У висновках за результатами здійсненого дослідження викладені найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані в дисертації. Серед них, зокрема, такі. Брокерський договір є змішаним цивільно-правовим договором, який опосередковує посередницько-представницькі відносини і спрямований на здійснення одним із його учасників (брокером) правомірних дій фактичного та/або юридичного характеру, учинених від свого імені або від імені іншого учасника (принципала) в його інтересах і за його рахунок або за власний рахунок з наступною компенсацією всіх витрат. Визначено, що в системі договірних зобов’язань за своїм типом брокерський договір належить до групи цивільно-правових посередницьких договорів про надання послуг (юридичних та/або фактичних, спрямованих на досягнення певного юридичного (правового) результату), за видом належить до категорії змішаних (нетипових, комплексних, інтегрованих) договорів. Перелік підвидів брокерського договору, закріплений у сучасному українському законодавстві, не має вичерпного характеру, через постійне розширення ринку посередницьких послуг. В залежності від сфери надання послуг виділяються підвиди брокерського договору (наприклад послуги на фондовій біржі, ринку страхування та перестрахування, море- плавства, кредитування, митної справи, технологічних та венчурних сфер тощо). Відповідно до вимог чинного законодавства в певних сферах брокерські договори будуються за моделями договорів доручення, комісії чи агентського договору, що зумовлює доцільність створення єдиної конструкції брокерського договору шляхом змішання трьох самостійних договірних конструкцій: доручення, комісії та агентського договорів.
Визначено, що специфічними рисами брокерського договору, які відрізняють його від суміжних договорів, є: предмет договору, характер відносин брокера з третіми особами, характер дій брокера, можливість дій набувати організаційного характеру, які свідчать про його змішаний характер. Істотними умовами брокерського договору є предмет договору, ціна договору та строк дії договору. Сутність брокерських послуг полягає у вчиненні правомірних дій фактичного та/або юридичного характеру (відповідно до сфери професійної діяльності брокера). Діяльність сторін за брокерським договором, як правило, пов’язана зі здійсненням підприємницької діяльності та має на меті отримання прибутку. Комерційне посередництво брокер може здійснювати від свого імені, але за рахунок особи, інтереси якої представляються, або від імені та за рахунок особи, яка надала доручення. У випадку одночасного представництва брокером різних сторін у договорі (за згодою цих сторін і в інших випадках, передбачених законом) на нього покладається обов’язок виконувати надане йому доручення з ретельністю звичайного підприємця. У брокерському договорі визначений строк надання брокерських послуг може не збігатися зі строком дії договору, договірні відносини між брокером і клієнтом можуть тривати довше, ніж строк виконання певної послуги. Це зумовлено тривалістю відносин за брокерським договором та тим, що впродовж певного періоду часу можливе неодноразове звернення за отриманням брокерської послуги у певній сфері професійної діяльності відповідно до умов договору. Взаємозв’язок брокерських послуг із реалізацією інтересів учасників цивільного обороту відбувається завдяки запропонованим пропозиціям брокера, виходячи з особливостей, що існують на ринку на даний момент (право вибору пропозиції за клієнтом). Надано авторське визначення брокера як посередника, який систематично професійно надає фактичні та/або юридичні послуги в певній галузі діяльності з метою досягнення позитивного економічного результату (отримання прибутку). |