1. Розвиток малого підприємництва в умовах ринкової трансформації є важливим чинником соціально-економічного зростання, створення нових робочих місць та розв’язання проблем зайнятості, подальшого насичення ринку вітчизняними товарами і послугами, основою формування середнього класу. Заходи, що здійснювалися в Україні щодо державного регулювання, підтримки та розвитку підприємництва, значною мірою сприяють активізації громадянського суспільства, підвищенню рівня прозорості і відкритості процесів прийняття рішень органами виконавчої влади. 2. Сектор малого підприємництва, що отримав належний розвиток і спирається на дієві механізми державної підтримки власного розвитку, є невід'ємним елементом розвиненої ринкової економіки, важливим стабілізаційним механізмом, потужним двигуном економічного та науково-технічного прогресу у суспільстві, засобом реалізації особистого підприємницького потенціалу населення країни, а також важливим інструментом вирішення низки найгостріших проблем трансформаційного, економічного і соціально-психологічного характеру, що притаманні країнам з перехідними економіками, тощо. З іншого боку, розвиток вітчизняного малого підприємництва гальмує масив проблем, що пов’язані з природою малого підприємництва, загальними проблемами перехідної економіки, проблемами, пов’язаними з неефективністю системи державного регулювання малого підприємництва. Вирішення зазначених проблем і активізація розвитку малого підприємництва залежить від політики держави щодо сприяння розвиткові малого підприємництва, що включає заходи з його підтримки та удосконалення механізмів державного регулювання діяльності суб’єктів сектора. 3. Аналіз матеріалів, розглянутих у ході дослідження, дає підстави стверджувати, що певних позитивних результатів було досягнуто внаслідок запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері малого підприємництва. В рамках її реалізації запроваджується процедура публічного обговорення проектів законодавчих та регуляторних актів на засіданнях регіональних і місцевих координаційних рад з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва із залученням підприємців і громадськості; створювалися нові структури для удосконалення процесів започаткування підприємницької діяльності, зокрема центри з реєстрації підприємців за спрощеною системою (принцип “єдиного офісу” або “єдиного вікна”); вживалися заходи до скорочення кількості перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва тощо. Впродовж останніх років зроблено важливі кроки щодо формування та реалізації державної регуляторної політики малого підприємництва, розпочався процес зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність, введено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. З метою стимулювання розвитку підприємництва, починаючи з 1998 року, в Україні були започатковані спрощені (спеціальні) режими оподаткування для суб’єктів малого підприємництва, що сприяло динаміці його розвитку та детінізації. 4. На думку автора, найголовнішими з проблем, які потребують особливої уваги як законодавчої, так і виконавчої влади є: формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва, яка забезпечить завершення процесів дерегулювання, створення прозорих, однакових “правил гри”, подальшого залучення громадськості до участі у формуванні державної політики; визначення стану розвитку малого підприємництва в регіонах головним критерієм оцінки ефективності соціально-економічної політики місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; формування гнучкої, ефективної системи фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого підприємництва, впровадження державних гарантійних схем для отримання кредитів. 5. З метою підвищення ефективності регуляторної політики в сфері підприємницької діяльності доцільно провести в межах регуляторної та адміністративної реформ низку заходів: завершення процесів систематизації нормативно-правової бази щодо регулювання підприємницької діяльності, приділення особливої уваги дерегуляційним процесам щодо нормативно-правових актів місцевих та відомчих органів державної влади з питань регулювання підприємницької діяльності; забезпечення дотримання встановлених процедур підготовки і прийняття регуляторних актів, зокрема планування розробки регуляторних актів, проведення процедури публічного обговорення їх проектів; спрощення процедур легітимації підприємницької діяльності шляхом впровадження комп’ютеризованої системи державної реєстрації, скорочення списку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню; регламентація державного контролю за здійсненням підприємницької діяльності шляхом встановлення ліміту кількості перевірок державними органами суб’єкта малого підприємництва; нормативно-правове обмеження дискреційних повноважень державних службовців щодо регулятивного та контролюючого втручання в підприємницьку діяльність; підвищення виконавської дисципліни на місцях шляхом підвищення вимог щодо рівня кваліфікації посадових осіб державних органів влади, чіткої регламентації посадових прав і обов’язків державних службовців, посилення персональної відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади за перевищення посадових повноважень та прийняття рішень, що суперечать засадам єдиної регуляторної реформи в сфері підприємницької діяльності; ретельне виявлення та переслідування за законом проявів тінізації підприємницької діяльності, впровадження заходів прямої державної боротьби з цими проявами. 6. Вивчена в процесі дослідження практика переконує в необхідності проведення соціально-психологічних заходів з метою: сприяння формуванню механізмів державної та громадської протидії практиці ненормативного регулювання підприємницької діяльності з боку посадових осіб державних органів влади, активізації участі громадськості у процесі реформування регуляторних відносин у сфері підприємництва, формування у населення негативного становлення до тіньової діяльності, наголошення на тісному зв’язку між легальною діяльністю підприємців та успіхом проведення ринкових реформ, здійсненням соціального захисту населення, зростанням обсягів суспільних благ тощо. 7. Матеріали дослідження підтверджують доцільність активізації заходів спрямованих на відтворення системи державного та громадського захисту прав підприємців, а також доведення до розуміння кожного підприємця його правового статусу, конкретизації його прав та обов’язків, сприяння виникненню на цій підставі прагнення широких верств підприємців відстоювати власні права і протидіяти проявам ненормативних втручань посадових осіб у підприємницьку діяльність. З цією метою доречно сприяти створенню місцевих громадських організацій з питань захисту прав підприємців. 8. Процес становлення та розвитку сектору малого підприємництва в Україні має певні соціально-економічні особливості, які держава повинна враховувати у формуванні та реалізації регуляторної політики щодо сприяння розвиткові вітчизняного малого підприємництва. Проведене дослідження дає авторові підстави стверджувати, що створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва потребує здійснення наступних заходів: упорядкування та вдосконалення законодавчої і нормативної бази, яка регламентує діяльність суб’єктів малого підприємництва. З цією метою вважаємо за необхідне: розробити та ухвалити Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва в Україні; якнайшвидше ухвалити Податковий кодекс України; розробити та ухвалити Закони України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, “Про захист приватної власності”, “Про франчайзинг”, “Про венчурне фінансування” тощо; створити правові засади розвитку всіх елементів ринкової інфраструктури суб’єктів підприємництва; врегулювати, з правової точки зору, коопераційні зв’язки та різноманітні форми самоорганізації суб’єктів підприємництва; активне запровадження регуляторної реформи – інноваційного підходу до державного управління малим підприємництвом, який базується на застосуванні методів економічного аналізу для пошуку найбільш оптимального варіанту вирішення існуючих проблем та широкому діалозі влади і бізнесу; зміцнення фінансово-кредитного забезпечення розвитку малого підприємництва: розвиток ринку фінансових послуг; формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва та кредитно-гарантійних установ; запровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва; залучення на прийнятних умовах іноземних кредитних ресурсів для фінансування малого підприємництва, фінансування молодих підприємців-початківців; удосконалення податкової політики щодо малого підприємництва, зокрема, збереження єдиного податку як безальтернативного на сьогодні шляху легального виживання підприємців; підвищення мотивації для місцевих органів влади у створенні сприятливого клімату для малого підприємництва шляхом збільшення частки податкових надходжень, яка залишається у місцевих бюджетах; створення місцевими органами влади системи доступу суб’єктів малого підприємництва до інформаційної бази даних; сприяння створенню дієвої ринкової інфраструктури розвитку підприємництва; встановлення “прозорих” і чітких правил взаємної відповідальності за розвиток малого і середнього підприємництва між підприємцями, органами державної влади на загальнодержавному і регіональному рівнях та кредитно-фінансовими установами; вивчення та організація обміну кращим досвідом в організації роботи місцевих органів влади з підприємцями; розроблення і запровадження системи організаційно-освітніх заходів, спрямованих на підвищення фахового рівня, знань, навичок учасників підприємницької діяльності в питаннях ведення бізнесу, поширення серед населення правових і економічних знань, необхідних для здійснення підприємницької діяльності. Формування та реалізація активної державної регуляторної політики малого підприємництва сприятиме всебічному розвитку цього сектора економіки як стратегічного ресурсу, внутрішнього джерела стабільного економічного розвитку й забезпечення добробуту населення України. |