Результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують наукову задачу залучення внутрішніх (національних) інвестиційних ресурсів у розвиток МТК на території України через забезпечення регулюючої функції держави, що проявляється у транспортній, промисловій, кредитно-фінансовій та інвестиційній політиці. Основні висновки роботи полягають у наступному: 1. Встановлено, що процес формування і розвитку МТК носить комплексний характер. Він не зводиться тільки до удосконалювання їхньої транспортної інфраструктури, а включає також питання розвитку об'єктів державного контролю, сервісних пунктів і телекомунікацій, а також рішення цілого ряду тісно взаємопов'язаних економічних, організаційних, правових і наукових проблем. 2. Визначена черговість формування системи МТК і розвитку інфраструктурних об'єктів, що оцінюється показниками концентрації міжнародних перевезень, величиною і резервами пропускної здатності інфраструктури, потребами у фінансових ресурсах на її розвиток, конкурентоздатності в порівнянні з альтернативними маршрутами інших країн, відповідності міжнародним вимогам в області технічного рівня інфраструктури і застосовуваних транспортних технологій. 3. Обґрунтовано сукупність факторів, що обумовлюють необхідність державного регулювання в процесі формування та розвитку системи МТК на території України. Найвагомішими серед яких є: відкритість внутрішнього ринку в умовах інтеграції транспортного комплексу та економіки країни в цілому до світової економічної системи; необхідність забезпечення комплексного підходу і здійснення співробітництва на міждержавному рівні в процесі розвитку МТК; економічні реформи в країні, що передбачають створення конкурентного ринкового середовища; низька конкурентоспроможність вітчизняних транспортних підприємств на міжнародному ринку транспортних послуг; недостатня інвестиційна активність підприємств транспортного комплексу країни та труднощі із залученням вітчизняних та іноземних інвесторів, а також банківських кредитів. 4. Економічні відносини України з іншими країнами багато у чому визначаються її статусом транзитної країни в процесі перевезення вантажів та пасажирів. Зменшення транзитного потенціалу України та погіршення використання наявного пов’язано, насамперед, з відставанням у темпах розбудови української частини системи міжнародних транспортних коридорів та технічною недосконалістю більшості елементів інфраструктури і рухомого складу; невизначеністю і недостатньою послідовністю політики України щодо участі в міжнародних та регіональних економічних формуваннях. 5. Підвищенню транзитного потенціалу України сприятиме посилення торгово-економічних зв'язків країн СНД та Азії з Україною і західноєвропейськими країнами. Для їх розвитку необхідно виявляти і планувати основні товарні ресурси для взаємної торгівлі при постійному вивченні можливостей і потреб кожного регіону. Найбільш ефективно забезпечити міжрегіональну взаємодію дозволять відповідно організована транспортна мережа і пропоновані ТТРК з урахуванням основних вимог ринку: швидкості доставки, прийнятної вартості перевезень, надійності і чіткості доставки, збереження вантажів і безпеки руху. 6. Залучення і використання інвестиційних ресурсів на розвиток МТК пропонується здійснювати за рахунок внутрішніх джерел фінансування на базі інтеграції фінансово-промислового капіталу (шляхом створення ПФГ та інших видів об’єднань) в транспортний комплекс країни в умовах дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих коридорах чи напрямках коридорів, що проходять територією України, при державному регулюванні інтеграційних процесів у сферах транспортної, промислової, кредитно-фінансової та інвестиційної політики. При цьому транспортною політикою повинні визначатися перспективні напрямки розвитку мережі МТК, черговість інвестування об'єктів транспортної інфраструктури, проведення гнучкої тарифної політики, забезпечення безпеки руху і життєдіяльності; промисловою політикою - забезпечуватися можливості одержання промисловими підприємствами прибутків від господарської діяльності як основи формування власних інвестиційних ресурсів у майбутньому; кредитно-фінансовою політикою - визначатися ефективність роботи банківської системи на транспорті, в основному, через зміну нормативного резерву і рівня дисконтної ставки; інвестиційною політикою - забезпечуватися створення необхідних умов для залучення інвестиційних ресурсів з різних джерел через реалізацію наданої державою системи пільг та захисту прав інвесторів. Методи державного регулювання включають також удосконалення правової бази на національному і міжнародному рівні, пряму участь в управлінні МТК, здійснення державних інвестиційних і науково-технічних програм і заходів, узгодження реалізації заходів з органами державної влади на місцях тощо. 7. Запропонована методологія процесу формування і розвитку МТК на території України, що заснована на комплексному підході при забезпеченні пріоритетної ролі державного регулювання. Вибір заходів здійснюється на основі балансу інтересів держави та інших учасників транспортного процесу при ведучій ролі оцінки економічної ефективності з погляду суспільства в цілому, бізнесу і фіскальних цілей через розрахунок показників суспільної, комерційної і бюджетної ефективності. 8. Розроблені в дисертаційному дослідженні пропозиції сприятимуть залученню внутрішніх інвестиційних ресурсів транспортних, промислових підприємств, банків та інших фінансових структур, об’єднаних у групу, до транспортного комплексу, зокрема розбудови системи МТК на території України, що матиме мультиплікативний ефект також в інших галузях економіки та позитивно відобразиться на зміцненні економічної безпеки держави. Пропозиції стосовно державного регулювання залучення інвестицій у транспортний сектор України доцільно направити для використання Міністерству транспорту і зв’язку, Міністерству промислової політики, Міністерству фінансів та Міністерству економіки України. |