Анотація до роботи:

Курило Т.М. Державне управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2006.

У дисертації узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в розробці теоретико-методологічних засад щодо удосконалення державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів України в умовах інтеграції в єдиний європейський освітній простір на засадах Болонського процесу. Здійснено системний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел щодо державного управління підготовкою керівників лікувально-профілактичних закладів. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення механізмів державного управління підготовкою керівників лікувально-профілактичних закладів.

Охарактеризовано алгоритм підготовки та перепідготовки керівників охорони здоров’я і менеджерів галузі та розроблено модель менеджера майбутнього: глобальний стратег, політик par excellence (без кордонів), лідер, провідник змін.

У дисертаційному дослідженні на теоретичному рівні вирішено актуальне наукове завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: здійснено науково-теоретичне обґрунтування й визначення концептуальних підходів, напрямів та механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції і на підставі цього виявлено можливості та визначено шляхи застосування отриманих наукових результатів як основи підвищення ефективності діяльності галузі.

Одержані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дають змогу дійти таких основних висновків та внести певні пропозиції.

1. Системний аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, вітчизняного і зарубіжного досвіду, умов формування та управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України на шляху до європейської інтеграції свідчить, що державне управління кадровим потенціалом керівників лікувально-профілактичних закладів залишається надзвичайно важливою проблемою, що на сьогодні, незважаючи на значні наукові досягнення як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців і практиків, характеризується недостатнім ступенем дослідження. Особливого значення комплексне розв’язання цієї проблеми набуває в контексті європейської інтеграції України.

2. Пріоритетними напрямами державного управління системою підготовки керівників охорони здоров’я України визначено: удосконалення організації навчального процесу (вивчення навчальних програм провідних шкіл світу і адаптація їх до умов України, віддавання переваги самостійній підготовці студентів і слухачів, розвиток дистанційної форми навчання тощо), підготовка викладацького складу, інформаційне забезпечення керівників охорони здоров’я щодо можливостей навчання за різними програмами, законодавче забезпечення і запровадження механізмів державного контролю за діяльністю даних закладів.

3. Державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я – це комплекс прийнятих загальнодержавних рішень чи взятих зобов’язань щодо забезпечення системи охорони здоров’я України висококваліфікованими фахівцями шляхом реалізації сукупності політичних, економічних, правових та наукових методів і критеріїв роботи з медичним персоналом.

4. Керівник майбутнього – це конструктор, стратег, політик par excellence (без кордонів), лідер і провідник змін, який забезпечує стратегічний розвиток організації. Він повинен бути гнучким, добре освіченим, володіти професійними знаннями, уміти мислити системно й аналітично, управляти ресурсами, орієнтуватися на результати, бути готовим до безперервної освіти і саморозвитку, володіти комунікативними навичками. Виокремлено загальне, особливе та індивідуальне в умовах, змісті та процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів та менеджерів охорони здоров’я.

5. Проведено системний аналіз механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я в країнах ЄС, Росії і США та виявлено основні напрями і тенденції такої підготовки. У США існує тенденція до розширення кількості програм, введення комбінованих і докторських програм для задоволення різних категорій фахівців охорони здоров’я; в Європейському регіоні спостерігається тенденція до прирівнювання освітніх програм до програм США, де дана освіта вважається більш досконалою; в Росії – до створення ШОЗ на базі вищих медичних закладів і запровадження багаторівневої системи освіти. Для зарубіжних шкіл охорони здоров’я характерна велика свобода вибору навчальних дисциплін; в основному це приватні навчальні заклади; їх формування і розвиток здійснюються, як правило, з урахуванням міжнародного досвіду охорони здоров’я. Виявлені підходи використані при вдосконаленні системи підготовки зазначених професіоналів в Україні.

6. Пріоритетними напрямами наукових досліджень з підготовки професіоналів охорони здоров’я в Україні відповідно до курсу на євроінтеграцію визначено: діяльність галузі в нових соціально-економічних умовах; розвиток і вдосконалення законодавства охорони здоров’я, приведення його у відповідність з європейським; управління лікувально-профілактичними закладами і галуззю в цілому; підготовка керівників охорони здоров’я і медичного персоналу; розробка професійно-кваліфікаційних характеристик для різних категорій керівників охорони здоров’я; покращання надання медичної допомоги; освіта в галузі громадського здоров’я і профілактики захворювань; інтеграція вітчизняної медичної освіти і освіти з управління охороною здоров’я в європейський освітній простір тощо.

7. Розроблено Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги, Типову програму підготовки менеджера охорони здоров’я за магістерською програмою “Магістр управління охороною здоров’я”, і Номенклатуру спеціальностей в галузі медичного менеджменту. Визначено і розглянуто основні складові Проекту і Типової програми.

8. Основними механізмами оптимізації державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я мають стати: удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання цього процесу, послідовний перегляд навчальних робочих планів і робочих програм на користь різних способів самопідготовки слухачів і розробка номенклатури таких способів; перегляд нормування праці викладачів на користь методичного і контентного (змістового) забезпечення, моніторингу і контролю самостійної роботи слухачів. Для активізації самостійної роботи слухачів необхідно ефективніше застосувати такі ресурси, як дистанційна форма навчання; розробка різноманітних тестів і контрольних завдань для самостійної роботи; введення інституту т’юторів на випускаючих кафедрах.

Публікації автора:

1. Курило Т. Державне управління підготовкою керівних кадрів для охорони здоров’я України: вступ до проблеми // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Вип. 1. – С. 106-116.

2. Курило Т.М. Дистанційне навчання в підготовці керівників охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 2 (25) – Ч. 2. – С. 320-327.

3. Курило Т. Історичні аспекти розвитку державницького підходу в охороні здоров’я та підготовці кадрів цієї галузі на теренах України // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 2. – C. 216-228.

4. Курило Т.М. Питання підготовки управлінців у галузі охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 3 (26). – С. 296-308.

5. Курило Т. Порівняльний аналіз освіти громадського здоров’я європейських країн // Зб. наук. пр. НАДУ. – Вип. 2. – 2005. – C. 224-234.

6. Долот В., Курило Т., Радиш Я. Державна політика України в галузі охорони здоров’я: вступ до проблеми // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 1. – С. 231-235. – Авторські с. 234-235.

7. Радиш Я., Долот В., Курило Т. Наукові засади державного управління охороною здоров’я в дослідженнях українських авторів // Держава та регіони. – 2004. – № 2. – С. 85-96. – (Сер. “Держ. упр.”). – Авторські с. 90-96.

8. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: Навч. посіб. / За ред. І.М. Солоненка, Л.І. Жаліло. – К.: Вид-во НАДУ. – 2004. – 116 с. – Авторські с. 103-108.

9. Курило Т. Дистанційне навчання в підготовці керівників охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, м. Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 2. – С. 316-317.

10. Курило Т.М. Удосконалення підготовки менеджерів охорони здоров’я на Україні та досвід США// Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. – К.: ДУІКТ, 2005. – С. 92-94.