776. Свідерська Інна Миколаївна. Державна політика підтримки аграрного виробництва України в контексті вимог Світової організації торгівлі: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Свідерська І.М. Державна політика підтримки аграрного виробництва України в контексті вимог Світової організації торгівлі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Київський національний економічний університет. Київ, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню основних механізмів державної підтримки аграрного виробництва в рамках вимог СОТ, обґрунтуванню ефективності окремих заходів підтримки сільського господарства.
В роботі дано визначення терміну раціональної державної підтримки сільського господарства в контексті вимог СОТ, систематизовано теоретичні засади державної підтримки аграрного виробництва в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки та вступу до СОТ, зроблено оцінку впливу окремих механізмів державної підтримки на обсяги виробленої сільськогосподарської продукції аграрними підприємствами України та на загальну продуктивність факторів виробництва.
В дослідженні обґрунтовано пріоритетні напрями розвитку заходів підтримки аграрного виробництва за умов вступу України до СОТ і домовленостями, які спрямовані на стабілізацію державної підтримки шляхом створення ефективної ринкової інфраструктури, через забезпечення використання заходів “зеленої скриньки” та соціального розвитку села.
У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукового завдання щодо комплексу проблемних питань у сфері державної політики підтримки аграрного виробництва в Україні в рамках вимог СОТ. За результатами проведених досліджень зроблено наступні наукові та практичні висновки:
Економічна криза в аграрному секторі в період ринкової трансформації національної економіки та специфічні особливості сільського господарства як галузі народного господарства вимагають проведення її державної підтримки. Остання має ефективно допомагати вирішувати існуючі проблеми в галузі, не спотворюючи цінові сигнали на ринку, й сприяти виходу вітчизняної конкурентоспроможної продукції на світові ринки. При цьому державна підтримка сільського господарства має сприяти комплексному розвитку сільських територій та відповідати правилам СОТ.
Узагальнюючи існуючі напрями державної політики підтримки, доводиться констатувати, що обґрунтована стратегія аграрної політики відсутня, її окремі програми мають декларативний та рекомендаційний характер, а також недостатнім є фінансове забезпечення передбачених вітчизняним законодавством заходів. Запропоновано проводити раціональну державну підтримку в рамках аграрної політики держави, яка передбачає комплекс дій та заходів спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції сільського господарства на внутрішньому та світовому аграрних ринках у поєднанні з соціальним захистом населення та розвитком сільських територій.
На основі умов доцільності проведення політики підтримки аграрного сектору, враховуючи потребу сектору в захисті, недосконалість дії ринкових механізмів, необхідність підвищення конкуренції, часові обмеження в проведенні захисту обґрунтовано критерій раціональності підтримки, який визначається як залежність між витратами з державного бюджету та зростанням конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також підвищення добробуту сільського населення.
Основними передумовами необхідності державної підтримки є різкі коливання цін на сільськогосподарську продукцію, низька еластичність попиту на неї, а також низькі доходи виробників аграрної продукції. Кількісне обчислення державної підтримки аграрного сектору визначається спеціальними показниками, які вказують на вплив державної політики підтримки, зокрема такими як, показник еквіваленту підтримки виробника та еквіваленту підтримки споживача. В рамках СОТ визначається показник сукупного виміру підтримки, який вказує на базовий рівень підтримки і слугує зобов’язанням до скорочення.
Доведено, що державна підтримка вітчизняної сільськогосподарської продукції є нестабільною та не завжди надається через ефективні механізми. Так, показник сукупного виміру підтримки становив в 1994-1996 роках 1,38 млрд. дол. США, в період 1997 - 1999 років - 0,607 млрд. дол. США, а в 2000-2003 роки - 1,08 млрд. дол. США, що створює ускладнення під час проведення переговорів щодо вступу України до СОТ.
Для аграрної політики України важливо, не повторюючи помилок країн з ринковою економікою, зокрема країн Європейського Союзу, використовувати ефективні механізми підтримки, виходячи з власних економічних можливостей, економічної доцільності та політичної волі.
Процес вступу України до СОТ вимагає переосмислення та перебудови аграрної політики на основі започаткування нової стратегії розвитку сільського господарства. Вона має бути спрямована на покращення інфраструктури українських аграрних ринків, підвищення ефективності секторів, що забезпечують сільське господарство ресурсами та використовують його продукцію (переробка, транспортування, зберігання продукції), технологічну модернізацію, спрямовану на досягнення стабільно високої врожайності та продуктивності тварин, розробку законодавчого забезпечення процесу інтеграції України до світових аграрних ринків, запровадження стандартів якості продукції гармонізованих з міжнародними, а також комплексний розвиток сільських територій.
Доведено відсутність стабільності та прозорості аграрної політики підтримки в поєднанні з невідповідністю її довгостроковим проблемам галузі. Аграрна політика в Україні характеризується ситуативною реакцією на існуючі проблеми та лобіюванням економічних інтересів її окремих підгалузей в поєднанні з адміністративним втручанням, що не призводить до вирішення проблем галузі.
Обґрунтовано, що використання фінансової підтримки сільського господарства не завжди має однозначний вплив на економіку галузі та країни в цілому. Важливими є спрямованість державної підтримки та механізми її надання. Як пріоритетні, визначено напрямки розвитку державної політики АПК через ефективну інфраструктуру аграрного ринку, впровадження системи цінового моніторингу, стимулюючої податкової системи, скорочення обсягів тіньового сектору економіки.
На основі економетричного методу дослідження встановлено, що окремі механізми державної підтримки агарного сектору не однаково впливають на обсяг виробництва сільськогосподарської продукції аграрними підприємствами. Так, значний вплив мають дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти, фінансування інновації. Позитивний вплив мають такі механізми, як введення в експлуатацію доріг, дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам худобу та птицю в живій вазі, фінансування освіти. Проте такі механізми, як фінансування інновацій та освіта, а також введення в експлуатацію доріг фінансуються державою не в повному обсязі, що і не чинить значного впливу на зростання ефективності, а навпаки має зворотній ефект, особливо, коли фінансування відбувається за рахунок аграрних підприємств, що обумовлює відволікання коштів від безпосередньої виробничої діяльності.
Вивчення впливу окремих механізмів підтримки на загальну продуктивність факторів виробництва на основі моделей лонгітюдних даних підтверджує значимість компенсації процентів за кредити підприємствам АПК, важливість дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та молочні продукти, фінансування інновацій та освіти.
Нестабільність аграрної політики в цілому та державної підтримки зокрема відображена значною варіацією показників еквівалента підтримки виробника та еквівалента підтримки споживача, що в свою чергу призвело до значних коливань на ринку аграрної продукції. Так, в період з 1996 по 2001 рік відносний еквівалент підтримки виробників мав значні коливання від –4% до 16% в період з 1996 до 1997 року, в 1998 році даний показник становив 13%, а вже в період з 1999 по 2001 рік був у межах від –3 до 5%. Відносний еквівалент підтримки споживача також досить нестабільний і коливається в межах від – 13% в 1997 році до 12% в 1999 році. В 2001 році даний показник становив – 2%.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Свідерська І.М. Загальні аспекти інтеграції сільського господарства України до Світової організації торгівлі // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. Вип. 8 – К.: КНЕУ, 2002. – С. 174-179. - (0,2 д. а.).
Свідерська І.М. Концептуальні засади сучасної аграрної політики України та місце в ній державної підтримки // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. Вип. 10 - К.: КНЕУ, 2003. – С. 198-203. - (0,2 д. а.).
Свідерська І.М. Підвищення конкурентоспроможності аграрного підприємства як одне із завдань економічної роботи // Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 278-281. - (0,2 д. а.).
Свідерська І.М. Тенденції розвитку політики підтримки сільського господарства в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 189: в 5 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 612-624. - (0,4 д. а.).
Свідерська І.М. Підтримка сільського господарства як важливий чинник сучасної аграрної політики // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. Ч. 1 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амосова, Г.Є. Мазнєва. Соціально-економічні проблеми розвитку села. – К.: ІАЕ, 2002. С. 242-243. - (0,2 д. а.).
Свідерська І.М. Державна підтримка сільського господарства та її вплив на аграрну політику // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 190: в 4 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 380-387. - (0,4 д. а.).
В інших виданнях:
Свидерская И.Н. Анализ процесса вступления Украины во Всемирную организацию торговли // Праці Другої міжнародної третьої Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” Ч.3. / Ред. кол. Ступін О.Б., Александров О.И. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 156-159. – (0,3 д. а.).
Свідерська І.М. Підтримка сільського господарства як складова аграрної політики держави // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми перспективи / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: В 2 т. – Т.1 – К.:ІАЕ УАН, 2003. – С.154-155. – (0,1 д.а.).
Свідерська І.М. Уругвайський раунд Світової організації торгівлі та його вплив на сільське господарство // Матеріали V науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”. – Т.15. Економіка. – Дніпропетровськ: наука і освіта, 2002. – С. 26-27. - (0,1 д.. а.).
Свідерська І.М. Аналіз митно-тарифного регулювання в сільському господарстві // Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”: Тези доповідей міжнар. наук.-метод. конф. 16-17 трав. 2002 р. / Відп. за вип. Л. М.Кіндрацька. – К.: КНЕУ, 2002. С. 451-454. - (0,1 д. а.).
11. Свідерська І.М. Вплив механізмів державної підтримки на сільськогосподарське виробництво в умовах невизначеності // Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності: Зб. наук. пр. міжнародної науково-практичної конференції 19-20 травня 2004 р. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 307-312. - (0,2 д.а.).