У дисертації узагальнене та вирішене актуальне наукове завдання, що полягає в розробленні концепції й теоретико-методологічних основ формування системи державного управління алкогольно-тютюнової сферою в Україні. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки. Аналіз використаних джерел та проведені дослідження показали, що тема дисертації не розроблялася, проте окремі її аспекти були предметом уваги науковців і практиків. Теорія управління сферою виробництва та обігу алкогольно-тютюнової продукції перебуває сьогодні на стадії осмислення та формування.
Системний аналіз наукової літератури, узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду державного впливу на сферу алкоголю і тютюну в різних економічних системах та історичному розвитку дає підстави стверджувати, що ефективне функціонування процесів виробництва, обігу та споживання цієї продукції в ринковій економіці залежить від міри втручання держави, її інституціональних механізмів, необхідних для проведення соціально-економічної політики, формування системи управління на основі чіткого визначення функцій, завдань та повноважень самостійного органу управління у сфері, координації дій між іншими органами влади. У дисертації застосовано системний підхід щодо дослідження державного управління у сфері алкоголю і тютюну, що дало змогу сформувати основні чинники доцільності запровадження в ній спеціальної державної монополії на алкогольно-тютюнову продукцію, а саме:
специфічний характер продукції, якій властива соціальна шкідливість поширення і небезпечність надмірного споживання та можливість гарантувати надходження до бюджету від її реалізації; висока прибутковість її виробництва та обігу, що для окремих суб’єктів господарської діяльності є джерелом незаконного отримання надприбутків; можливість посилення негативних соціальних наслідків і створення загрози національній безпеці в умовах неконтрольованого виробництва і споживання продукції в суспільстві; необхідність забезпечити продовольчу та екологічну безпеку продукції, гарантувати стандарти і показники її якості та безпеки, захист довкілля. 4. Вивчення чинної системи державного управління у сфері за роки незалежності України дає підстави стверджувати, що регулювання виробництва, обігу та споживання алкогольно-тютюнової продукції виявилося несформованим, а запроваджені інституціональні механізми - недостатніми і недосконалими. Так, регулювання цін, акцизні збори, державне технічне регулювання і ліцензування діяльності, контроль реклами, якості продукції, її маркування, створення організаційних структур управління не забезпечили досягнення основної мети держави - контролю за сплатою і надходженням коштів до бюджету, і значною мірою зумовили збільшення необлікованої, контрабандної продукції, ухилення від сплати податків, що зумовило поглиблення кризових явищ у спиртовій, лікеро-горілчаній, виноробній галузях. Через недосконалість розподілу функцій управління між державою та суб’єктами виробничої та обігової сфери, неефективність роздержавлення та приватизації підприємств галузей діючі функціональні механізми, зокрема регулювання, виявилися неефективними. 5. Формування засад соціально орієнтованої ринкової економіки у сфері алкогольно-тютюнової продукції слід починати з аналізу загального стану розвитку державної політики у 1991-2002 роках. Дослідження дали змогу виявити, що основною її метою у сфері виробництва, обігу і споживання цієї продукції завжди було отримання доходів у бюджет, що зумовило запровадження державної монополії у 1998-2001 роках. Проте політика формування доходів бюджету за рахунок реалізації продукції об’єктивно приводить до зростання її споживання, що неминуче зумовлює негативні соціальні наслідки - алкоголізм, тютюнову залежність, втрату здоров’я споживачів, занепад духовно-моральних цінностей особистості. Тому незважаючи на тимчасові економічні вигоди, які мають вторинне значення, постійними є соціальні втрати. У політиці формування доходів бюджету України необхідно враховувати те, що акцизне оподаткування такої продукції не може використовуватися як джерело надходження доходів до бюджету. Тому ставки акцизного збору на продукцію мають зберігатися на високому рівні, а надходження - спрямовуватися на компенсацію шкоди, завданої здоров’ю споживачів і суспільству в цілому. 6. Доведено, що стан законодавчої та нормативної бази не сприяв формуванню ефективних механізмів впливу на алкогольно-тютюнову сферу. Правове регулювання процесів виробництва, обігу і споживання алкогольно-тютюнової продукції здійснювалося в умовах дії великої кількості законів, їх частих змін, недостатньої змістовності і чіткості норм, що зумовлювало недосконалість механізмів сплати акцизних зборів, знищення конфіскованої продукції, ліцензування діяльності, боротьби з контрабандною та нелегальною продукцією, контролю за її рекламою. Виконане дослідження дало змогу запропонувати такі рекомендації: - одним з головних напрямів удосконалення державного управління досліджуваною сферою може стати розробка і прийняття Концепції державної політики у сфері виробництва, обігу і споживання алкогольно-тютюнової продукції, метою якої стане формування засад соціальної політики та ефективного функціонування виробництва та обігу продукції. Розвиток соціальної політики у сфері алкогольно-тютюнової продукції має базуватися на створенні засад нової суспільної культури, розвитку гуманітарної сфери, посиленні ролі сім’ї у вихованні підростаючого покоління, формуванні свідомої суспільної думки про негативне ставлення до надмірного споживання алкогольно-тютюнової продукції, удосконаленні законодавства, забезпеченні стандартів життя і пріоритетів цивілізаційного розвитку. Ефективне функціонування виробництва та обігу алкогольно-тютюнової продукції в ринкових умовах можливе на основі встановлення державної монополії на таку продукцію. Має бути посилена монополія на виробництво та обіг спирту. Це потребує розширення сфери застосування надлишкових потужностей діючих підприємств та введення мораторію на будівництво нових, запровадження державних податкових постів на цих підприємствах, механізмів квотування, декларування, розробки балансів обсягів виробленої та реалізованої продукції, створення ефективної системи отримання нарядів на спирт, контролю за технологічним обладнанням для його виробництва, посилення функції планування, аналізу, моніторингу, прогнозування виробництва та обігу продукції в управлінні галуззю. Встановлення державної монополії на оптову торгівлю алкогольно-тютюновою продукцією потребує проведення періодичної атестації суб’єктів та місць зберігання згаданої продукції, введення системи оптових складів, регулювання кількості суб’єктів торгівлі залежно від річних обсягів її обороту, обов’язкового ліцензування діяльності, механізмів декларування і контролю обсягів реалізованої продукції, створення єдиної державної системи обліку виробництва та обігу алкоголю та спеціалізованої системи роздрібної торгівлі алкоголем і тютюновими виробами, вдосконалення справляння акцизного збору та маркування продукції; - підвищення ефективності управління сферою алкогольно-тютюнової продукції пов’язане з подальшим розвитком та вдосконаленням нормативно-законодавчої бази. Запровадження державної монополії потребує спеціального законодавства, зокрема прийняття Закону України “Про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю і тютюнової продукції”. Необхідні вдосконалення законів України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами”, “Про рекламу”, податкового і акцизного законодавства, гармонізація законодавства щодо якості продукції з відповідним законодавством країн Союзу незалежних держав та Європейського Союзу, прийняття спеціальних галузевих законів, як, наприклад, “Закону про вино”, “Закону про торгівлю”, які б регламентували регулювання цієї, а також суміжних сфер і галузей; - для формування системи державного управління в спеціалізованій сфері доцільно переглянути і сформувати відповідну структуру управління нею на основі утворення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної монополії на виробництво та обіг спирту, алкоголю і тютюнових виробів, безпосередньо підпорядкованих йому територіальних органів, служб з контролю якості продукції й соціологічних досліджень та інформаційного моніторингу щодо впливу продукції на споживача; - державне управління у сфері алкогольно-тютюнової продукції має реформуватися системно, з використанням дієвих механізмів, зокрема, соціальних - розробки державних і регіональних програм формування здорового способу життя, захисту громадян від негативного впливу продукції, проведення цільових соціологічних досліджень, соціального страхування споживачів за шкоду, заподіяну вживанням неякісної продукції, повної заборони реклами продукції; економічних - стабільної системи податків та акцизних зборів на продукцію, регулювання цін; адміністративних - ліцензування та технічного регулювання діяльності, посилення контролю за якістю продукції, дієвих штрафних санкцій та відповідальності за нелегальний обіг продукції, вдосконалення її маркування, організаційних заходів з уніфікації структури органів управління; правових - врегульованих процедур у здійсненні процесів виробництва та поширення алкогольно-тютюнової продукції. |
