У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється в з’ясуванні принципів часової організації клітинних процесів у період дроблення зародків холоднокровних тварин. 1. Оцінено особливості коливної динаміки біоелектричних і метаболічних характеристик зародків в’юна та встановлено кількісні залежності між їх часовими змінами. Це дозволило виявити закономірності часової організації клітинних процесів у нормі (16-21 С) на стадії дроблення зародків тварин, а саме – нестабільність коливань (варіативність визначених періодів), особливо характеристик енергетичного метаболізму, динаміці більшості з яких властивий квазіперіодичний характер. Аналіз крос-кореляцій між динамікою ТМП і ШПК показав зростання ступеня спряженості їх аперіодичних і періодичних змін після 150 хв розвитку зародків в’юна, що може свідчити про синхронізацію в цей час коливань названих показників. 2. Порівняльний аналіз динаміки біоелектричних і метаболічних процесів у зародків в’юна та шпорцевої жаби на стадії дроблення виявив аналогії у часових співвідношеннях між перерозподілом вмісту K+ і Na+, співвідношенням K+/Na+ у зародках і динамікою ТМП, а також, між змінами характеристик енергетичного метаболізму та змінами біоелектричних характеристик. Ці дані свідчать про подібність часової організації процесів, що зумовлюють динаміку названих характеристик у ранньому ембріогенезі тварин різних систематичних груп та її незалежність від типу дроблення та будови зародків цих тварин. 3. Виявлено достовірні причинно-наслідкові залежності між аперіодичними змінами біоелектричних і метаболічними характеристиками у зародків в’юна та шпорцевої жаби. Можливо, що зміни цих характеристик опосередковуються морфофізіологічними процесами, які відбуваються під час ранніх клітинних циклів в зародках тварин. 4. Встановлено достовірну позитивну крос-кореляцію між динамікою вмісту серотоніну в зародку та ШПК, активністю ферментів циклу Кребса, лактатдегідрогенази, (p<0.05), а також, достовірну негативну кореляцію між вмістом серотоніну, з одного боку, та цитозольною концентрацією катіонів Ca2+ у зародків в’юна (p<0.05) й динамікою ТМП (p<0.01), з іншого. На підставі цих результатів можна припустити, що серотонін є однією з проміжних ланок регуляції процесів енергетичного метаболізму на стадії дроблення в ембріогенезі тварин, зокрема, гіперполяризації мембрани. 5. Показано, що за екстремальних умов розвитку зародків в’юна (24 С), коли на наступних стадіях розвитку виникають аномалії й відбувається загибель зародків, значно спрощується коливна динаміка ТМП та ШПК. Це проявляється у ідентичності величин їх періодів, зростанні їх стабільності та порушенні фазових співвідношень їх коливань. Коливання цих показників стають синхронними на протязі усього періоду дроблення зародків, що достовірно (p<0.01) відрізняється від їх динаміки у нормі. 6. Аналіз змін ТМП та ШПК, визначених щохвилинно, за умов впливу колхіцину, який блокує клітинний поділ зародків в’юна, виявив збільшення на порядок інтенсивності коливань вказаних показників. Параметри коливань мембранного потенціалу при цьому стабілізуються. Осциляція швидкості поглинання кисню значно сповільнюється і стає аперіодичною. Механізм формування коливних процесів біоелектрогенезу не залежить від часової динаміки інтенсивності енергетичного метаболізму. 7. Апробовані у роботі методи можуть застосовуватися для аналізу ритмічних процесів, що відбуваються на різних рівнях біологічної організації, з метою діагностики та прогнозування функціонального стану біосистем при дії різних чинників. Одержані результати дозволяють використати зазначені методи аналізу для діагностування життєздатності зародків риб. Найбільш чутливими критеріями оцінки динаміки процесів за нормальних умов розвитку та при дії негативних чинників слід вважати такі критерії, як форма авто- і крос-корелограм, максимуми спектральної потужності коливань на періодограмах біоелектричних і метаболічних показників. |