Анотація до роботи:

Гамор А.Ф. Cerasus avium (L.) Moench в Українських Карпатах: морфолого-біологічні особливості та поширення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню морфолого-біологічних особливостей та закономірностей поширення C. avium в регіоні Українських Карпат.

Висвітлені питання поширення та еколого-фітоценотичної приуроченості. Встановлено, що в Українських Карпатах C. avium поширена переважно в лісах на південно-західних мегасхилах. Досліджено початкові етапи онтоморфогенезу C. avium. Розглянуто варіювання основних морфометричних показників. Вивчено вплив вертикальної зональності на ріст і розвиток вегетативних та генеративних органів C. avium. Встановлено вплив екологічних факторів на ритми сезонного розвитку рослин. Виявлено, що екологічний оптимум виду реалізується в середньому гірському поясі. Одержані дані про морфолого-біологічні особливості C. avium можуть застосовуватися для відновлення природних популяцій виду та збереження у місцевому генофонді. Запропоновано створити сім генетичних резерватів C. avium у Карпатському регіоні, організувати розсадники та створити штучні лісові культури.

1. Cerasus avium – поліморфний вид з широкими межами варіювання морфологічних ознак. У регіоні Українських Карпатах вид належить до асектаторів широколистяних лісів і характеризується однією з найбільших амплітуд висотного поширення. Екологічна ніша C. avium знаходиться в межах висот 150-1100 м н.р.м., а еколого-біологічний оптимум для росту і розвитку реалізується у межах 350 - 600 м.

2. В Українських Карпатах C. avium поширена в лісових насадженнях на площі 27343,6 га, що складає 2,2 % державного лісового фонду Карпатського регіону. Найбільші площі природних насаджень з участю C. avium зосереджені у Закарпатській області (10766 га).

3. Cerasus avium в Українських Карпатах приурочена переважно до родючих грунтів зі значним вмістом гумусу, і таких, що характеризуються досить високим рівнем зволоженості. Найчастіше рослини виду зустрічаються на бурих лісових, дерново-підзолистих, піщаних, часто оглеєних грунтах з різним режимом зволоження від сирих до вологих.

4. У фітоценозах з участю С. avium наявні 205 видів судинних рослин з 58 родин. Найчастіше рослини виду зустрічаються у лісових фітоценозах з домінуванням Quercus robur, Fagus sylvatica та Carpinus betulus. Фітоценози, до складу яких входить C. avium, належать до шести асоціацій, які відносяться до трьох класів, чотирьох порядків та п’яти об’єднань. Всі угруповання приурочені до глибоких, сирих та вологих грунтів, часто багатих на вапно.

5. Особливості схожості та проростання насіння пов’язані з періодом спокою й у значній мірі залежать від умов зростання та стратифікації. В природних умовах спочатку (на 20-й день) проростає насіння з висоти 1100 м, а найпізніше (на 30-й день) – з висоти 150 м. Тривалість періоду проростання насіння, зібраного у передгір'ї, у шість разів більша, ніж у насіння з верхньої межі зростання. Виявлено, що найкраще проростає насіння, стратифіковане при температурі +5 С протягом 120 днів.

6. В перший рік життя C. avium проходить стадії проростків та ювенільного розвитку. Стадія проростків триває близько 30 днів, а ювенільна – близько 95 днів. Перша пара листків з’являється на десятий день після появи сходів, й у рослин C. avium на протязі періоду активної вегетації формуються чотири пари справжніх листків.

7. Генеративні бруньки C. avium в популяціях з різних висот характеризуються різним ступенем диференціації. Бруньки з висот 150 і 450 м в кінці вегетаційного періоду мають вже чітко сформовані оцвітину, тичинки та маточки, у тому числі зав’язь. У дерев з висоти 1100 м квітки в бруньках не цілком сформовані, а саме, маточки у них менших розмірів, із ледве помітними зав’язьми. Бруньки у різних висотних поясах відзначалися різною тривалістю зимового спокою: найдовший у бруньок з висоти 150 та 1100 м, а найкоротший – з висоти 450 м.

8. Тривалість і ритми сезонного розвитку C. avium в значній мірі залежать від висотно-поясної зональності. Виявлено, що різниця строків кожної фенофази між передгірським і верхнім гірським поясами становить майже понад місяць. В цілому період активної вегетації коливається в межах від 160 до 235 днів.

9. Для C. avium характерні низький, середній та високий рівень варіювання ознак вегетативних та генеративних органів. Порівняно низьким рівнем варіабельності характеризуються ознаки пилкових зерен (6,2 %) та кісточок (7,8 %), плодів (10,8 %) і бруньок (12,2 %). Більш варіабельними виявилися ознаки, що характеризують листки (17,9 %), товщину річного кільця деревини (46,9 %) та довжину однорічних пагонів (56,6 %). На більшій висоті місцевості амплітуда варіювання всіх ознак більша, і лише у ознак пилкових зерен рівень варіабельності дещо нижчий.

10. У зв’язку з обмеженим поширенням виду в Українських Карпатах і внаслідок інтенсивного знищення його рослин є загроза зниження чисельності особин виду до критичного рівня. Тому необхідно створювати у Карпатському регіоні генетичні резервати C. avium та організовувати лісові культури та розсадники.

Публікації автора:

1. Гамор А.Ф. Вплив вертикальної зональності на мінливість деяких морфологічних показників Cerasus avium (L.) Moench в умовах Закарпаття // Наук. вісник УжДУ. Сер. Біологія. – 2000. - №8. – С. 23-25.

2. Гамор А.Ф. Характер росту однорічних пагонів Cerasus avium (L.) Moench (Rosaceae) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. – 2001. – Т. 58. - № 5. – С. 614-617.

3. Гамор А.Ф. Застосування коефіцієнта варіації для вивчення впливу екологічних факторів на мінливість морфоструктурних ознак Cerasus avium (L.) Moench в Українських Карпатах // Наук. вісник Ужгородського національного університету. Сер. Біологія. – 2001. - № 10. – С. 37-40.

4. Гамор А.Ф. До вивчення морфогенезу бруньок Cerasus avium (L.) Moench в різних висотних поясах Українських Карпат // Наук. вісник Національного аграрного університету. Сер. Лісівництво. – 2001. – 46. – С. 193-199.

5. Гамор А.Ф. Особливості флористичного складу угруповань з участю Cerasus avium (L.) Moench в Українських Карпатах // Наук. вісник Львівського національного університету. Сер. Біологія. – 2002. - № 28. – С. 84-94.

6. Гамор А.Ф. До вивчення дикоростучих плодово-ягідних рослин Карпатського біосферного заповідника. // Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат. Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 10-річчю створення національного природного парку “Синевир”. – Синевир, 1999. – С. 33-35.

7. Гамор А.Ф. Особливості цвітіння та формування плодів черешні дикої (Cerasus avium (L.) Moench) в Українських Карпатах // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах та дендропарках Євразії. Матеріали 11 міжнародної наукової конференції. – Біла Церква: Мустанг, 1999. – С. 55-58.

8. Гамор А.Ф. Щодо мінливості морфобіологічних ознак черешні дикої (Cerasus avium (L.) Moench) в різних висотних поясах Українських Карпат.// Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах та дендропарках Євразії. Матеріали 12 міжнародної наукової конференції. – Полтава: Terra, - 2000. – С. 68-70.

9. Гамор А.Ф. Про охорону генофонду черешні дикої (Cerasus avium (L.) Moench) на Закарпатті // Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 20-річчю Карпатського національного природного парку – Яремче: Надвірнянська друкарня, 2000. – С. 54-56.

10. Гамор А.Ф. Характер поширення черешні дикої (Cerasus avium (L.) Moench) в лісах Українських Карпат // Гори і люди (у контексті сталого розвитку). Матеріали міжнародної конференції. - Том 2 - Рахів, 2002. – С. 241-243.