуть досягати навіть 85,4 % від загальної кількості відмов МПС. 2. Встановлені розподіли інтенсивності відмов ЩКВ перетворювачів ПТ200Ц і генераторів ГС-24, СТГ-12 протягом періоду експлуатації, а також генераторів ГС-24, СТГ-12 у міжрегламентний період свідчать про їх недостатню надійність і вказують на необхідність посилення контролю ЩКВ під час проведення регламентних робіт. Отримані функції розподілу можуть бути використані при вдосконаленні системи обслуговування цих МПС. 3. Показано, що різницевий струм в однойменних щітках МПС із хвильовими ОЯ, який є струмом у спільному колі комутації, може бути досить чутливим комплексним параметром, який можна використати як визначальний діагностичний параметр для оцінки технічного стану ЩКВ і частково ОЯ в умовах експлуатації авіатехніки. 4. За допомогою складеної схеми заміщення спільного кола комутації МПС із хвильовими ОЯ розроблена математична модель у вигляді неоднорідної системи рівнянь, яка визначає залежності різницевого струму в однойменних щітках від перехідного щіткового опору та співвідношення між середнім по колектору щітковим опором і опором секції ОЯ, що дає можливість встановити залежності цього струму від критеріїв працездатності ЩКВ. 5. Встановлені кількісні співвідношення між характеристиками різницевого струму в однойменних щітках і критеріями працездатності ЩКВ, а саме між значенням постійної складової цього струму й площею контактної поверхні щітки та тиском на неї, між амплітудою першої гармоніки цього струму і биттям поверхні колектора, а також між амплітудою похідної цього струму і виступанням КП. 6. Розроблена діагностична модель кола комутації МПС із хвильовими ОЯ, у якій напруга між розімкненими однойменними щітками використана як діагностичний параметр для оцінки ексцентриситету якоря без розбирання машини. 7. Показано, що для багатополюсних авіаційних машин із петльовими ОЯ напругу на розімкненій ОЗ, яка залежить від струму комутуючої секції, доцільно застосувати як діагностичний параметр для визначення биття поверхні колектора, створивши для цього нерівномірно розподілене під основними полюсами магнітне поле, сконцентроване у повітряному зазорі під основним полюсом, вісь якого співпадає з віссю комутуючої секції. 8. Складена система рівнянь, яка встановлює залежність напруги на розімкненій ОЗ МПС із простою петльовою ОЯ від перехідного щіткового опору, достовірність якої підтверджена проведеними експериментальними дослідженнями і її практичним застосуванням. 9. На основі розроблених моделей запропоновані й досліджені оригінальні способи контролю ЩКВ і ОЯ МПС із досить простою реалізацією й можливістю прогнозування технічного стану авіаційних МПС. Ці способи реалізовані у створених і впроваджених у промисловість засобах безрозбірного контролю й діагностування ЩКВ і ОЯ авіаційних двигунів МП-80, ІД-100 (пристрій ПК-ДПТ-3//УДМД-80/100), генераторів серій ГС і СТГ (прилад ПККИО-1/ УД-ГПТ-1), а також ЕМП серій ПО, ПТ і МА (пристрої ІС-1, ІС-2). |