Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Козирева Марія Сергіївна. Чинник слухача в англомовному неофіційному діалогічному дискурсі : дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2006. — 205 арк. — Бібліогр.: арк. 174-205.



Анотація до роботи:

Козирева М.С. Чинник слухача в англомовному неофіційному дискурсі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2006.

У дисертації розглядається чинник слухача в англомовному неофіційному діалогічному дискурсі. Комунікативно-позиційний статус слухача визначено у термінах дискурсивної парадигми. Запропоновано визначення різновиду діалогу – полілогу, що спирається на розуміння мисленнєво-комунікативної природи дискурсу. Вивчено варіювання дискурсивних характеристик (комунікативно-інтеракційних моделей, вибору теми, подання теми, релевантних слухачу прагматично-оцінних компонентів змісту, засобів позначення слухача) й встановлено типи слухачів: слухач із постійним/перемінним статусом; тематизований/нетематизований слухач. Виявлено зв’язки між варіюванням дискурсивних характеристик та релевантними слухачу стратегіями комунікантів. Простежено співвіднесення допоміжних стратегій (інтеракційних, тематичних, інформативних, змістовних, мовних, мовленнєвих) та основних стратегій, що конструюють гармонійні/конфронтаційні стосунки мовця та слухача.

У цьому дослідженні, виходячи з розуміння комунікації як лінгвоментального процесу, комунікативно-позиційний статус слухача визначаємо як результат спільної діяльності комунікантів: мовця, який прямо або опосередковано позначає слухача, та слухача, який сприймає засоби позначення.

Оперуючи поняттям дискурсу, що спирається на інтеракційну модель комунікації, вивчаємо взаємодію чинника слухача з дискурсивними характеристиками, враховуючи як характеристики вербального плану – інтеракційні, комунікативно-змістовні, мовно-мовленнєві, так і характеристики екстралінгвального плану – соціальні, міжособистісні особливості комунікантів, їхній психологічний стан; також простежуємо взаємозв’язки екстралінгвальних і вербальних характеристик; виявляємо релевантні слухачу стратегії комунікантів.

Дискурсивний підхід сприяє уточненню поняття “полілог”: його вважаємо підтипом діалогу (разом з діадою), причому за провідний критерій обираємо не кількість осіб, які спілкуються, а кількість учасників, які мають різні комунікативно-позиційні статуси в межах мінімального діалогу, незалежно від наявності/відсутності вербального внеску. На користь такого визначення свідчать розвідки, присвячені аналізу слухача в прагмалінгвістиці, теорії мовленнєвих актів і розуміння мисленнєво-комунікативної, інтерактивної природи дискурсу.

З усього розмаїття типів дискурсивної діяльності для аналізу було обрано неофіційний діалогічний дискурс як такий, що завдяки своїм властивостям демонструє найбільш повний і різнобічний вплив чинника слухача.

Варіювання інтеракційних моделей неофіційного діалогічного дискурсу в тріаді мовець-адресат-слухач має достатньо великий потенціал. Інвентаризація та систематизація цих моделей доповнює характеристику інтеракційного аспекту неофіційного діалогічного дискурсу й сприяє встановленню типології слухачів: слухач з постійним статусом, слухач з перемінним статусом (за санкціонованої/несанкціонованої зміни комунікативно-позиційного статусу). У цьому аспекті слухач потенційно має найбільші можливості активного впливу: він може зберігати свій статус або змінювати його і робити внесок у мовленнєву взаємодію. У разі наявності мовленнєвого внеску, пов’язаного зі зміною комунікативно-позиційного статусу, комунікант може виступати як тематично-кооперативний учасник, підтримуючи тему, або тематично-конфліктний учасник, не підтримуючи тему.

Варіювання комунікативно-змістовних характеристик неофіційного діалогічного дискурсу за участі слухача виявляється в декількох аспектах: тематичному, інформативному, змістовному, мовному. Ці характеристики варіюються за наявності слухача певного типу – нетематизованого. Релевантними нетематизованому слухачу є вибір теми, що враховує/не враховує його комунікативні інтереси; подання теми у повністю/не повністю інформативний спосіб; наявність позитивно/негативно маркованого прагматично-оцінного компоненту змісту; відповідний/невідповідний добір мовних засобів з урахуванням екстралінгвальних характеристик учасників.

Варіювання мовно-мовленнєвих характеристик неофіційного діалогічного дискурсу, пов’язане з іншим типом слухача – тематизованим. Вивчення цього аспекту дискурсу свідчить про різницю між засобами експліцитного й імпліцитного позначення слухача. Ця різниця виявляється на формально-структурному, граматико-морфологічному, семантичному, прагматично-функціональному рівнях. Крім того, за імпліцитного способу позначення слухача використання невербальних компонентів комунікації набуває значної питомої ваги.

У варіюванні релевантних слухачу характеристик неофіційного діалогічного дискурсу вирішальна роль належить стратегіям комунікантів, до яких відносимо допоміжні стратегії: інтеракційні, тематичні, інформативні, змістовні, мовні (співпраця/дискримінація); мовленнєві (ввічливість/ неввічливість) й основні (гармонія/конфронтація). Допоміжні й основні стратегії не мають стійких зв’язків: гармонійні/конфронтаційні стосунки конструюються в дискурсі як за рахунок варіювання вербальних характеристик, так і у зв’язку з варіюванням чинників екстралінгвального виміру.

Релевантні слухачу дискурсивні характеристики як загальнокультурні (правила спілкування в полілозі: залежність приєднання до мовленнєвої взаємодії третього учасника від статусних характеристик комунікантів, стратегічних намірів тощо), так і національно-специфічні (специфіка мовних засобів позначення слухача, використання імпліцитного способу подання релевантного слухачу негативно маркованого прагматично-оцінного компоненту змісту тощо).

З огляду на недостатню увагу, що дотепер приділялася чиннику слухача, перспективи його дослідження досить широкі й різноманітні. До основних напрямів подальшого аналізу відносимо більш детальний розгляд стратегій комунікантів, вивчення гендерних, вікових та інших характеристик комунікантів, різних типів комунікативних ситуацій у полілозі; виявлення актомовленнєвих характеристик дискурсу, релевантних чиннику слухача; аналіз чинника слухача в інших дискурсивних типах.

Публікації автора:

  1. Вплив чинника слухача на стратегічний аспект неофіційного діалогічного дискурсу // Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування: Матеріали міжнародної наукової конференції (23 вересня 2006 р.). – Харків: Харків. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, 2006. – С. 76-80.

  2. Діалогічна дискурсивна взаємодія за участю слухача // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. – 2006. – № 725. – С. 109-111.

  3. Динамічний аспект мовленнєвої взаємодії при варіюванні кількості учасників // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених (12-13 лютого 2004 р.). – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 151-153.

  4. Слухач і варіювання тематичного аспекту дискурсу // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка. – 2006. – № 28. – С. 141-144.

  5. Слухач та комунікативний акт // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. – 2003. – № 609. – С. 159-164.

  6. Статус комунікативної взаємодії при варіюванні кількості учасників // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. – 2003. – №586. – С. 77-80.

  7. Типологія мовних засобів позначення слухача // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка. – 2005. – № 23. – С. 154-158.

  8. Типологія слухачів у комунікативній ситуації конфлікту // Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (5 лютого 2003 р.). – Харків: Харків. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна. – 2003. – С. 62-63.

  9. Типологія слухачів у неофіційному діалогічному дискурсі // Сучасна англістика: Стереотипність і творчість: Тези доповідей Всеукраїнського наукового форму (16 травня 2006 р.). – Харків: Торсінг Плюс, 2006. – С. 63-68.

  10. Чинник слухача та мовно-мовленнєва організація тексту // Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (23 жовтня 2003 р.). – Харків: Харків. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна. – 2003. – С. 87-88.

  11. К проблеме слушателя в речевой ситуации конфликта // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. – 2002. – № 567. – С. 226-231. (У співавторстві).