У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення проблеми, що полягає у дослідженні процесу формування ефективної акціонерної власності в умовах ринкової трансформації економіки України. Визначено суть і місце акаціонерної власності як форми госпидарювання, особливості її функціонування, позитивні та негативні риси акціонерних товариств, концептуальні підходи до удосконалення державного регулювання процесами формування ефективної акціонерної діяльності. Це дозволило сформулювати ряд висновків і пропозицій, які відображають результати виконання поставлених завдань: 1. В процесі дослідження категорії «власність» особливу увагу звернуто на економічний аспект власності та вказано на необхідність для повного її аналізу застосувати системний підхід. Обгрунтовано специфічні форми використання окремих елементів діалектичного методу в ході пізнання власності та процесів їїроздержавлення. 2. Визначено, що кожна форма власності, яка існує за сучасних умов, обумовлена ходом історичного процесув, її виникнення спричинено обєктивною необхідністю. Виникнення акціонерної власності, а також організаційної форми її реалізації – акціонерних товариств- було закономірним етапом еволюції різних форм підприємницької діяльності. Рушійною силою формування акціонерної власності стало протиріччя між потребою у зростанні капіталу підприємства для реалізації масштабних проєктів та обмежиними можливостями одноосібної власності. 3. Узагальнено, що власність в економічному аспекті, як будь-яке інше економічне явище має дві сторони, що відокремлюються згідно вимог принципу суперечності: матеріально-речовий зміст та суспільну форму. З точки зору матеріально-речового змісту власність є сукупністю обєктїв присвоєння, а з погляду суспільної форми – суспільністю звязків та відносин між обєктами привласнення. Залежно від обєктів привласнення вона поділяється на державну, колективну і приватну власність. 4. Вказано на необхідність при визначенні поняття «роздержавлення » і «приватизація» брати до уваги принципи суперечності, тобто матнеріально-речовий зміст та суспільну форму. 5. Обгрунтовано неефективність сертифікатної приватизації, яка лише частково змінює власника, не приносить інвестиційного капіталу і не підвищує мотивацію праці. Для підвищення ефективності роздержавлення слід продавати на відкритих аукціонах не лише малі підприємства, а й середні та великі. При цьому переваду треба надавати покупцеві, який пропонує кращий варіант-проєкт використання підприємства, обгрунтований бізнес-планом. 6. Визнано, що осносною формою роздержавлення має стати створення і розвиток колективного типу власності, тобто формування на роздержавлених підприємствах такого механізму управління, який би, з одного боку, підвищував ефективність виробництва та реалізації продукції, а з іншого – сприяв би подоланню відчуженності найманих працівників від засоьів і результатав виробництва. 7. Обгрунтовано акціонерну форму власності як провідну форму господарювання в умовах перехідної економіки, яка дозволяє обєднати засоби держави, колективів підприємств, населення, інших інвесторів для створення нових і технічного переозброєння старих виробничих ланок, долати відомчі барєри і здійснювати міжгалузеве переливання капіталу. Розкрито можливості, які надає ця форма власності. 8. Розкрито суть та відмінності акціонерних товариств віікритого і закритого типу, досліджено особливості їх функціонування і визщначено переваги відкритих АТ, зокрема у залученні потенційних інвесторів з метою подальшого інноваційного розвитку. 9. Розкрито методичні підходи та визначено коло показників аналізу і оцінки фінансового стану рецультатів управління власним капіталом АТ і на конкретних матеріалах фінансової звітності ЗАТ і ВАТ дано порівняльну оцінку фінансового стану і ділової активності. Результати аналізу дають можливість стверджувати, що не на всіх АТ менеджмент підпорядковано основній меті – систематичному отриманню прибутку з тим, щоб збільшувати інвестиційні можливості свого підприємства та виплачувати дивіденди акціонерам –інвесторам. 10. Для забезпечення прибуткованості і життєздатності акціонерних товариств визначено за необхідне не формально, а реально здійснювати соціально орієнтовану господарську діяльність де будуть враховані інтереси підприємства, постачальників, покупців і акціонерів-інвесторів. Це забезпечить інвестиційнупривабливість АТ. 11. Узагальнено позитивні і негативні риси АТ і обгрунтовано напрями подальшого удорсконалення державного регулювання процесами формування ефективної акціонерної власності та запровадження ефективного механізму корпоративного упраління. |