У дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення наукового завдання по вдосконаленню бюджетного механізму формування та використання фінансових ресурсів регіону. Отримані результати свідчать про досягнення поставлених завдань відповідно до мети дослідження й дають можливість сформулювати наступні узагальнюючі висновки: 1. У період реформування політичного та економічного життя держави особливу роль варто відводити процесу реформування державних фінансів. Процес реформування розглядається в роботі з позиції теоретичних основ інституціоналізму, що обумовить еволюційний характер змін. Поетапність реформування дозволить сформувати систему твердих бюджетних обмежень, які зможуть домінувати над м'якими, результатом чого буде «виведення» економіки України з фази трансформації в більш розвинену модель ринкової економіки з децентралізованими фінансами. 2. При розгляді економічного механізму формування та використання бюджетних ресурсів регіону було розглянуто різні підходи до процесу розподілу загальнодержавних податків і зборів між бюджетами різних рівнів, які існували за роки незалежності України та діють по сей день. Це дозволило диференціювати структуру ресурсів місцевих бюджетів і запропонувати певні уточнення щодо визначення економічних понять „власні ресурси”, „регулюючі ресурси” в контексті їх нормативно-правового забезпечення. 3. Вирішення більшості актуальних проблем місцевих бюджетів нерозривно пов'язано з децентралізацією фінансових ресурсів і функціональних повноважень. У роботі систематизовано зарубіжний досвід ряду країн, якій заклав певні основи й тенденції розвитку міжбюджетних відносин, орієнтованих на бюджетну децентралізацію незалежно від типу державного устрою. На цій підставі запропоновано сукупність принципів, дотримання яких на практиці приведе до створення ефективного механізму формування та використання бюджетних ресурсів територіальних одиниць. 4. У ході трендового аналізу відносної податкоспроможності Кримського регіону було встановлено, що ряд податків і зборів, вагомих по своєму обсягу в загальній величині доходів, не оказують стимулюючої дії на територіальному рівні, оскільки вони є закріпленими. Це обумовлено діючою законодавчо-нормативною базою, що знижує мотивацію місцевих органів влади в нарощуванні податкоспроможності регіонів. Встановлення причин негативних тенденцій дозволило дати рекомендації щодо збільшення податків і зборів, які мають стати власними для місцевих бюджетів з урахуванням особливостей і умов їхнього формування. Практична реалізація даних пропозицій дозволить збільшити ресурсну базу бюджетів, яка використовується на фінансування програм місцевого значення. 5. Узагальнено досвід використання програмно-цільового методу на місцевому рівні: на прикладі Автономної Республіки Крим було розглянуто низку оціночних показників програм Міністерства освіти і науки та запропоновано розширити кількість показників ефективності, використання яких розпорядниками бюджетних коштів дозволить їм проводити адекватну перспективну й ретроспективну оцінку своїх програм у контексті їхньої економічності, продуктивності й результативності. 6. Реформування бюджетного механізму на принципах децентралізації робить актуальним розробку методичних підходів до якісної оцінки її рівня. На основі адаптації методики ОЕСР у роботі запропоновано інтегральну оцінку бюджетної децентралізації по виділених критеріях на основі бального методу. Її використання на практиці дозволило зробити висновок про відсутність елементів бюджетної децентралізації в Україні і виявити пріоритетні напрями вдосконалення міжбюджетних відносин. 7. Обмеженість фінансових ресурсів і високий рівень централізації бюджетної системи обумовлює необхідність підвищення ефективності розподільчих процесів. Існуючі методичні основи аналізу видаткової частини бюджетів різних рівнів доповнено пріоритетним підходом на основі еластичності видатків по доходах. Його використання місцевими органами влади дозволить їм реально оцінювати видатки бюджету, їхній взаємозв'язок і взаємозалежність із власними доходами, трансфертами, зіставляти результати аналізу із цими ж показниками інших регіонів, контролювати виконання запланованих цілей. 8. В роботі визначено шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин у контексті принципів бюджетної децентралізації. Їх практична реалізація дозволить підвищити мотивацію місцевих органів влади в нарощуванні податкового потенціалу територіальних одиниць, навіть при збільшенні тієї дохідної частини, що закріплюється за місцевими бюджетами і враховується при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, та збільшить власну фінансову ресурсну базу місцевих органів влади і територіальних громад. | 