Анотація до роботи:

Давиденко Л.І. Державне регулювання сфери туризму на обласному рівні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню комплексу актуальних питань державного регулювання сфери туризму на обласному рівні. Розкрито взаємозв’язок понять „державне регулювання” та „державне управління”, в результаті якого виявлено сутність поняття „державного регулювання” взагалі та на його базі – „державне регулювання у сфері туризму”. Обґрунтовано класифікацію механізмів державного регулювання сферою туризму, в першу чергу, регламентуючого та організаційного механізмів, а також засобів їх реалізації. Запропоновано розмежувати повноваження щодо здійснення державного регулювання сфери туризму центрального та місцевих органів виконавчої влади. Визначено шляхи співробітництва органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг. Обґрунтовано пропозиції щодо створення обласної координаційної ради з питань розвитку туризму. Запропоновано концептуальні підходи щодо організації підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які виконують обов’язки у сфері туризму.

У дисертаційній роботі на основі проведення досліджень вирішено науково-прикладну задачу розробки теоретичних, методичних та практичних положень з удосконалення механізмів державного регулювання сфери туризму на обласному рівні.

Основні висновки і результати досліджень зводяться до наступного:

1. В сучасних умовах роль державного регулювання об’єктивно залишається значною. Незалежній Україні потрібні сильна державна влада та результативна і ефективна система державного управління, зусилля для пожвавлення господарського життя з метою забезпечення стабілізації економіки та економічного розвитку. Орієнтація на такий результат передбачає використання певних механізмів державного регулювання.

Проблеми ефективного державного регулювання в умовах побудови ринкової економіки мають велику актуальність і спричиняють потік публікацій у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях. Але поняття державного регулювання однозначно в законодавстві та науковій літературі не визначено.

В результаті досліджень та з урахуванням поглядів фахівців удосконалено поняття „державне регулювання” взагалі. Це – система заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, які здійснюють органи та суспільні організації, яким законодавством надано повноваження з питань розвитку економіки з метою стабілізації і підтримки пріоритетних напрямів економічної діяльності та створення сприятливих умов для розвитку господарського комплексу, тобто це вплив державних органів або посадових осіб за допомогою системи правових заходів на юридичні та фізичні особи щодо вирішення суспільних потреб.

При визначенні цього поняття враховано, що тільки на законодавчому рівні державні органи в межах встановлених законом повноважень зможуть забезпечити економічну стабільність в Україні.

2. Забезпечення стабільних заходів ринкової економіки в основному полягає в підвищенні ефективності державного регулювання та державного управління. Із розвитком ринкових відносин змінюється характер державного управління. Функції державного управління показують як, яким способом, у процесі яких взаємозв’язків із суспільством держава їх здійснює.

У результаті аналізу співвідношення понять „державне регулювання” та „державне управління” визначено, що державне регулювання і державне управління тісно пов’язані між собою, тобто державне регулювання залежить від характеру державного управління і змінюється із розвитком ринкових відносин. Результативність державного регулювання залежить, насамперед, від дієвості державного управління, в основу якого покладено чіткий розподіл повноважень і відповідальності між органами влади.

3. В останній час спостерігається феномен розвитку туризму в Україні. При цьому особлива увага зосереджується на збереженні ресурсів України та рекреаційного потенціалу відповідних регіонів. Туризм, як окрема сфера діяльності, потребує визначення напрямів підвищення ефективності державного регулювання сферою туризму.

Враховуючи сформульоване поняття „державного регулювання” взагалі, визначено поняття „державного регулювання сфери туризму” – це цілеспрямований вплив з боку держави та її органів, яким державою делеговані відповідні повноваження щодо формування і підтримки туристсько–рекреаційного середовища, регулювання обсягів і напрямів туристичних потоків, створення туристичної інфраструктури, охорони рекреаційних ресурсів і заповідних територій, організації відпочинку та вільного часу населення країни, підготовки кадрів для рекреаційно-туристичних комплексів.

4. Дослідження економічних показників розвитку сфери туризму свідчать про недостатній вплив державного регулювання на розвиток туризму у регіонах. Це обумовлює необхідність запровадження системи механізмів щодо підвищення ефективності державного регулювання сферою туризму на обласному рівні. Державне регулювання здійснюється за допомогою механізмів та засобів їх реалізації, які повинні забезпечити розвиток різних напрямів індустрії туризму. Розроблено класифікацію механізмів державного регулювання сфери туризму. Серед них: регламентуючий, контролюючий, коригуючий, соціальний, стимулюючий та організаційний механізми.

5. На основі дослідження зазначених механізмів встановлено, що регламентуючий механізм є головним, тому що з його допомогою встановлюються певні правила різних видів туристичної діяльності, визначається правовий простір тощо. Враховуючи, що туризм повинен сприяти реалізації прав і потреб людини, запропоновано засоби реалізації регламентуючого механізму поділити на групи. До першої групи включаються засоби щодо забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав. До другої групи – засоби щодо безпеки туризму, захисту прав та законних інтересів туристів, власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд, інших суб’єктів туристичної діяльності та їх об’єднань. До третьої групи – засоби щодо збереження цілісності туристичних ресурсів України, їх раціональне використання, охорони культурної спадщини та довкілля, врахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій. До четвертої групи – засоби щодо створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримки пріоритетних напрямів туристичної діяльності. До п’ятої групи – засоби організації діяльності органів, які здійснюють державне регулювання.

6. Підвищення ефективності державного регулювання на основі регламентуючого механізму потребує відповідного організаційного оформлення, що можливо завдяки впровадженню організаційного механізму.

У зв’язку з цим організаційний механізм за своєю природою має організувати регулювання і управління в інтересах державної влади та ефективну діяльність державної системи, визначено, що на теперішній час він найбільш потребує удосконалення. Розроблено основні засоби його реалізації. Це – створення структурних підрозділів з питань туризму і курортів органів виконавчої влади на всіх рівнях; розмежування повноважень центрального та місцевих органів виконавчої влади у сфері туризму; утворення координаційних консультативно-дорадчих органів з питань розвитку туризму; удосконалення шляхів взаємодії органів місцевого самоврядування з суб’єктами господарчої діяльності, пов’язаної з наданням туристичних послуг; створення інформаційно–туристичних центрів; удосконалення системи підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з питань розвитку туризму.

7. Аналіз повноважень органів, які здійснюють регулювання в галузі туризму, свідчить про необхідність ліквідації дублювання повноважень органів виконавчої влади всіх рівнів; підвищення ефективності державного регулювання сфери туризму; забезпечення виконання облдержадміністрацією обов’язків, які випливають з вимог законодавства у сфері туризму.

Обґрунтовано доцільність розмежування повноважень щодо здійснення державного регулювання сфери туризму центрального та місцевих органів виконавчої влади.

Розроблено пропозиції щодо внесення змін до правових актів Президента України та Кабінету Міністрів України, якими надаються повноваження відповідним органам виконавчої влади у сфері туризму.

Обумовлено необхідність надання додаткових повноважень і функцій структурним підрозділам місцевих органів виконавчої влади з питань туризму і курортів, шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України, якою встановлено повноваження цим структурним підрозділам.

8. Запропоновано шляхи взаємодії органів місцевого самоврядування з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг шляхом проведення органом місцевого самоврядування конкурсного відбору переможців серед суб’єктів господарювання для наступного співробітництва. Серед них: створення корпоративних підприємств у вигляді господарського товариства та комунальних підприємств – інформаційно-туристичний центр; надання пільг з місцевих податків і зборів; сприяння в організації рекламно-інформаційного забезпечення; надання в оренду на пільгових умовах майна територіальної громади тощо.

Впровадження запропонованих шляхів співробітництва будуть сприяти збільшенню надходжень до місцевих бюджетів за рахунок податків від здійснення господарської діяльності, пов’язаної з наданням послуг, раціонального використання майна територіальної громади тощо.

Обґрунтовано необхідність підвищення ролі органів місцевого самоврядування в розвитку туристсько-екскурсійної діяльності шляхом впровадження конкурсного відбору суб’єктів підприємництва.

9. Обґрунтовано необхідність створення обласної координаційної ради з питань розвитку туризму та розроблено положення про її діяльність як консультативно-дорадчого органу облдержадміністрації.

Запропонована рада забезпечить координацію дій місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо організації реалізації державної політики у сфері туризму на території області, об’єднанні коштів місцевих бюджетів на реалізацію найважливіших та першочергових заходів по збереженню та раціональному використанню туристичних та рекреаційних ресурсів тощо.

10. Обґрунтовано, що одним із головних заходів удосконалення державного регулювання сфери туризму є організація професійної підготовки, підвищення кваліфікації кадрів.

Розроблено концептуальні підходи щодо організації підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки державного регулювання у сфері туризму. Основні з них це – створення науково-методичного сектору при обласній координаційній раді; розробка кошторису витрат на заходи з цих питань та внесення змін до відповідних обласних програм розвитку туризму тощо.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Давиденко Л.І. Удосконалення регіональної системи управління туризмом // Державне управління процесами життєдіяльності і галузевого розвитку регіону: Зб. наук. пр. Донецької державної академії управління. – Т. IV. – Вип. 25. – Сер. Державне управління. – Донецьк: Донецька державна академія управління, 2003. – С. 230–234.

2. Давиденко Л.І. Управління туризмом та курортами у Донецькій області: досвід та шляхи удосконалення // Менеджер. – 2004. – № 3. – С. 113–117.

3. Давиденко Л.І. Формування організаційної структури управління туризмом // Менеджер. – 2004. – № 4. – С. 57–63.

4. Давиденко Л.І. Координація питань розвитку курортно–рекреаційної сфери і туризму в області // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. – Т. V. – Вип. 31. – Сер. Державне управління. – Донецьк: Донецький держ. ун–т управління, 2004. – С. 364 – 373.

5. Давиденко Л.І. Підвищення кваліфікації кадрів у сфері державного управління туризмом // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. – Київ: Національна академія державного управління при Президентові України, 2005. – С. 73 – 81.

6. Давиденко Л.І. Шляхи зміцнення економічної бази місцевого самоврядування // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. – Т. VІ. – Вип. 51. – Сер. Державне управління. – Донецьк: Донецький держ. ун–т управління, 2005. – С. 35 – 44.

7. Давиденко Л.І. Підвищення ефективності взаємодії органів місцевого самоврядування з суб’єктами, що здійснюють туристичну діяльність // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2005. – С. 316 – 325.

Матеріали наукових конференцій

1. Давиденко Л.И., Конищева Н.И., Кузьменко А.В., Ляхова Л.С., Рудь Д.В. Обоснование целесообразности создания городского туристско-информационного центра // Материалы первой респ. науч.–практ. конф. „Туризм, курорты и наука” (24–25 октября 2003 г., г. Алушта). – Симферополь: Таврический нац. ун–т им. В.И. Вернадского, 2003. – С. 14–18.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність створення у місті Святогірську туристсько-інформаційного центру та запропоновано види його послуг.

2. Давиденко Л.І., Коніщева Н.Й., Ляхова Л.С., Рудь Д.В. Регулювання туристсько–екскурсійної діяльності в контексті підвищення ролі органів місцевого самоврядування // Материалы Междунар. науч.–практ. конф. “Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития” (20 ноября 2003 г., г. Донецк). – Донецк: Ин–т экономико–правовых исследований НАН Украины, 2003. – С. 194–199.

Особистий внесок: запропоновано шляхи регулювання туристсько-екскурсійної діяльності на відповідній території і надання туристичних послуг органами місцевого самоврядування.

3. Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І. Державне управління туристичними підприємствами у Донецькій області // Тезисы докладов и сообщений Всеукр. науч.–практ. конф. „Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях” (20–21 мая 2004 г., г. Донецк). – Донецк: Ин–т экономики промышленности НАН Украины, 2004. – С. 113–115.

Особистий внесок: обґрунтовано доцільність створення спеціалізованого відділу з питань туризму і курортів облдержадміністрації та розроблено Положення про нього.

4. Конищева Н.И., Давиденко Л.И. Экологические аспекты устойчивого развития туризма в Донецкой области // Материалы Междунар. науч.–практ. конф. “Экологические проблемы индустриальных мегаполисов” (1–4 июня 2004 г., г. Донецк–Авдеевка). – Т. 1. – Секция 1. Экологическая политика в индустриальных мегаполисах: управление, экономика, образование, устойчивое развитие. – Донецк: Донецкий нац. технический ун–т, 2004.– С. 108–113.

Особистий внесок: показано місце екологічної складової щодо забезпечення сталого розвитку сфери туризму в області.

5. Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І. Формування управління з питань туризму і курортів у Донецькій області // Матеріали V Всеукр. наук.–практ. конф. “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (26 жовтня 2004 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 92–94.

Особистий внесок: обґрунтовано необхідність створення управління з питань туризму і курортів облдержадміністрації та запропоновано його повноваження.

6. Konishcheva N.I., Dawidenko L.I. Regulation of the tourism sector in Ukraine in the context of an increased role for local government institutions // Studia i Materialy Naukowa Konferencji “Gospodarka Regionalna i Turystyka” (23.10.2004, Kielce). – Kielce: Wyzsza Szkola Zarzadzania Gospodarka Regionalna i Turystyka, 2004. –S. 109–116.

Особистий внесок здобувача: розкрито шляхи удосконалення управління сферою туризму на обласному рівні.

7. Данильчук В.Ф., Давиденко Л.І., Коніщева Н.Й. Пропозиції щодо створення координаційної ради з питань туризму Донецької області // Материалы второй респ. науч. практ. конф. „Туризм, курорты и наука” (26–27 ноября 2004 г., г. Симферополь). – Симферополь: Таврический нац. ун–т им. В.И. Вернадского, 2004. – С. 64–67.

Особистий внесок: розроблено рекомендації щодо створення обласної координаційної ради.

8. Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І. Координація дій у сфері туризму на обласному рівні // Матеріали Міжнар. наук.–практ. конф. “Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку” (15–17 травня 2005 р., м. Чернівці). – Чернівці: Чернівецький торговельно-економічний ін–т Київського нац. торговельно-економічного ун–ту, 2005. – С. 164–169.

Особистий внесок: обґрунтовано необхідність удосконалення механізмів координації сфери туризму на обласному рівні.

9. Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І., Шинкаренко М.М. Координація питань розвитку туризму у Донецькій області // Матеріали V Міжнар. наук.–практ. конф. “Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків” (27–28 травня 2005 р., м. Донецьк). – Донецьк: Донецький ін–т туристичного бізнесу, 2005. – С. 29–31.

Особистий внесок: надано пропозиції щодо завдань та повноважень обласної координаційної ради з питань розвитку туризму.

Статті в інших виданнях

1. Близнюк А.М., Конищева Н.И., Давиденко Л.И. Совершенствование взаимоотношений органов местного самоуправления с субъектами предпринимательства в сфере туризма // Вісник ДІТБ. – 2003. – № 7. – С. 17–26.

Особистий внесок: запропоновано можливі шляхи співробітництва органів місцевого самоврядування з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг.

2. Конищева Н.И., Давиденко Л.И. Развитие системы управления сферой туризма и курортов в Донецкой области // Вісник ДІТБ. – 2004. – № 8. – C. 79–92.

Особистий внесок здобувача: запропоновано розширити повноваження та функції структурного підрозділу облдержадміністрації з питань туризму і курортів.

3. Близнюк А.М., Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І. Координація дій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері туризму на обласному рівні // Вісник ДІТБ. – 2005. – № 9. – С. 8 – 15.

Особистий внесок: надано пропозиції щодо завдань та повноважень обласної координаційної ради з питань розвитку туризму.