Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.
Дисертація присвячена доведенню необхідності й можливості державного стимулювання ринкових перетворень у сільському господарстві та розробці пропозицій щодо формування ефективної інституціонально-економічної системи управління ринковими реформами в аграрному секторі.
У результаті проведеного дослідження структурована проблема трансформації аграрних відносин в Україні та виявлені проблеми її вирішення з урахуванням особливостей регіонів.
На підставі комплексного підходу дослідження механізму державного стимулювання ринкових відносин у сільському господарстві зроблені висновки про основні історичні тенденції державного регулювання аграрних і земельних відносин в Україні; розкриті особливості аграрної політики в Україні на етапі трансформації соціально-економічних відносин; поданий порівняльний аналіз реформ аграрного сектору України та інших постсоціалістичних країн; доведена необхідність розвитку ринку землі, капіталізації земельних відносин, регіоналізації аграрної політики держави; розроблені моделі реформування сільськогосподарських підприємств.
Основні результати дослідження були використані при розробці державних регіональних програм стимулювання ринкового розвитку сільського господарства Донецької області та реструктуризації сільськогосподарських підприємств.
У дисертаційній роботі подані результати теоретичних узагальнень і нового вирішення наукової проблеми державного стимулювання аграрних перетворень у сільськогосподарському виробництві України.
На підставі проведеного дослідження сформульовані наступні висновки.
За допомогою аналізу сучасних аграрних відносини в Україні виявлена головна проблема, котра потребує негайного вирішення: млявість протікання реформ і незадовільні соціально-економічні результати трансформаційних процесів в аграрній сфері. Така ситуація в аграрній сфері України обумовлена, з одного боку, спадщиною російської імперської та радянської систем організації виробництва у сільському господарстві (спільне та колективне володіння, одержавлення власності), а з іншого – недостатнім державним стимулюванням аграрних перетворень.
Обґрунтована необхідність державного регулювання і реальної підтримки аграрної сфери з боку уряду. Державне регулювання полягає не тільки у централізованому управлінні, а й у створенні умов, які сприяють максимальному розвитку ініціативи селянина, раціональному використанню ресурсів галузі. Політико-правовий аспект державного регулювання земельних відносин полягає в поєднанні надійного земельного законодавства, застосовуваного усіма без винятку суб’єктами держави, з регіональними правовими актами, які дозволяють урахувати специфіку регіону.
Встановлено, що причини невдач аграрної реформи в Україні порівняно з аграрними реформами в постсоціалістичних країнах полягають у слабкості державного регулювання, яке не може ліквідувати такі вади ринку, як монополізація, відсутність визначених прав власності на використання ресурсів і доступу до суспільних товарів, відсутність ринку землі, який є запорукою продуктивності, рентабельності та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.
Показано, що найважливішим результатом земельної реформи у сільському господарстві України є перехід на приватні принципи господарювання та прискорення становлення на цьому ґрунті приватного сектору. У результаті здійснився перерозподіл земельних угідь та обсягів виробництва на користь господарств населення.
Розроблена модель реформування сільськогосподарських підприємств у Донецькій області, яка виправдала себе на практиці. Зроблено висновок, що найбільш вигідним і перспективним напрямком для реструктурованих колективних підприємств є кооператив, організаційною формою якого є вертикальна інтеграція, до якої належать виробник, переробник, реалізатор продукції. Кооператив – це не просто певна форма господарювання, а складова ринкової економіки, ідеологія виживання сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах.
Дослідження дозволили виявити, що реформування організаційно-економічних форм господарювання в аграрному секторі – один з головних напрямків державного управління трансформаційними процесами. Інший напрямок – це врегулювання міжгалузевих відносин і ліквідація існуючого диспаритету цін.
Формування ефективного механізму державного управління реформами містить у собі:
здійснення державою більш послідовної аграрної політики, яка не тільки законодавчо закріплює право приватної власності на землю, але й реалізує це право на практиці сільськогосподарського виробництва;
удосконалення існуючих механізмів державної підтримки галузі, направленість дії яких – державна інституціоналізація зовнішнього середовища, що забезпечує стимулювання реформ та ефективності аграрного сектору;
зростання зацікавленості сільських товаровиробників у ефективному використанні можливостей, закладених у приватній власності на землю і майно (земельні та майнові паї), а також прогресивних формах господарювання;
оздоровлення соціальної ситуації в агропромисловому секторі;
Запропоновано наступні напрямки організаційного забезпечення аграрних реформ: програмно-інформаційне; подальше удосконалення Земельного кодексу; підвищення надійності кадрового забезпечення; формування ринкової інфраструктури в аграрному секторі; здійснення аграрного моніторингу подальшого розвитку аграрних відносин.
Все вищезазначене підтверджує висновок, що аграрна реформа ще не виконала свого головного завдання – забезпечення прогресивного розвитку галузі та її розширеного відтворення. Лише комплексне поєднання в цілісний механізм зазначених та інших складових державного стимулювання ринкових реформ в аграрному секторі забезпечить підвищення ефективності розвитку аграрних відносин і продовольчу безпеку країни, а також конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств та належний рівень життя сільського населення.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях
Кретинина Л.В. Конкурентный потенциал сельского хозяйства Украины // Менеджер. – 1999. – № 2. – С. 87-95.
Кретинина Л.В. Теоретическое обоснование государственного регулирования рыночных отношений в сельском хозяйстве // Менеджер. – 2000. – № 2. – С. 19-23.
Кретинина Л.В. Развитие фермерства как социально-экономическая проблема аграрного сектора Донецкой области // Сб. науч. тр. ДонГАУ “Социальный менеджмент и управление информационными процессами”. Сер. “Государственное управление”. Т. 2. Вып. 5. – Донецк: ДонГАУ, 2001. – С. 106-107.
Кретинина Л.В. Новая концепция кооперативов как условие перспективного развития сельского предпринимательства в Украине // Менеджер. – 2002. – № 6. – С. 75-80.
Кретинина Л.В. Государственная поддержка сельскохозяйственных отраслей через ценовой механизм в условиях формирования рыночных отношений // Зб. наук. пр. ДонДАУ “Державне регулювання економічного розвитку”. Сер. “Державне управління”. Т. 4. Вип. 29. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 181-190.
Кретинина Л.В., Адамов Б.И. Региональные особенности сельскохозяйственного производства как объекта государственного регулирования (на примере Донецкой области) // Зб. наук. пр. ДонДУУ “Державне регулювання галузей економіки”. Сер. “Державне управління”. Т. 5. Вип. 35. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С.137-146.
Особистий внесок здобувача: розробка регіональної аграрної політики управління для врахування регіональних особливостей та виключення поглиблення нерівностей на підставі ринкового господарського механізму.
Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях
Кретинина Л.В. Методы определения эффективности сельскохозяйственного производства // Зб. наук. пр. Луганського державного аграрного університету. – Луганськ: Вид-во ЛДАУ; Элтон-2, 2000. – № 6/16. – С. 98-103.
Кретинина Л.В. Земельные отношения в условиях трансформации экономики // Мiжвузiвський зб. наук. пр. “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 29. – Дп.: Наука i освіта, 2000. – С. 9-12.
Мікроекономіка: Навч. посібник / В.Д. Жидченко, П.Ф. Чубенко, Т.Л. Іванова, Т.Л. Цибулько, Л.В. Кретиніна. – Донецьк: ТОВ “АЛАН”, 2002. – 284 с.
Особистий внесок здобувача: написано три глави, присвячені виробництву і попиту на економічні ресурси, ціноутворенню і використанню ресурсів: заробітної плати, землі, капіталу.
Кретинина Л.В. Динамические методы исследования оптимизационных решений в сельском хозяйстве // Зб. наук. пр. ДонДАУ “Актуальнi проблеми економiки”. Сер. “Економiка”. Т. 3. Вип. 14. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 144-153.
Кретинина Л.В., Адамов Б.И. Аграрные реформы в постсоциалистических странах и ситуация в украинском сельском хозяйстве // Зб. наук. пр. ДонДУУ “Економіка та маркетинг підприємства і території”. Сер. “Економіка”.Т. 5. Вип. 34. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С. 110-118.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано методи формування управлінських рішень щодо забезпечення економічної ефективності підприємництва.
Кретинина Л.В. Специфические проблемы повышения эффективности сельскохозяйственного предпринимательства в условиях трансформации экономики // Сб. науч. тр. ДонГАУ “Методы развития предпринимательства и макроэкономического регулирования”. Сер. “Экономика”. Т. 2. Вып. 6. – Донецк: ДонГАУ, 2001. – С. 69-75.
Кретинина Л.В. Методологические проблемы исследования региональной аграрной экономики // Материалы региональной науч.-практ. конф. “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область – 2010)” г. Донецк, 28-29 сентября, 1999 г. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2000. – С. 31-37.
Кретинина Л.В. Аренда земель сельскохозяйственного назначения в переходный период экономики Украины // Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. “Україна наукова – 2001”. Сер. “Економiчнi науки”. Т. 12. – Дп.: Наука i освіта, 2001. – С. 6-7.
Кретинина Л.В. Исторические тенденции управления украинским государством: от всеобщего огосударствления к государственному регулированию // Тези доповідей ІV Мiжнар. конф. “Наука i освiта – 2001”. Сер. “Економiчнi науки”. Т. 3. – Дп.: Наука i освiта, 2001. – С. 38-39.
Кретинина Л.В. Актуализация теории земельной ренты как отражение трансформационных процессов в сельском хозяйстве Украины // Матеріали Мiжнар. конф. “Глобалiзацiя економіки: нові можливості чи загроза людству?”. Т. 2. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. – С. 72-75.
