У дисертації надано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального для України завдання впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування та ролі державного управління в цьому процесі. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета та завдання дослідження дають можливість зробити висновки й пропозиції. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури встановлено, що всеохоплюючий характер теоретичних досліджень загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування визначають необхідність комплексного розгляду предмета дослідження у вітчизняній літературі з урахуванням національної специфіки, особливостей трансформаційного періоду, нормативно-правової бази тощо.
Виходячи зі ступеня розробки проблеми, пріоритетними напрямами досліджень державного управління охороною здоров’я України на засадах загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування у вітчизняному науковому середовищі пропонується вважати такі: процес вироблення рекомендацій, проблема визначення та вибору альтернатив, роль недержавних організацій у медичному страхуванні, підготовка відповідних фахівців, проблема гармонізації українського законодавства до стандартів Європейського Союзу. 2. Доведено, що найбільш прийнятною для України формою реалізації соціальних гарантій держави в охороні здоров’я є запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, що дасть можливість страхувати соціальні ризики, пов’язані зі здоров’ям людей, підвищити ефективність державного регулювання галуззю охорони здоров’я та гарантувати високу якість надання медичної допомоги. 3. Обґрунтовано, що для запровадження в Україні ефективної системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування необхідна добре відпрацьована нормативно-правова база, яка б відповідала сучасним міжнародним стандартам. 4. Визначено, що система загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні може бути запроваджена впродовж чотирьох етапів. Такий підхід дасть змогу здійснити реструктуризацію системи фінансування галузі, запровадити підготовку медичних закладів різної форми власності та підпорядкування для функціонування в цих умовах, а також гарантуватиме адаптацію існуючої законодавчої бази до нових економічних умов. 5. Урахування основних наукових результатів виконаного дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду, потреб сучасного розвитку охорони здоров’я населення дозволить запропонувати для втілення в практичну діяльність системи охорони здоров’я України з метою вдосконалення державного управління галуззю такі практичні рекомендації: державним органам влади прискорити прийняття Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування” та змін до законодавчої бази, що стосується охорони здоров’я населення; Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров’я обласних та Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій провести вивчення наявних можливостей підпорядкованих їм лікувально-профілактичних закладів, а також фінансових органів до функціонування в умовах загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування; Міністерству охорони здоров’я України разом з Академією медичних наук України удосконалити нормативну базу в розділі розробки медичних стандартів та інформаційного забезпечення для підтримки діяльності медичних закладів в умовах загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. |