У процесі дослідження отримано результати, які спрямовані на вдосконалення механізму державного регулювання ринку праці в умовах трансформації економіки. Основні з них полягають у такому: 1. На сучасному етапі розвитку економічної системи в нашій країні дослідження існуючих теоретичних концепцій щодо ролі держави в економіці країн світу дало змогу визначити основні напрями розвитку механізму державного регулювання економіки, що полягають у розробленні системи законів соціального захисту безробітних у період економічної кризи, зумовленої циклічністю промислового виробництва; розробленні комплексу правових, організаційних і економічних механізмів згладжування соціальних наслідків безробіття й падіння доходів населення. 2. Досліджено основні дії механізму державного регулювання ринку праці й з’ясовано, що управлінські зусилля суб’єктів ринку праці спираються на сукупність методів регулювання та спрямовані на вдосконалення механізму державного регулювання ринку праці. Це дає змогу чітко визначити місце і функції кожної зі складових цього механізму в ринкових умовах господарювання. 3. У процесі інтеграції України до Світової організації торгівлі та Європейського Союзу, удосконалюючи механізм державного регулювання ринку праці, слід враховувати вплив світового ринку праці, який відбувається за такими напрямами: визначення основних центрів тяжіння мігрантів, аналіз масштабів і динаміки міжнародної трудової міграції, виявлення основних причин та наслідків міжнародної трудової міграції населення України. 4. Аналіз стану ринку праці свідчить, що трансформація економіки України призвела до значних змін в економічній системі країни, які відбиваються у сфері зайнятості й розвитку ринку праці. Дослідження показало, що за період 1986-2005 рр. наявне населення України зменшилось на 7,3 %, а постійне населення – на 7,7 %, при цьому з 2002 р. темпи зменшення наявного і постійного населення уповільнилися, що свідчить про позитивні зрушення на ринку праці України. З огляду на структурні зміни економічно активного населення протягом 1999-2004 рр., де більша частина належала зайнятому населенню, темп зростання якого, починаючи з 2001 р., поступово прискорюється, що вказує на зростання кількості економічно активного населення і є основою для стабілізації стану ринку праці України. 5. На підставі аналізу виконання державної програми зайнятості на 2001-2004 рр. встановлено різницю між запланованими значеннями основних показників, які характеризують стан та динаміку ринку праці України, і фактичними показниками протягом цього періоду. Зменшення рівня безробіття у 2001 р. порівняно із запланованими на 2,04 %, а у 2004 р. – на 1,67 % свідчить про покращення фактичних показників ринку праці та підтверджує наявність позитивних зрушень у сфері зайнятості й розвитку ринку праці в Україні. 6. Доведено відсутність суттєвого впливу рентоутворюючих факторів у сільських адміністративних районах Харківської області на диференціацію середньомісячної заробітної платні. Визначено, що якість ґрунтів як основного рентоутворюючого фактору сільськогосподарського виробництва, де зайнята основна частина працездатного населення сільських районів, суттєво не вплинула на рівень середньомісячної заробітної платні. На нинішньому етапі на рівень заробітної платні значною мірою впливає віддаленість районів від обласного центру. 7. Для підвищення дієвості роботи обласних центрів зайнятості доцільно силами провідних державних науково-дослідних установ розробити та впровадити: єдину технологію обслуговування незайнятого населення; підвищити ефективність трудової мотивації працівників центрів зайнятості; розробити й реалізувати обласні (районні) програми зайнятості; провести координацію діяльності підприємств, установ і організацій міста, області, районів у сфері зайнятості; виявити резерви підвищення ефективності діяльності центрів зайнятості. 8. Обґрунтовано показники і критерії, які впливають на підвищення рівня трудової мотивації працівників центрів зайнятості та полягають у всебічній інтелектуальній самореалізації працівників під час виконання своїх обов’язків, у змістовності їх трудових процесів та задоволенні результатами своєї праці, що дозволяє підвищити ефективність діяльності центрів зайнятості на районному та обласному рівнях. 9. Запропоновано напрями підвищення ефективності використання бюджетних коштів районними центрами зайнятості, які спрямовані на зменшення кількості безробітних та збільшення чисельності зайнятого населення за рахунок професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації безробітних та їх подальше працевлаштування. 10. Для поглиблення визначення сутності складних соціально-економічних, технологічних та демографічних процесів запропоновано класифікацію факторів, які впливають на форми державного регулювання ринку праці. Як класифікаційні ознаки виділено: ринкові диспропорції, рентоутворюючі фактори, циклічність розвитку економіки, відмінність в оплаті праці. Така сукупність означених вище факторів дозволяє враховувати більш широкий їхній спектр та спрямовувати на підвищення ефективності державного регулювання ринку праці. 11. На підставі комплексного підходу обґрунтовано концептуальні напрями вдосконалення економічної системи та розроблено структурно-логічну схему основних напрямів удосконалення механізму державного регулювання ринку праці, де поєднуються: методичне забезпечення державного регулювання ринку праці, підвищення ефективності діяльності центрів зайнятості та системи соціального захисту населення, професійна орієнтація молоді, використання диференційного підходу регулювання ринку праці на районному рівні. Таке уявлення формує загальну концепцію вдосконалення механізму державного регулювання, спрямовану на створення сприятливого для ринку праці економічного середовища. |