У сукупності результати дослідження дозволяють розв’язати важливе науково-прикладне завдання – обґрунтування теоретичних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками. На підставі отриманих результатів дослідження запропоновано такі висновки: 1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел дозволяє визначити "торгівлю жінками" як будь-яке законне чи незаконне переміщення жінок, за їхньою згодою чи без неї з метою кримінального використання їх репродуктивних функцій або інших форм експлуатації для одержання економічної вигоди шляхом злісного порушення їхніх прав. 2. Правова оцінка цього злочину знаходиться в динаміці, поступово поглиблюється та вдосконалюється. Основними недоліками чинного законодавства щодо боротьби з торгівлею жінками є: неврахування факту розподілу держав на держави-постачальниці, транзитні держави та держави призначення; лояльне ставлення до проституції з боку деяких держав; складність розслідування злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, та незначні покарання для злочинців; відсутність законодавчо забезпечених механізмів співробітництва між суб’єктами протидії торгівлі жінками; незабезпечення належної безпеки потерпілих та свідків під час проведення оперативно-слідчих дій. 3. Основними чинниками поширення торгівлі жінками є економічні; політичні; соціальні; психологічні; педагогічні; юридично-правові, що вимагають посилення державного впливу на процеси запобігання торгівлі жінками як підзаконної, юридично-владної та організаційної діяльності органів державного управління, планомірного здійснення заходів адміністративного, соціального, економічного, культурного спрямування. 4. Пріоритетним напрямком щодо запобігання торгівлі жінками для органів державного управління є вирішення соціальних, економічних та політичних проблем в Українській державі, а саме: створення позитивних перетворень в усіх сферах життя суспільства; створення умов для подолання суперечностей в економіці; удосконалення державної служби; підвищення кваліфікації персоналу органів державного управління та органів місцевого самоврядування тощо. 5. Удосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками полягає в гармонізації таких його складових елементів, як органи державної влади, вітчизняні та міжнародні неурядові організації та науково-дослідні інститути, реальному впровадженні цілей, принципів і методів їх профілактичної діяльності, приведенні у відповідність до вимог часу правових норм, що регламентують організаційну структуру системи органів державної влади, процеси її функціонування та розвитку. Така гармонізація передбачає чітку координацію спільних дій суб’єктів управління у напрямку розробки, реалізації, контролю, оцінки ефективності законодавчого, науково-інформаційного, кадрового, фінансового забезпечення впровадження державної політики. 6. З метою підвищення ефективності функціонування державних органів управління щодо протидії торгівлі жінками необхідно переглянути їх структуру, підпорядкувавши її досягненню головної мети – подоланню торгівлі жінками (вершина "дерева цілей"); розглянути можливості перерозподілу функцій між суб’єктами протидії торгівлі жінками; посилити контроль за виконанням державних заходів тощо. 7. Безпосередня взаємодія органів державної влади щодо запобігання торгівлі жінками як складова механізму державного управління має будуватися на засадах цільового принципу. Даний принцип полягає в тому, що до основних цілей віднесено: запобігання торгівлі жінками; попередження та розслідування злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми; реабілітацію потерпілих осіб. |