Анотація до роботи:

Онищенко С.В. Бюджетування в системі фінансового управління підприємством. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.04.01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит. Київський національний економічний університет. Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню комплексного вирішення організаційно-методичних питань впровадження й функціонування бюджетування як важливого методу вдосконалення управління на децентралізованому рівні. Уточнено та доповнено економічний зміст терміну “бюджетування”, а саме, бюджетування – це процес організації управління фінансово-господарською діяльністю суб`єктів господарювання, який базується на розробці бюджетів, в розрізі центрів відповідальності, чи напрямків діяльності, організації контролю за їх виконанням, аналізу відхилень від бюджетних показників та регулюванні, на цій основі, господарської діяльності, з метою узгодження і досягнення намічених результатів на всіх рівнях управління.

Узагальнена та доповнена класифікація бюджетування, розкрито сутність й місце останнього в системі фінансового управління підприємством. Систему бюджетів доповнено аналітичними бюджетами (бюджети постійних витрат, змінних витрат та маржинального доходу). Розробка цих бюджетів дозволить на основі визначення маржинального доходу за видами продукції (діяльності), завчасно здійснювати заходи з поліпшення фінансових результатів діяльності.

У дисертаційній роботі проведено комплексний аналіз основних факторів та напрямків трансформації інформаційної системи прийняття рішень на основі бюджетування.

Розроблено, на основі вивчення вітчизняного та західного досвіду фінансового планування та управління, методичні рекомендації, в яких подається порядок розробки бюджетів, їх взаємозв`язок, побудова ефективної системи контролю та аналізу відхилень.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні системи фінансового управління вітчизняних підприємств на основі розроблених методичних рекомендацій з впровадження й використання бюджетування. Результати проведеного дослідження дають підстави для наступних висновків:

1. Зарубіжний і вітчизняний досвід системи фінансового управління свідчить, що незважаючи на ефективність використання бюджетування за кордоном, на українських підприємствах цей сучасний метод управління майже не застосовується, що є одним з суттєвих недоліків вітчизняної системи фінансового управління, й гальмує економічне зростання. В зв’язку з цим, у дисертації зроблено висновок щодо необхідності впровадження бюджетування в систему фінансового управління суб`єктів господарювання.

2. На підставі вивчення теоретичних засад побудови й функціонування бюджетування зроблено висновок щодо дещо звуженого тлумачення можливостей використання цієї системи, обмежених лише етапом операційного управління та сферою фінансового планування. В дисертації подається обґрунтування необхідності розширення сфери бюджетування за рахунок включення стратегічного й тактичного рівня управління та охоплення ним сфери аналізу й контролю.

3. На основі узагальнення та аналізу існуючих вітчизняних і зарубіжних точок зору та результатів проведеного дослідження дано авторське визначення терміну „бюджетування” - процес організації управління фінансово-господарською діяльністю суб`єктів господарювання, який базується на розробці бюджетів у розрізі центрів відповідальності чи/та напрямків діяльності, організації контролю за їх виконанням, аналізу відхилень від бюджетних показників та регулюванні на цій основі господарської діяльності з метою узгодження та досягнення намічених результатів на всіх рівнях управління.

4. Розширене трактування змісту бюджетування дозволило обгрунтувати місце бюджетування в системі фінансового управління як механізму узгодженої взаємодії фінансового планування, обліку, контролю, аналізу й регулювання діяльності з управління фінансовими результатами та фінансовим станом як на рівні підприємства, так і на рівні кожної структурної одиниці (центру відповідальності); координації основних сторін діяльності підприємства (виробництво, збут, фінанси) через узгодження відповідних бюджетів; орієнтації при прийнятті рішень на кожному рівні управління на досягнення загальних стратегічних цілей підприємства. Система бюджетування повинна охоплювати всі рівні управління на підприємстві, а саме, стратегічний, тактичний та оперативний, кожному з яких відповідають певні цілі, завдання, критерії розмежування й оцінки. При формалізації стратегічного, поточного і оперативного рівнів управління з використанням фінансового планування та бюджетування доцільно використовувати критерій ”мета і завдання рівнів управління”. Кожному рівню управління визначено відповідний рівень планування, реалізації і контролю, головними відмінностями яких є масштабність мети, рівень інформованості й деталізації показників.

5. В роботі доведено, що при побудові системи бюджетування необхідно враховувати принцип ефективності, сутність якого полягає у тому, що витрати, пов`язані з організацією й функціонуванням бюджетування, не повинні перевищувати ефект, який буде отримано від його впровадження. Необхідність вдосконалення системи бюджетування повинна бути обумовлена покращенням фінансових результатів діяльності підприємства.

6. На підставі результатів анкетування та обробки спеціалізованої літератури виявлено і систематизовано чинники, які стоять на заваді впровадження бюджетування й удосконалення системи фінансового управління підприємств. Для зменшення негативного впливу цих чинників запропоновано заходи які пов`язані з необхідністю накопичення фінансових ресурсів, підвищенням рівня кваліфікації управлінських кадрів, поліпшення інформаційного та комунікаційного забезпечення. Доведено, що найбільш ефективно можна впроваджувати повну систему бюджетування на великих підприємствах зі значною кількість відокремлених підрозділів та напрямків діяльності, оскільки за рахунок бюджетування максимально досягається: покращення координації дій підрозділів, узгодження напрямків їх діяльності; підвищення оперативності й ефективності в прийнятті управлінських рішень; покращення фінансових результатів на підставі управління прибутком і витратами на операційному рівні, більш раціонального розподілу й використання ресурсів, оптимізації витрат й здійснення оперативного контролю за постійними й змінними витратами; поліпшення платоспроможності за рахунок ефективного управління грошовими потоками тощо.

7. Запропоновано варіанти розподілу функціональних обов`язків, між економічними службами й посадовими особами при бюджетуванні на великих й малих підприємствах. Обгрунтована необхідність участі керівників центрів відповідальності в розробці й коригуванні бюджетів. Зроблено висновок про неефективність покладення роботи зі складання бюджетів тільки на спеціалізований підрозділ (бухгалтерію, плановий відділ), у зв`язку з втратою, в такому випадку, системою бюджетування принципу участі. А тому, керівники центрів відповідальності втрачають зацікавленість у виконанні нав`язаного “зверху” бюджету.

8. Запропоновано два підходи до побудови системи обліку доходів і витрат підприємства та його структурних підрозділів на операційному рівні. Для невеликих підприємств передбачається трьохступінчата система побудови обліку витрат: рахунок – рахунок в розрізі центру відповідальності – аналітичний рахунок в розрізі статей витрат центру відповідальності. На великих підприємствах, з автоматизованою системою обліку пропонується чотирьохступінчата система формування рахунків : рахунок – субрахунок першого порядку, в розрізі всіх центрів відповідальності – субрахунок другого порядку, в розрізі конкретного центру відповідальності – аналітичний рахунок в розрізі статей витрат конкретного центру відповідальності. Для забезпечення збалансованості бюджетних й звітних даних за витратами й доходами необхідно забезпечувати відповідність статей (рахунків) в бюджеті обліковій.

9. На підставі опрацювання теоретичного й практичного іноземного та вітчизняного досвіду бюджетування уточнено і узагальнено чотири основних етапи розробки та впровадження бюджетування з метою поліпшення результатів фінансово-господарської діяльності підприємств.

10. Обгрунтовано підходи до організації бюджетного контролю через побудову дворівневих відсоткових діапазонів відхилень фактичних показників від бюджетних. При перевищенні першого рівня, відхилення підлягають детальному аналізу керівником центру відповідальності, при перевищенні другого – також і керівником вищого рівня управління. Доцільним, є встановлення суттєвості відхилень на основі розміру їх впливу на прибуток.

11. З метою створення методичного забезпечення впровадження і використання бюджетування в систему управління підприємств розроблено методичні рекомендації, в яких подано порядок розробки бюджетів та їх взаємозв`язок, побудова системи контролю та аналізу відхилень. Систему бюджетів доповнено аналітичними бюджетами (бюджети постійних витрат, змінних витрат та маржинального доходу). Розробка цих бюджетів дозволить на основі визначення маржинального доходу за видами продукції (діяльності), завчасно здійснювати заходи з поліпшення фінансових результатів діяльності. Удосконалено критерії оцінки діяльності на основі бюджетування з використанням системи показників яка охоплює показники фінансових досягнень, рівня задоволення потреб споживачів, організації бізнесу, а також іноваційності і зростання підприємства.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях :

1. Онищенко С.В. Фінансове планування – основний елемент управління фінансами підприємства // Фінанси України. - 2000. - № 9, с. 58-62, - 0,2 д.а.

2. Онищенко С.В. Принципи та основні критерії побудови ефективної системи бюджетування на підприємстві // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 156. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - с. 120-126, - 0,3 д.а.

3. Онищенко С.В. Актуальні аспекти контролю в бюджетуванні // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 159. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - с. 75-83, - 0,35д.а.

4. Онищенко С.В. Актуальні напрямки фінансового планування та зокрема бюджетування на вітчизняних підприємствах // Збірник наукових праць. Вип. 35 / Відп. ред. - доктор економічних наук В.Є. Новицький. - Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. - с. 135-140, - 0,2 д.а.

5. Онищенко С.В. Упровадження бюджетування на вітчизняних підприємствах // Фінанси України. - 2003. - № 4, с. 45-50, - 0,25 д.а.

6. Онищенко С.В. Фінансове планування та бюджетування в контексті трансформації фінансового управління підприємством // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 176. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - с.82 - 92, - 0,5д.а.

7. Онищенко С.В. Удосконалення фінансового планування на підприємствах // Ринок цінних паперів України. - 2003. - № 3-4, с. 55-57, - 0,1 д.а.

В інших виданнях:

1. Онищенко С.В. Дослідження факторів обмежуючих застосування бюджетування в Україні, напрямки їх подолання // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 35. Частина I (у двох частинах). Матеріали конференції “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища”. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2002. – с. 157-158, – 0,05 д.а.

2. Онищенко С.В. Основні напрямки в формуванні показників для прийняття оптимальних рішень // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. Матеріали I-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції: 20-22 листопада 2002 р., м. Черкаси. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – с. 109-111, – 0,1 д.а.