У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й дано практичне вирішення завдання медико-психологічної та соціальної реабілітації безробітних чоловіків і жінок із соматоформними розладами та специфічними розладами особистості. Завдання по-новому вирішено з позицій системного підходу до дослідження причин, механізмів розвитку та форм дезадаптації безробітних на різних рівнях функціонування. Серед обстежених безробітних 75±3% хворіють на соматоформні розлади – соматизовані 53±3 та іпохондричні 47±3%. У решти мають місце специфічні розлади особистості: емоційно нестійкий (частіше в чоловіків), демонстративний (переважно у жінок), дисоціальний та шизоїдний. У всіх пацієнтів із соматоформними розладами існують явно виражені акцентуації характеру: за соматизованого розладу в чоловіків найчастіше педантичного (53±9%), у жінок – демонстративного (48±7%), а за іпохондричного розладу – у тих та інших тривожного типу (відповідно 48±9 та 68±8%).
Існують три варіанти усередненого профілю особистості обстежених безробітних. Перший (35±3%) характеризується підвищенням на шкалах депресії, психастенії, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі гіпоманії; другий (27±3%) – підвищенням на шкалах істерії, психопатії, гіпоманії та зниженням – мужньості-жіночності та соціальної інтроверсії; третій (40±3%) позначається підвищенням на шкалах невротичної тріади (іпохондрії, депресії, істерії) та шкалах ригідності, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі психопатії. Виявлені відмінності особистості сприяють мікросоціальній та соціальній дезадаптації безробітних. У всіх безробітних чоловіків і жінок спостерігаються порушення сексуального здоров’я, які відповідно до їх причин та механізмів розвитку можуть бути класифіковані так:
І. Соматоформний варіант сексуальної дисфункції та сексуальної дезадаптації (75±3%). І.1. Комунікативна форма (53±3%). І.2. Дезактуалізаційна форма (34±3%). І.3. Аверсійна форма (13±3%). ІІ. Соціокультурний варіант сексуальної дезадаптації (19±3%). ІІ.1. Статеворольова форма (49±7%). ІІ.2. Сексуально-еротична форма (51±7%). ІІІ. Конституціональний варіант сексуальної дезадаптації (6±3%). Серед родин безробітних переважають нефункціональні – 65±9% за соматоформних розладів та 54±10% – за специфічних розладів особистості, що підтверджує типологія шлюбу обстежених, серед яких відповідно 61±5 та 62±7% належать до антагоністичного типу шлюбу. Решта родин є умовно функціональними і являють собою негативно доповнюючі, в поодиноких випадках – псевдопозитивно доповнюючі, псевдосимбіотичні або псевдосинергічні шлюби. Більшість обстежених безробітних – особи молодого віку (від 21 до 40 років) із середньою освітою, мають дітей і мешкають самостійно у власному житлі. Їхній трудовий стаж до втрати роботи становив найчастіше від 1 до 19 років, вони займалися в більшості випадків фізичною працею і за посадою були виконавцями. Переважна більшість обстежених живуть на утриманні у рідних та близьких (54±3%) або на допомогу у зв’язку з безробіттям (30±3%), решта 16±3% – на випадкові заробітки або власні збереження. Застосована для безробітних психотерапія має являти собою систему, спрямовану на корекцію особистісних та соматоформних розладів міжособистісної, сексуальної, мікросоціальної та соціальної дезадаптації. При цьому мають застосовуватися адекватні до наявних порушень методи й форми з широкого арсеналу сучасної психотерапії: раціональна в індивідуальній та парній формі, групова, персоналістична, когнітивна, бібліотерапія, трансактний аналіз, рольові ігри, комунікаційний, рольовий психосексуальний, сексуально-еротичний тренінг.
Проведення розробленої нами системи психокорекції дає змогу здобути досить високий та стійкий терапевтичний ефект, що складає 89±3% за соматоформних розладів, 80±6% – за специфічних розладів особистості, відновити сексуальне здоров’я у 82±3% й досягнути постійної успішної праці у 92±3% пацієнтів. |