Одержані наукові результати в сукупності дали змогу вирішити наукове завдання, яке має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: виявити і обґрунтувати шляхи вдосконалення розвитку і функціонування регіонального продовольчого комплексу та запропонувати механізми підвищення ефективності державного регулювання цих процесів на регіональному рівні. На основі здійсненого дисертаційного дослідження сформульовано такі загальні висновки. 1. Системний аналіз наукових праць за темою дослідження свідчить про те, що питання державного регулювання розвитку регіонального продовольчого комплексу ще недостатньо досліджені. Окремі праці науковців стосуються лише певних конкретних складових цієї проблеми, мають фрагментарний характер. Незавершеність розробки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження, особливо у сфері державного регулювання розвитку регіонального продовольчого комплексу. 2. Дослідження показало, що регіональний продовольчий комплекс являє собою сукупність взаємозалежних господарських одиниць і виробництв певного регіону з внутрішньо стійкими виробничо-економічними зв’язками, пов’язаними між собою єдністю цілей їх функціонування щодо забезпечення оптимального використання природно-економічних умов даного регіону з метою кількісного та якісного задоволення потреб населення у продуктах харчування. Головними завданнями державного регулювання в продовольчому комплексі є: забезпечення продовольчої безпеки, недопущення перевиробництва окремих видів продукції та досягнення рівня споживання продуктів харчування, що відповідає науково обґрунтованим нормам, обмеження монополізму в суміжних з продовольчим комплексом галузях промисловості, розширення експорту основних видів продовольчих товарів та підвищення прибутковості їх виробництва. Розвиток продуктивних сил, науково-технічний прогрес привели до перерозподілу між сільським господарством та переробною і харчовою промисловістю обсягів постачання кінцевої продукції на продовольчий ринок. Але зазначені якісні зміни у розвитку продуктивних сил поки що не знайшли адекватного відображення в організаційній структурі державного регулювання продовольчого комплексу. 3. Здійснений аналіз свідчить, що з метою уточнення складових і меж структури продовольчого комплексу, визначення механізмів та напрямів державного регулювання його розвитку доцільним є виділення трьох її аспектів: функціонально-галузевого, продуктового, територіально-виробничого. Для ефективного регулювання розвитку продовольчого комплексу як критерій вибору управлінських рішень взяті науково обґрунтовані норми споживання основних продуктів харчування. Виходячи зі встановлених норм визначено ступінь забезпеченості населення країни та регіонів основними продовольчими продуктами та напрями подальшого розвитку продовольчого комплексу. 4. Доведено, що посилення впливу на сільське господарство переробної та харчової промисловості, галузей, що забезпечують зберігання, реалізацію продовольчої продукції, є характерною особливістю сучасного етапу розвитку агропромислового сектора економіки та стимулюючим чинником поширення і поглиблення інтеграційних процесів. Посилення інтеграційних процесів між сільськогосподарськими товаровиробниками і підприємствами харчової та переробної галузі зумовлено низкою чинників, зокрема: потребою у високому рівні самозабезпеченості й незалежності власного виробництва від зовнішніх чинників; забезпеченням рівномірного розподілу робіт і навантаження усіх працівників протягом року; максимальним використанням усієї побічної продукції, яку не можна реалізувати на ринку. 5. З’ясовано, що державна регіональна продовольча політика має сприяти формуванню оптимальної організаційної структури аграрного виробництва, розвитку інтеграційних процесів та кооперування різних форм аграрних утворень з урахуванням умов ведення сільського господарства в різних регіонах країни. Нині у продовольчому комплексі найбільше враховуватимуть різнобічні інтереси усіх суб’єктів економічних відносин, що входять до продовольчого комплексу, об’єднання, створені на кооперативних засадах у формі асоціацій, концернів, які інтегруватимуть матеріальні ресурси і орієнтуватимуть товаровиробників на захист та реалізацію їх економічних інтересів на всіх етапах руху продукції до кінцевого споживача. 6. Установлено, що в основу здійснення державної політики розвитку продовольчого комплексу має бути покладений обласний рівень. Організаційні структури продовольчого комплексу доцільно вдосконалювати шляхом чіткого розподілу функцій державного регулювання та функцій господарського самоврядування у межах об’єднань товаровиробників. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають основну увагу сконцентрувати на розробці стратегії розвитку продовольчого виробництва регіону. На сучасному етапі доцільно запропонувати таку управлінську ієрархію, при якій поряд із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування регулювання розвитку продовольчого комплексу здійснюватиме недержавна управлінська структура – об’єднання. 7. Перспективним напрямом розвитку продовольчого комплексу регіону є запровадження інтеграційної моделі кластерного типу, коли в межах окремої території концентруються підприємства різних організаційно-правових форм, що спеціалізуються на окремих технологічних процесах, але в сукупності забезпечують здійснення замкненого циклу виробництва кінцевого продукту споживання. Стабільне функціонування продовольчого кластера на сучасному етапі можливе лише за умови створення відповідного ринкового середовища шляхом включення до складу продовольчого кластера суб’єктів інфраструктури. 8. Обґрунтовано, що реструктуризацію продовольчого комплексу Черкаської області доцільно проводити шляхом формування малих підприємств, орієнтованих на повне використання сільськогосподарської сировини, первинну її переробку до стадії напівфабрикату. Наступна його переробка має здійснюватися на переробних підприємствах, обладнаних високопродуктивним устаткуванням, що, в свою чергу, сприятиме пом’якшенню впливу сезонності. Ключовими механізмами розвитку продовольчого комплексу області мають стати: впровадження високоефективних технологій вирощування і переробки сільськогосподарської продукції; формування ринків матеріальних ресурсів, капіталу та праці; відтворення балансу виробництва та споживання в області; розвиток підприємництва. 9. Доведено, що важливу роль у формуванні регіонального продовольчого об’єднання відіграє також обласна рада, яка має можливість залучати фінансові ресурси для стимулювання та підтримки розвитку регіонального продовольчого комплексу. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з метою забезпечення реалізації функцій державного регулювання продовольчого комплексу та оптимізації співпраці із суб’єктами цього комплексу мають виступати учасниками об’єднання та залучатися до управління ним. Вони мають стимулювати та підтримувати інститути інфраструктури ринку, які організують взаємовідносини між учасниками об’єднання та задовольняють їх інвестиційні потреби. 10. Отримані результати дослідження дають можливість сформулювати рекомендації щодо їх практичного використання. Зокрема, доцільно вжити таких заходів щодо подальшого вдосконалення механізмів державного регулювання продовольчого комплексу Черкаської області та розвитку цього сектора економіки: сприяти розвитку інтеграційних процесів і кооперуванню різних форм аграрних утворень; ініціювати створення продовольчого об’єднання кластерного типу, у якому місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають стати активними учасниками та залучатися до управління ним; удосконалити та розвивати ринкову інфраструктуру в продовольчому комплексі регіону та оптимізувати співпрацю її підрозділів із продовольчим об’єднанням; створити Центр наукового забезпечення продовольчого виробництва області; прискорити впровадження високоефективних технологій, формування ринків матеріальних ресурсів, капіталу, праці а також розвиток підприємництва. Подальші дослідження в предметній галузі мають здійснюватися з урахуванням одержаних результатів і сформульованих висновків. Це сприятиме вдосконаленню існуючої системи державного регулювання розвитку регіонального продовольчого комплексу. | 