1. До тромбофілічно значущих факторів у хворих з пролапсом геніталій слід відносити наступні фактори: вік понад 45 років, наявність соматичної (ожиріння, хвороби серця, гіпертензивні стани, варикозна хвороба вен нижніх кінцівок) і гінекологічної патології (лейоміома, гіперпластичні процеси ендометрію, гормональні порушення), ускладнений акушерський анамнез (велика кількість пологів, наявність індукованих та стрімких пологів, народження дітей з великою масою, розривів промежини та епізіотомій, оперативних родорозрішень через природні статеві шляхи), оперативне розродження, наркоз, ліжковий режим, можливі запальні ускладнення. 2. У пацієнток з пролапсом геніталій вище (у два рази) частота виявлення клінічних проявів урогенітальних порушень, які пов’язані зі зростанням рН і ступенем атрофії слизової оболонки, значно знижений індекс вагінального здоров’я. Збільшення терміну тривалості пролапсу геніталій у постменопаузальному періоді спричиняє поглиблення атрофічних процесів. 3. Дослідження стану мікробіоценозу піхви показало, що у 88,9% обстежених мають місце мікробні асоціації, які були представлені факультативними аеробними і більшою, мірію анаеробними мікроорганізмами, тоді як представники нормальної мікрофлори виявляються у значно меншої кількості пацієнток (11%). Для жінок з тривалістю постменопаузи від 5 до 10 років характерними є наявність малої кількості мікрофлори і майже повна відсутність лактофлори. 4. Вивчення показників системи гемостазу визначило наявність різкого зростання гіперкоагуляції за показниками судинно-тромбоцитарного гемостазу, а також наявність тенденції до підвищення показників згортальної системи, що свідчить про максимальну напругу системи гемостазу у хворих пре- і постменопаузального періоду, яким передує оперативне лікування. Нестійка рівновага показників системи гемостазу в даному випадку характерна для І фази (гіперкоагуляція) синдрому ДВЗ. 5. Патогістологічні дослідження показали, що ураження у періоді перименопаузи стосуються частіше тіла матки (лейоміома – 24%, аденоміоз – 20,4%) та ендометрію (гіперплазія – 27%, поліпоз – 9,7%, аденоматоз – 5,0%), у періоді постменопаузи більше 5-10 років – шийки матки (лейкоплакія – 22,2%, дисплазія I-III –23% та Са-in situ – 7,2%). 6. У жінок з опущенням та випаданням статевих органів у яєчниках мають місце інволютивні зміни, у 20,4% поєднані з аденоміозом, у 32,0% з гіперплазією ендометрію. Доплерометричні дослідження параметрів артеріального кровообігу органів малого тазу вказують на порушення кровотоку в маткових та яєчникових артеріях. Це підтверджено зменшенням індексу резистентності, пульсаційного індексу та систоло-діастолічного співвідношення в маткових та яєчникових артеріях. Доплерометричне обстеження пацієнток через 1 місяць після операції виявило значне зниження (p<0,05) індексу резистентності та пульсаційного індексу, зниження систоло-діастолічного співвідношення в яєчникових артеріях, що пов’язано з розривом анатомічних зв’язків та формуванням колатеральних шляхів кровозабезпечення яєчників. 7. Оптимальними показаннями для проведення черезпіхвової гістеректомії доцільно вважати: неповне або повне випадання матки (метроцеле ІІ-ІІІ); симптомну лейоміому матки; рецидивні гіперпластичні процеси ендометрію; аденоміоз; загрозу виникнення ТЕУ помірного та високого ступеня тяжкості у хворих з пролапсом геніталій; наявність у пацієнтки в анамнезі лапаротомічних втручань; злукову хворобу; наявність будь-якої доброякісної чи передракової патології тіла (міо- і ендометрію) і шийки матки; ожиріння II та III ступеня тяжкості; рубцеві деформації шкіри передньої черевної стінки, інтраепітеліальну неоплазію шийки матки. Для попередження тромбоемболічних та запальних ускладнень необхідно профілактично призначати всім пацієнткам перед, під час та після операції еластичну компресію нижніх кінцівок, введення у профілактичних дозах до і після операції НМГ (Фраксипарин, Клексан); вводити інтраопераційно антибіотик широкого спектру дії (за виявленою чутливістю мікроорганізмів) та Мератин; дотримуватись принципу ранньої активізації хворих 8. Запропонований метод оптимізації хірургічного лікування, прогнозування та профілактики тромбоемболічних та запальних ускладнень після вагінальної гістеректомії у хворих з пролапсом геніталій дає змогу скоротити післяопераційний ліжко-день на 2,7 доби, знизити кількість запальних ускладнень на 30%, попередити ТЕУ у 100% випадків. |