У дисертаційній роботі на теоретичному й практичному рівнях вирішено актуальне наукове завдання щодо науково-теоретичного обґрунтування розробленої методики оцінювання ефективності державного управління процесом реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України для приведення її у відповідність із стандартами, прийнятими в країнах-членах НАТО. У дисертації отримані такі основні наукові та практичні результати. 1. Вивчення використаних джерел з досліджуваної теми, досвіду та результативності державного регулювання реформування воєнної сфери на етапі підготовки України до інтеграції в євроатлантичні структури показало, що заходи щодо реформування і розвитку Збройних сил України не повною мірою забезпечують вирішення поставлених завдань. Повільними темпами вдосконалюється організаційна структура Збройних сил. Протягом останніх років на оборону спрямовується менше половини від мінімально необхідних бюджетних асигнувань, які до того ж виділяються не в повному обсязі. Небезпечних масштабів набуває деградація військово-технічного потенціалу ЗС. Оскільки раніше вказана тема не досліджувалась, хоч окремі її аспекти відображені в науковій літературі, в основу дисертації покладено концептуальний аналіз, обґрунтування й розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій, пов’язаних із визначенням ролі держави та методів державного регулювання в забезпеченні ефективності процесу реформування системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України. 2. Експрес-аналіз ефективності ресурсного забезпечення ЗС України та інших військових формувань дав змогу встановити основні причини його негативного впливу на підтримання їх боєздатності, зокрема такі, як: відсутність наукових розробок та фахівців, спроможних на належному рівні відпрацювати методичні підходи до розробки і запровадження військової та спеціальної форми одягу, стимулів переходу до низьковитратних способів забезпечення речовим майном військовослужбовців; консервативний та відомчий підхід до реформування системи речового забезпечення ЗС України та інших військових формувань; нерозробленість нормативної бази щодо речового забезпечення тощо. 3. Виявлено основні недоліки діючої системи ресурсного забезпечення Воєнної організації, серед яких: громіздкість та висока вартість утримання інфраструктури речового забезпечення; відсутність на урядовому рівні єдиного органу, який би міг в інтересах всіх військових формувань держави здійснювати відповідні замовлення, розробку та постачання речового майна, що призводить до дублювання у структурах відповідних міністерств і відомств підрозділів, які паралельно виконують зазначені функції в межах лише своїх міністерств та відомств, а також оперативної сумісності із системами ресурсного забезпечення країн-членів НАТО; дублювання номенклатури речового майна для військових формувань, розпорошення замовлень, різний порядок списання речового майна, що не дає змоги оптимізувати бюджетну складову видатків на речове забезпечення всіх військових формувань Воєнної організації з урахуванням їх внеску в забезпечення національної безпеки України. 4. Запропонований методичний підхід до формалізації задачі державного управління реформуванням системи ресурсного забезпечення Воєнної організації України дав змогу встановити функціональний зв’язок між ефективністю виконання покладених на військові формування завдань і речовим забезпеченням особового складу та структурних елементів цих формувань з урахуванням економічних можливостей держави, діючих у системі матеріального забезпечення обмежень та проголошеного курсу на євроатлантичну інтеграцію. Це дало можливість обґрунтувати комплекс організаційних заходів щодо реформування системи речового забезпечення військових формувань на основі системного підходу стосовно внеску речового забезпечення в ефективність виконання кожного із поставлених завдань. 5. Сформована ієрархічна система показників та визначені пріоритетні сфери, що найбільш суттєво впливають на досягнення необхідного рівня боєздатності ЗС та інших військових формувань, дали змогу визначити ступінь відповідності наявної системи ресурсного забезпечення її функціональним завданням і обґрунтувати найбільш раціональні шляхи підвищення боєздатності Збройних сил та інших військових формувань за рахунок удосконалення системи ресурсного забезпечення в умовах їх обмеженого фінансування. 6. Відповідно до гіпотези дослідження визначені основні засади синтезу комплексної моделі речового забезпечення Воєнної організації України. Практичне використання розробленої моделі може слугувати підґрунтям для наукового супроводу заходів щодо реформування системи речового забезпечення у загальній системі ресурсного забезпечення Воєнної організації в умовах обмеженого фінансування з урахуванням перспектив інтеграції України в НАТО. 7. Доведено, що найбільш раціональним шляхом реформування слід вважати перехід до єдиної системи матеріального забезпечення військових формувань Воєнної організації України, яка має бути підпорядкована Кабінету Міністрів України як центральному органу виконавчої влади. Запропоновані функції та структура єдиної системи ресурсного забезпечення у мирний час дають змогу аналогічно збройним силам провідних країн світу, у тому числі країн-членів НАТО, невластиві для їх відомств функції (зв’язки з промисловістю, контроль за виконанням замовлення тощо) вивести за межі їх компетенції, що сприятиме зменшенню витрат бюджетних коштів та зменшенню кількості дублюючих органів контролю за якістю продукції. 8. На основі використання розробленого методичного підходу та методів структурного синтезу запропоновано структуру єдиної державної системи речового забезпечення, практичне впровадження якої дасть можливість: зменшити чисельність управлінських апаратів військових формувань; значно скоротити кількість центрів, баз та складів, витрати на їх утримання, охорону, пожежну безпеку, транспорт; гарантовано забезпечити війська формою одягу, планомірно скоротити інфраструктуру речового забезпечення та адаптувати підприємства національної економіки до нових умов функціонування. 9. Запропоновані рекомендації щодо вдосконалення управління єдиною системою ресурсного забезпечення Воєнної організації України та нормативно-правового забезпечення її функціонування, спрямовані, в першу чергу, на внесення відповідних змін у керівні документи, зокрема в Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил у мирний час, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. № 1135. Удосконалено організаційно-правовий механізм, який уточнює порядок речового забезпечення у мирний час офіцерів, прапорщиків, мічманів, солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять службу за контрактом, військовослужбовців строкової служби ЗС та інших військових формувань. Це дасть змогу більш раціонально використовувати матеріальні ресурси, що виділяються на забезпечення речовим майном. Порівняльні оцінки показали, що практичне впровадження розроблених рекомендацій реформування системи речового забезпечення як складової системи ресурсного забезпечення ЗС та інших військових формувань може забезпечити отримання державою додатково 200-250 млн грн за рік з подальшим збільшенням цього показника. При цьому можна очікувати підвищення рівня боєздатності Збройних сил на 6,4%. Цей висновок може бути поширений і на інші військові формування Воєнної організації України. 10. Аналіз можливих напрямів приведення системи матеріального забезпечення елементів Воєнної організації у відповідність з вимогами, що висуваються до кандидатів на вступ до НАТО, показав необхідність розробки державної програми, передбачивши в ній організаційні заходи оперативного та перспективного впровадження, які мають бути універсальними для всіх військових формувань. Отримані нові наукові результати у сукупності дають змогу на основі системного підходу оцінювати ефективність та науковий супровід державного управління процесом реформування системи речового забезпечення Воєнної організації України. Вказане наукове завдання вирішено вперше. Основними напрямами подальших досліджень можуть бути удосконалення комплексної моделі речового забезпечення та розробка спільної з нею комплексної моделі ресурсного забезпечення ЗС та інших військових формувань зразка 2010-2015 рр. | 