Категорії мови, у тому числі і категорія оцінки, відповідає категоріальному членуванню світу. Категорія оцінки у мові співвідноситься з такими філософськими категоріями як аксіологічність, з одного боку, і кількість та якість, з іншого. Термін “аксіологічність” використовується і в мовознавстві на позначення морально-етичної оцінки, вираженої лексичними засобами. Поняття евалюативності ширше за аксіологічність, оскільки евалюативність включає і аксіологію (у межах емотивних характеристик) і параметричні характеристики (параметрично-оцінне значення). Категорія евалюативності співвідноситься з одиницями словотвірного рівня мови і тлумачиться дуже широко. У межах евалюативності об’єктивне оцінне значення притаманне похідним, отриманим внаслідок мутації. До евалюативів об’єктивної оцінки відносено демінутиви, аугментативи (у межах іменників), інтенсиви (у межах прикметників, прислівників, структурних слів). Емоційне і стилістичне наповнення характеризує модифікаційні деривати, тобто емотиви, експресиви. Оцінка осмислюється як компонент змісту слова, який передає раціональне та /або емоційне (позитивне чи негативне ) ставлення до явища, що характеризується, тобто оцінка включає емотивність. Емотивність – це поняття мовної системи, яке корелює з емоційністю як психологічною характеристикою особистості, рівнем її емоційної сфери. Емотивність входить і в поняття експресивності, проте не замінюючи його. Оцінні деривати найбільш регулярно утворюються від іменних частин мови, зокрема іменників, за допомогою афіксів. Сучасна російська мова має значний реєстр евалюативних суфіксів іменників, які з’явилися в праслов’янський, давньоруський і власне російський періоди:-ец-,-иц(а),-иц(е),-ц(а),-ц(е),-ц(о),-ок-,-ек-,-к(а),-очк-,-ечк-,-ик-,-чик-,-ищ-,-ишк-,-онк-,-енк-,-ушк-,-ышк-,-еньк-,-оньк-,-аг(а),-уг(а),-ак(а),-ук(а),-ул(я),-ус(я),-ах(а),-ух(а),-ар(а). Префікси у творенні десубстантивних евалюативів малопродуктивні (рас-/раз-, сверх-, ультра-, гипер-).Суб’єктивно-оцінні субстантивні похідні утворюються також за допомогою префіксоїда полу-.Крім афіксального способу творення, евалюативи від іменників можуть утворюватися шляхом складання основ. Реєстр морфів, що є дериваційними операторами у творенні оцінних деад’єктивів, відкритий. Можна лише стверджувати, що в парадигмі цих суфіксів найбільш продуктивні -оньк-/-еньк-,-ущ-/-ющ-,-енн-,-охоньк-/-ехоньк-,-ейш-/-айш-.У роботі визначено такі функції суфіксів: 1) обмежувальна, 2) емоційна, 3) стилістично-стильова. Російським евалюативним суфіксам притаманна поліфункціональність. Оцінні деривати від прикметників можуть утворюватися також за допомогою префіксів: пре-, рас-/раз-, по-, недо-, складання основ, графіксації. Серед відприслівникових евалюативів продуктивними є всі якісні прислівники, реально чи потенційно представлені в російській мові. Найбільш регулярно утворюються евалюативи в групі якісно- відносних прислівників. Усі евалюативні якісні прислівники за характером мотивації поділяються на: а) прислівники, які допускають подвійну мотивацію; б) деадвербіальні прислівники; в) деадвербіальні евалюативи другого ступеня, мотивовані прислівниковими евалюативами першого ступеня. У випадку адвербіальної мотивації прислівникового евалюатива можливе виникнення як модифікаційних відношень, так і мутаційних. Оцінні похідні виділяються також у розряді предметно-обставинних прислівників. Прислівники з оцінним значенням утворюються афіксальним способом, за допомогою суфіксів -енько/-онько,-ехонько/-охонько,-ешенько/-ошенько,-ко,-овато (інколи в поєднанні з графіксацією), префіксів пре-, сверх-, архи-, ультра-, афіксоїда полу-, а також редуплікації. Для утворення евалюативів від слів категорії стану використовуються ті самі афікси, що й для творення оцінних прислівників. Кількість оцінних дериватів від дієслів та структурних слів значно менша, ніж від іменників, прикметників, прислівників. До дієслів об’єктивної оцінки віднесені роди дії дієслів, які вказують не на відношення до висловлювання, а на реальну зміну початкового значення слова, і похідні, утворені способом редуплікації, що виконують обмежувальну функцію. Суб’єктивно-оцінні віддієслівні похідні утворюються за допомогою суфіксів -оньк-/-еньк-, -ушк-,-унюшк-, широковживаних у творенні іменників, прикметників, прислівників, і власне дієслівних суфіксів-иньк-, -аньк-. Структурні слова виявляють різний ступінь активності у творенні евалюативів. Їх продуктивність у сфері евалюативного словотворення визначається приналежністю до певного граматичного класу і лексико-граматичними особливостями. Утворювати суб’єктивно-оцінні деривати можуть деякі так звані етикетні слова і вигуки (ємоційні). Характерим для вигуків словотвірним засобом передачі посилення емоцій є творення складних слів, компоненти яких – подібні за емоційним забарвленням слова. Оцінні похідні від займенників утворюються специфічним способом гендіадис. Серед часток емоційно забарвлені похідні утворює тільки модальна питальна частка а (ай, ась) та заперечна частка нет. Дериваторами виступають відповідно афікси -еньки, -енька, -енько, -иньки, -инька, -инько, -юшки, -юшка, -ечки, -ички та – ушки, -ути. Перспективою наукового пошуку в напрямку вивчення евалюативів можна вважати дослідження способів словотвору та їх різновидів, які використовуються для утворення оцінних похідних. |
