Анотація до роботи:

Суслик Л.О. Бурякова крихітка та розробка заходів контролю її чисельності в Центральному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. Інститут захисту рослин, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню біологічних особливостей бурякової крихітки (Atomaria linearis Steph.): впливу гідротермічних умов, кормової бази, сівозміни, добрив, сучасних способів основного обробітку грунту на чисельність шкідника, а також ефективність нових інсектицидів для обробки насіння в обмеженні його шкідливості.

Досліджено вплив вологи і тепла на міграційну активність крихітки, специфіку заселення сходів цукрових буряків, роль величини втрат коренеплодів при збиранні у формуванні кормової бази шкідника.

Доведено зворотній зв'язок між тривалістю перерви у вирощуванні цукрових буряків і ступенем пошкодженості сходів крихіткою. Встановлено позитивний вплив мінеральних добрив та значення поверхневого обробітку грунту в обмеженні її шкідливості.

Вивчено ефективність дії застосування за обробки насіння цукрових буряків сучасних інсектицидів та їх композицій проти шкідника.

Встановлено кореляційний зв'язок між пошкодженістю сходів крихіткою та розвитком коренеїда.

У дисертації теоретично обґрунтовано ефективне використання сівозміни, добрив, способів основного обробітку грунту та застосування різних інсектицидів за обробки насіння проти бурякової крихітки, що дає змогу зберегти на полі оптимальну густоту рослин і забезпечити отримання високого врожаю коренеплодів.

1. Чисельність бурякової крихітки у посівах цукрових буряків у значній мірі залежить від погодних умов. У роки, коли середньодобова температура повітря на початок сівби цукрових буряків становить понад +10С, чисельність фітофага в декілька разів перевищує економічний поріг шкідливості. Так, найбільша щільність популяції бурякової крихітки (240 екз/м²) відмічена у першій декаді травня, коли середньодобова температура повітря становила +17 С.

2. Бурякова крихітка після зимової діапаузи заселяє сходи цукрових буряків, починаючи з країв поля від місця її резервації у смузі шириною 100-150 м. Чисельність жуків у перші 3-5 днів після початку міграції у цій частині поля досягає максимуму (236 – 282 екз/м²), що створює велику загрозу для молодих паростків. Суцільне заселення плантації з цукровими буряками відбувається за сприятливих для міграції комах умов протягом 8 – 10 днів.

3. Втрати коренеплодів під час збирання цукрових буряків, що в сучасних умовах можуть сягати понад 10% врожаю, є важливим додатковим кормом для бурякової крихітки перед зимівлею і особливо рано навесні, істотно зміцнюючи життєздатність популяції. Встановлено, що втрати коренеплодів під час збирання врожаю до 10% від їх біологічної врожайності призводять до зростання чисельності фітофага на буряковищі майже в 100 разів, порівняно з відсутністю на полі післязбиральних решток.

4. Повернення цукрових буряків на попереднє місце вирощування через 2 – 4 роки унеможливлює збереження популяції шкідника, достатньої для зрідження сходів, без міграції його з інших стацій. Повторна сівба буряків призводить до масового накопичення крихітки, чисельність якої досягає 233 екз/м² тоді, як при перерві у вирощуванні культури через 3 роки вона складала 53 екз/м². Перерва у вирощуванні цукрових буряків в один рік є недостатньою для очищення поля від шкідника, залишаючи в посівах чисельність його популяції до 169 екз/м², що у 4,2 рази перевищує економічний поріг шкідливості.

5. Мінеральні добрива, внесені під глибоку зяблеву оранку в нормі N₉₀Р₁₁₀К₁₃₀ зменшують заселеність сходів крихіткою у два, а пошкодженість паростків – у 1,3 рази; при цьому істотно зростає повнота сходів, значно активізується ріст і розвиток рослин. Органічні добрива істотно не впливають на чисельність бурякової крихітки та пошкодженість нею сходів, однак підвищують компенсаційні можливості ушкоджених рослин, сприяючи покращанню їх виживання. При почерговому виключенні із повного добрива кожного із основних його видів найбільш відчутно впливає на пошкодженість рослин крихіткою відсутність хлористого калію, яка обумовила збільшення чисельності шкідника в 1,4 рази, а пошкодженість сходів на 28%.

6. Способи основного обробітку грунту під цукрові буряки практично не впливають на динаміку чисельності крихітки та пошкодженість нею сходів. Однак, застосування поверхневого та плоскорізного обробітків грунту на фоні внесення під цукрові буряки мінеральних добрив, які через низьку мобільність (за винятком нітратної форми азоту) локалізуються в зоні заробки в грунт, насичуючи його розчинами солей та аміаку, що зменшує чисельність крихітки у посівах і пошкодженість нею сходів на 17 – 24% в порівнянні з глибокою зяблевою оранкою.

7. Пошкодженість рослин крихіткою посилює ураженість сходів коренеїдом у 1,26 рази. Між ураженістю рослин коренеїдом та пошкодженістю їх крихіткою встановлена пряма позитивна парна кореляційна залежність: коефіцієнт кореляції r= +0,84.

8. Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами системної дії забезпечує високу ефективність проти бурякової крихітки. Найвищу ефективність отримано при застосуванні Гаучо, 70% з.п., Круізеру, 35% т.к.с. та композиції Круізеру з Фураданом у половинних, проти рекомендованих, нормах витрати, яка у фазі другої пари листків склала 98,3, 98,2, 98,1 % відповідно.

9. Застосування для нанесення на насіння Круізеру, 35% т.к.с. та його композиції з Фураданом у половинних нормах витрати дало можливість підвищити врожайність коренеплодів відповідно на 4,7 та 3,6 т/га, збір цукру – на 1,13 та 0,86 т/га, що забезпечило високий рівень рентабельності, який становить 73,9 і 97,0 відсотків. Умовно чистий прибуток при цьому склав 2322,0 і 1988,5 гривень на гектарі.

Публікації автора:

1. Саблук В.Т., Земляний О.І., Суслик Л.О. Бурякова крихітка і коренеїд // Цукрові буряки. – 2004. – № 4. – С. 20-21. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

2. Саблук В.Т., Суслик Л.О. Резервація бурякової крихітки // Карантин і захист рослин. –К., - 2004. – № 5. – С. 23-24. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

3. Суслик Л.О. Органо-мінеральні добрива та пошкодження сходів цукрових буряків буряковою крихіткою // Карантин і захист рослин. – К., 2004. – № 9. – С.31

4. Суслик Л.О., Саблук В.Т. Ефективність обробки насіння інсектицидами проти бурякової крихітки // Цукрові буряки. – 2005. – № 5. – С.10. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

5. Суслик Л.А. Численность и вредоносность свекловичной крошки в свекловичном севообороте // Сахарная свекла. – М. – 2005. – № 8. – С.28-29.

6. Патент на корисну модель № 17776. Спосіб обробки насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами. / Саблук В.Т., Грищенко О.М., Лапа О.М., Грищенко В.М., Сторожик Л.І., Суслик Л.О., Довгеля О.М., Яковенко О.М., Дем’янюк М.М. Зареєстровано в Держ. реєстрі патентів України на корисні моделі 16 жовтня 2006 р.

7.Суслик Л.О.Агротехніка проти бурякової крихітки // Збірник наукових праць ІЦБ.– Київ, 2008. Вип. 10. – С.329 – 334.

8.Суслик Л.О. Пошкодженість сходів буряковою крихіткою залежно від способів основного обробітку грунту // Карантин і захист рослин. – 2008. – №6. – С.13 – 15.

9. Суслик Л.О. Вплив кліматичних умов на міграційну активність бурякової крихітки // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва”, Інститут агроекології УААН (3 – 6 червня 2008 року). – Київ, 2008. – С.231 – 234.

10. Суслик Л.О. Особливості формування чисельності популяції бурякової крихітки // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції “Сучасні проблеми виробництва і використання рослинного білка: глобальні зміни та ризики”, Інститут кормів УААН (18 -19 червня 2008 року). – Вінниця, 2008. – С.52 – 53.