Анотація до роботи:

Розметова О.Г. Державне регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Академія муніципального управління. – Київ, 2008.

Дисертацію присвячено розробці науково обґрунтованих напрямів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону. Розкрито сутність механізму державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону. Визначено специфіку методів державного управління інвестиційним розвитком у цій сфері. Виявлено особливості державного регулювання інвестиційного розвитку та обґрунтовано методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного комплексу регіону. Представлено диференційований підхід до вибору механізмів залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів у цю сферу різних груп регіонів. Обґрунтовано модель стратегічного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу регіону; вдосконалено його комунікаційне та інституціональне забезпечення.

У дисертаційній роботі відповідно до поставлених завдань представлено вирішення наукового завдання науково-теоретичного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій з удосконалення державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, що має істотне значення для галузі науки державного управління. Реалізовані мета та завдання дають можливість зробити такі висновки:

1. Визначено сутність механізму державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону через конкретизацію та характеристику його суб'єктів (носії, виразники і виконавці господарських інтересів), об'єктів (сфери, галузі, регіони, а також ситуації, явища і умови соціально-економічного життя країни, пов’язані з використанням рекреаційних ресурсів регіонів з метою санаторно-курортного лікування і реабілітації, оздоровлення й відпочинку населення, де виникли або можливі труднощі, проблеми, що потребують вирішення), мети, інструментів (адміністративні й економічні).

2. Виявлено, що специфіка інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіонів в Україні обумовлюється суперечливими тенденціями. За таких умов у кожному регіоні необхідне визначення власних напрямів державного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу з урахуванням цілей розвитку території, соціально-економічних і політичних умов, що склалися в конкретному регіоні, його наукового, ресурсного, виробничого, кадрового потенціалів. Доведено, що в Україні сутність державного управління інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону полягає також у формуванні умов стимулювання інвестиційного процесу на певній території, основними з яких є: сприятливий інвестиційний клімат як для зовнішніх, так і внутрішніх інвесторів; наявність прийнятих програм державної підтримки розвитку курортно-рекреаційного комплексу; система стимулювання інвестицій; регуляторна стабільність інвестиційного процесу; регіональна система управління інвестиційною діяльністю в курортно-рекреаційному комплексі, що забезпечує узгодження і координацію всіх суб'єктів ринку інвестицій. Виходячи з цього, виділено основні напрями державного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу, а саме: формування його інвестиційної привабливості та механізму залучення інвестицій, які сприятимуть підвищенню ефективності економічної системи регіону в цілому і діяльності окремих господарюючих суб'єктів.

3. Визначено методи державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону як сукупність способів і прийомів, які забезпечують якісну зміну змісту інвестиційної політики. За допомогою методів державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу (моделювання, стратегічного моделювання, програмно-цільового моделювання, економічних та адміністративних методів) досліджено елементи регіональної інвестиційної політики (методологічне забезпечення; економічне стимулювання інвестицій; правове, інфраструктурне, комунікаційне забезпечення), що обумовлюють комплексність цього процесу.

4. Показано, що децентралізація інвестиційного процесу багато в чому зумовила напрями і завдання діяльності регіональних органів влади щодо регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону. На основі аналізу сучасного стану такого регулювання виявлено його специфіку, яка полягає в: диференціації регіонів за обсягами та динамікою інвестування; непрозорості економічної діяльності курортно-рекреаційних регіонів; правової та політичної нестабільності; стандартних підходах до методів стимулювання інвестицій; податковій конкуренції між регіонами; нерозвинутій регіональній інвестиційній інфраструктурі; недовірі суб’єктів господарювання та населення до дій органів регіональної влади.

5. Доведено, що загальною передумовою підвищення інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного комплексу для всіх регіонів є покращення інформованості потенційних інвесторів про стан інвестиційного клімату в регіоні. Для оцінки інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного комплексу регіону запропоновано методичний підхід на основі складання курортно-рекреаційного бізнес-потенціалу регіону, спрямованого на оцінку природно-ресурсних можливостей регіону і джерел інвестиційної активності. При цьому курортно-рекреаційний бізнес-потенціал виконує інформаційну функцію для інвесторів, дозволяючи отримати уявлення про інвестиційну привабливість регіону.

6. Визначено, що однією з перспективних галузей господарювання в регіонах України слід вважати курортно-рекреаційну. Відповідно, одним з пріоритетних завдань є реалізація державної політики, спрямованої на сприятливе регуляторне забезпечення розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, в тому числі на ефективне використання, відтворення і охорону природно-рекреаційних ресурсів. Існуючий регуляторний механізм не може забезпечити раціональне використання та охорону природно-рекреаційних ресурсів і не стимулює користувачів до ефективного господарювання. У зв’язку з цим у дисертаційній роботі обґрунтовано розробку диференційованого підходу до регулювання інвестиційних процесів у різних курортно-рекреаційних регіонах, зокрема до вибору найбільш відповідних механізмів залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів з урахуванням можливостей і рівня економічного розвитку окремих регіонів.

7. Запропоновано та обґрунтовано модель стратегічного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу регіону, яка має складатися з п’яти змістовних блоків (формування “дерева цілей”; розробка стратегії управління інвестиційним розвитком; прогнозно-аналітичний стан; аналіз детермінантів стратегічних опціонів; реалізація стратегічних цілей) та відповідати таким головним вимогам: стану зовнішнього середовища; можливостям курортно-рекреаційного комплексу регіону; конкурентним перевагам; зростанню прибутковості і ділової активності в курортно-рекреаційному комплексі регіону; соціальній спрямованості; прийнятності ризику.

8. Для подолання роз’єднаності і неузгодженості інвестиційного розвитку регіонів України, дефіциту фінансових ресурсів, відсутності розроблених стандартів запропоновано вдосконалення комунікаційного забезпечення інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі підтримання постійного контакту з цільовими аудиторіями й забезпечення необхідної інформованості, вирішуючи проблему невизначеності економічної, соціальної, політичної ситуації в регіоні. При цьому основними завданнями системи комунікаційного забезпечення є: розроблення плану піднесення регіону, створення сприятливого інвестиційного іміджу; поширення інформації рекламного характеру про його переваги курортно-рекреаційного комплексу; розробка інформаційних стандартів для інвестиційного паспорта курортно-рекреаційного комплексу регіону.

9. На основі аналізу зарубіжного досвіду щодо визначення стратегічних пріоритетів інституціональних змін у курортно-рекреаційному комплексі запропоновано створення наглядової ради фонду розвитку регіону з наданням їй функцій контролю за використанням коштів на актуальні соціальні й екологічні проекти та залучення додаткових інвестицій у перспективні регіональні проекти.

10. За результатами дослідження також запропоновано такі науково-практичні рекомендації:

- Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму розробити проект державної програми розвитку курортно-рекреаційного комплексу України;

- Кабінету Міністрів України підготувати пропозиції щодо формування державної політики інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу України із застосуванням диференційованого підходу до вибору пріоритетних механізмів залучення внутрішніх ресурсів різних груп регіонів, який враховує специфіку їх можливостей й економічного рівня;

- обласним державним адміністраціям впроваджувати модель стратегічного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу регіону та систему його комунікаційного забезпечення.

Публікації автора:

1. Розметова О.Г. Важелі прямого державного впливу на розвиток курортно-оздоровчої та туристичної сфер / О.Г. Розметова // Економіка та держава. – 2008. – № 1. – С. 83–85.

2. Розметова О.Г. Державна підтримка диверсифікованого використання потенціалу санаторно-курортних центрів / О.Г. Розметова // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія “Управління”; вип. 1(3). Механізми державного управління та місцевого самоврядування (за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка) – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. – С. 318–328.

3. Розметова О.Г. Державне регулювання інвестиційних процесів в курортно-рекреаційному комплексі / О.Г. Розметова // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2005. – № 2. – С. 183–188.

4. Розметова О.Г. Особливості функціонування механізму державного регулювання розвитку оздоровчо-курортної сфери на регіональному рівні /О.Г. Розметова // Державне будівництво [Електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України]. – 2007. – № 2.

5. Розметова О.Г. Створення умов інвестиційної привабливості розвитку санаторно-курортних послуг / О.Г. Розметова // Економіка та держава. – 2008. – № 2. – С.64–67.

6. Розметова О.Г. Теоретичні засади державного регулювання розвитку рекреаційно-оздоровчо-туристичного комплексу / О.Г. Розметова // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – № 4. – С. 183–188.

7. Розметова О.Г. Теоретичні засади державного управління туризмом та охороною культурної спадщини / О.Г. Розметова // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 2. – С. 202–205.

8. Розметова О.Г. Концесійний договір як інноваційна форма інвестування санаторно-курортної сфери / О.Г. Розметова // Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації / Ін-т економіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2005. – С.115–121.

9. Розметова О.Г. Наукова інтерпретація сутності та змісту санаторно-курортного потенціалу / О.Г. Розметова // Приморське місто: рекреація, здоровґя, інновації: [зб. наук. статей / під ред. В.П. Гоча]. – Севастополь: Агенція економічного розвитку м.Севастополя, 2005. – С.177–181.

10. Розметова О.Г. Державна підтримка активізації ринкових перетворень у рекреаційному природокористуванні / О.Г. Розметова // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: міжнар. наук.-практ. конф., 21 березня 2008 р.: тези допов.: у 2 т. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. – Т. 1. С. 35–36.

11. Розметова О.Г. Державна політика розвитку санаторно-курортної сфери / О.Г. Розметова // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: наук. – практ. конф., 27 листопада 2007 р.: тези допов. – Х.: Вид-во ХаРІ НАДУ «Магістр», 2007. – С. 283–284.

12. Розметова О.Г. Типологізація санаторно-курортних центрів України / О.Г. Розметова // Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою: друга наук. – практ. конф., 15-16 вересня 2006 р.: матер. допов. – Бердянськ: АУІТ „АРІУ”, 2006. – С. 28–29.