У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та представлено нове вирішення наукового завдання, яке полягає в узагальненні теоретико-методологічних основ реформування механізмів державного управління у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства і розробці на цій основі „Концепції реформування державного управління у сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в Україні”. За результатами дослідження сформульовані такі висновки: 1. Дослідження теоретико-методологічних засад, нормативно-правової і джерельної бази державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства показало сутність державного контролю як багатогранного та багатопланового явища, котре включає: функціональну складову, принципи, форми та види діяльності. В державному управлінні контроль перебуває у тісному зв’язку з іншими управлінськими функціями та призначений для оцінки виконання управлінських рішень. 2. Запропонована авторська періодизація еволюції моделей управління в сфері трудових відносин у розвинутих країнах світу, яка включає п’ять основних етапів: „стартова модель” (діяла до кін. ХІХ ст.); управління кадрами (поч. ХХ ст. – 40 рр. ХХ ст.); управління персоналом (50 – 70 рр. ХХ ст.); управління людськими ресурсами (80 рр. ХХ ст. – кін. ХХ ст.) та управління людським капіталом (близько 2000 р. – дотепер). Визначені національні особливості періодизації у становленні системи державного управління у сфері нагляду та контролю за трудовими відносинами в Україні. 3. Подано авторське визначення понять „державне управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства”, „державний контроль за дотриманням законодавства про працю”, „механізм державного контролю за дотриманням трудового законодавства”, „інтегрована інспекція праці”. „Державне управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства” визначається як специфічний вид діяльності уповноважених державою органів управління, спрямований на комплексне забезпечення законодавчо визначених трудових прав та належних умов праці. „Державний контроль за дотриманням законодавства про працю” – це особлива правозастосувальна діяльність спеціально уповноважених державою управлінських органів (інспекцій), спрямована на захист трудових прав, дотримання належних умов праці, забезпечення відносин соціального партнерства, що характеризується об’єктивністю рішень, винесених контролюючими органами держави. „Механізм державного контролю за дотриманням трудового законодавства” – сформована державою, внутрішньо узгоджена, нормативно визначена система забезпечення належного стану трудових відносин на підприємствах, установах, в організаціях, яка поєднує економічні, мотиваційні, організаційні та правові засоби цілеспрямованого впливу задля узгодження інтересів взаємодіючих суб’єктів соціально-трудових відносин. „Інтегрована (комплексна) інспекція праці” – це цілісна, узгоджена та гнучка організаційно-управлінська система, механізми якої побудовані на принципах адміністративної, процедурної та технічної інтеграції, а управлінські функції комплексно охоплюють усі сторони трудових відносин. 4. Визначено, що розвинуті держави світу особливу увагу приділяють соціальній стабільності і якісному, безпечному, здоровому, продуктивному виробничому середовищу. Від цього залежить рівень трудового життя, який визначає потенційні можливості працівника належно виконувати покладені на нього обов’язки. У цьому контексті особливого значення набуває імплементація міжнародно-правових стандартів у національно-правову систему, реалізація яких можлива за умови формування інтегрованої системи інспектування праці. 5. Доведено, що процеси глобалізації об’єктивно зумовлюють необхідність уніфікації трудового законодавства, механізмів його застосування, а отже, й відповідної модернізації системи контролюючих органів. Розпорошеність контрольно-наглядових функцій вимагає активнішого державного втручання з метою їх інтеграції. 6. Виявлено, що засади державної політики у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства визначаються нормативно-правовою базою, основною складовою частиною якої є законодавство про працю. Однак чинний КЗпП України (1971 р.) не відповідає сучасному стану соціально-трудових відносин. Для удосконалення механізмів державного управління у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства важливим є те, що окремою книгою „Державний нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства” у проекті Трудового кодексу України (2003 р.) уже передбачені загальні правила комплексного контролю та нагляду за дотриманням трудового законодавства, зокрема й законодавства про охорону праці. Натомість, динамічні зміни якості соціально-трудових відносин потребують корегування навіть тих контрольних механізмів, які сформульовані у положеннях зазначеного кодексу. 7. Підтверджено, що необхідність запровадження на основі європейського досвіду інтегрованої (комплексної) інспекції праці полягає у тому, що в Україні існує об’єктивна потреба об’єднання правової і технічної (у частині охорони праці) складових комплексного інспектування. Така модель інституційного розвитку державного нагляду та контролю у сфері трудового законодавства України є оптимальною за своїми завданнями, функцією та механізмами реалізації. Метою запровадження інтегрованої інспекції праці є подолання негативних явищ чинного управлінського механізму контролю. Як найбільш ефективний управлінський механізм, інтегрована інспекція праці має стати основою дієвої загальнодержавної системи регулювання соціально-трудових відносин і головною передумовою утвердження сучасних методів нагляду та контролю. 8. Запропоновано основні напрямки удосконалення державного контролю за соціально-трудовими правовідносинами, які полягають у необхідності: – внесення змін та доповнень до проекту Трудового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших спеціальних законів, які регулюють трудові відносини і здійснення контролю за ними. Зокрема: розроблення законопроекту про державний нагляд у сфері трудової діяльності (робоча назва „Про інтегровану інспекцію праці”); перегляду чинних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів нагляду за дотриманням законодавства про працю; розроблення нормативно-правових актів діяльності інтегрованої Державної інспекції праці України на основі норм Міжнародної організації праці та досвіду інспекцій держав Європейського Союзу; виконання державних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; – реформування інфраструктури державних органів управління та нагляду за дотриманням законодавства про працю, зокрема Держнаглядпраці, санітарно-епідеміологічного нагляду та Держгірпромнагляду; розмежування функцій інтегрованої Державної інспекції праці і Держгірпромнагляду, Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві; – формування державного замовлення на підготовку фахівців, які здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері праці та підвищення якості їх професійної підготовки; методичного забезпечення навчальних програм з підвищення кваліфікації та проведення семінарів із залученням представників навчальних закладів Міністерства освіти і науки України, Держгірпромнагляду, МОЗ та Мінпраці України; – залучення коштів Державного бюджету та установ, зацікавлених у створенні інтегрованої Державної інспекції праці України, а також міжнародних організацій, зокрема МОП. 9. Практичним втіленням механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства є розроблена дисертантом „Концепція реформування державного управління у сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в Україні”. Згадана концепція спрямована на реформування систем державного управління та нагляду за дотриманням законодавства про працю в Україні, підвищення ефективності діяльності органів державного контролю у цій сфері з урахуванням міжнародних стандартів, норм міжнародного права та вітчизняного законодавства, створення ефективно діючих інтегрованих органів контролю за дотриманням законодавства про працю із посиленням орієнтації на запобіжні та профілактичні заходи. Реалізація цієї концепції сприятиме подоланню соціальних проблем, забезпеченню додержання гарантованих державою соціальних та трудових стандартів, зменшенню соціальної напруженості, піднесенню рівня життя населення та створенню умов для динамічного, збалансованого сталого розвитку України. | 