У дисертації на основі теоретичного осмислення основ державного регулювання й аналізу сучасного стану олійного виробництва обґрунтовано напрями подальшого його розвитку в Україні. Дисертаційне дослідження дало змогу виробити цілісний погляд як на теоретичні, так і на практичні аспекти державного управління в олійно-жировому підкомплексі. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дослідження дають можливість зробити такі висновки: 1. Аналіз ролі ринку і держави в одній економічній площині вказує на необхідність розширення впливу ринку і конкуренції, однак їх взаємодія в якісному плані свідчить про активізацію державного управління. Довгострокове економічне зростання неможливе без реалізації низки пріоритетних заходів, зокрема: істотного збільшення обсягу державних інвестицій і розширення масштабів залучення іноземних інвестицій; активізації виконання цільових програм у сфері промислової політики (енергозбереження, капіталомісткість, інновації тощо); реструктуризації галузевих комплексів і природних монополій; координації заходів грошово-кредитної та фіскальної політики; зниження тиску тіньового сектора на легальну економіку. 2. На основі положень інституціональної та еволюційної теорій розвитку удосконалено методологію комплексного аналізу економічних систем, що дає змогу дослідити рамки змін та варіанти дій підприємства в ринкових умовах. Поняття "державного регулювання розвитку олійно-жирової промисловості" пов’язане з особливим чином орієнтованим впливом держави на об'єкт, що забезпечує йому необхідну зміну станів. Державне регулювання розвитку покликане скорегувати природний розвиток, спричинений початковими умовами, вихідним енергетичним потенціалом і обмінними процесами в об'єкті та з навколишнім економічним і природним середовищем. 3. Запропоновано еволюційну модель олійно-жирової промисловості, яка дає більш детальне відображення її властивостей, що може викликати збільшення діапазону впливів на неї, але лише деякі з них можуть контролюватися цілеспрямовано. Ця обставина підвищує здатність суб'єкта державного регулювання розвитку олійно-жирової промисловості перетворювати такий вплив на управління. 4. Проаналізовано сучасний стан олійно-жирового виробництва та визначено загальну тенденцію на майбутнє. Насіння соняшнику продовжує залишатися одним із ліквідних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також одним із небагатьох продуктів, використання якого забезпечує функціонування інших видів сільськогосподарського виробництва і підгалузей харчової промисловості. Отже, можна з повною відповідальністю стверджувати, що це одна із пріоритетних і перспективних складових зміцнення експортного потенціалу АПК України. 5. Наявність значних сировинних ресурсів, а також вплив мита на експорт насіння деяких олійних культур (у т.ч. насіння соняшнику) зумовили стрімкий розвиток олійно-жирових виробництв. При цьому за останні п'ять років накреслилась тенденція до жорсткої конкуренції на ринку олійної сировини та продуктів її переробки. Через 2–3 роки виробничі потужності з переробки насіння соняшнику в Україні будуть перевищувати потенційні можливості його виробництва аграрним сектором, що ще більше посилить конкурентне середовище. 6. Реструктуризація як еволюційний процес економічних змін, що охоплює промислові системи, виступає інструментом управління олійно-жировою галуззю. Самостійні рішення підприємства відносно реструктуризації або рішення державних органів про інвестування в підприємства здатні забезпечити ефективний розвиток спочатку окремої структурної одиниці, а в подальшому і всього підкомплексу. 7. З метою захисту інтересів вітчизняних товаровиробників і споживачів продовольства держава має перейняти на себе функції регулювання зовнішньоекономічної торгівлі найважливішими експортними товарами АПК, у т.ч. олією та насінням соняшнику. На державному рівні необхідна служба моніторингу попиту і цін на світовому ринку продовольства, якою, у тому числі, мають визначатись економічно доцільні параметри експорту продукції олійно-продуктового підкомплексу, виходячи з його потенціалу та задоволення потреб вітчизняного ринку в плані забезпечення продовольчої безпеки. 8. Зміна системи оподаткування має бути підпорядкована формуванню ефективних моделей стимулювання продуктивної діяльності економічних суб'єктів. Підприємства асоціації "Укроліяпром" змушені платити податок авансом за весь календарний рік у період найбільших закупівель сировини. У результаті різко знижується їх конкурентоспроможність на сировинному ринку, виникає дефіцит оборотних коштів для здійснення потокових платежів, пов'язаних з виробничою діяльністю, і основна частина врожаю скуповується комерційними структурами. Для створення ефективних умов функціонування олійно-жирових підприємств необхідно відмовитись від існуючих "податкових нашарувань". Доцільно знизити податок на прибуток, а податок на додану вартість залишити на існуючому рівні. 9. В олійно-жировій галузі активізується інноваційно-інвестиційна діяльність. Розроблено проект реструктуризації переробного підприємства, який передбачає шляхом залучення власного та зовнішнього капіталу модернізувати виробництво та вийти на ринок з конкурентоспроможною продукцією. |