Проведене дослідження впливу бюджетного механізму на активізацію економічного розвитку дало можливість зробити теоретичне узагальнення і сформулювати науково обґрунтовані положення про розкриття економічної суті й удосконалення елементів бюджетного механізму при визначенні його функції, ролі й впливу на економічний розвиток у державі. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції: 1. Обґрунтовано, що бюджетний механізм, як складова частина фінансового механізму, існує об’єктивно й являє собою сукупність соціально розроблених і законодавчо закріплених методів і важелів, мобілізації й використання бюджетних ресурсів, із допомогою яких здійснюється вплив на економічний розвиток і суспільний добробут відповідно до завдань бюджетної політики держави. Запропонована в роботі структура бюджетного механізму держави складається із трьох підсистем, що відображають бюджетні методи: бюджетне планування й прогнозування; бюджетні норми і нормативи; бюджетний контроль; міжбюджетні розрахунки; бюджетне регулювання; бюджетні важелі: прямі й опосередковані; організаційні структури: правове забезпечення; індикатори оцінки бюджетних важелів; інформаційне забезпечення; виконання бюджету. 2. Із метою оцінки інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок коштів бюджету, розроблено методику визначення їхньої ефективності. Запропонована методика сприятиме мінімізації ризику держави при використанні бюджетних коштів на оплату конкретних результатів: робіт, товарів, послуг у відповідності з програмно-цільовим методом. Застосування розробленої методики дасть змогу збільшити обсяг інвестицій в економіку країни, повноцінно використовувати переваги програмно-цільового методу планування бюджету, підвищити ефективність використання державних коштів відповідно до визначених пріоритетів, сприятиме зростанню рівня суспільного добробуту в державі на певному етапі функціонування економіки. 3. Доведено, що в умовах ринку управління економікою має відбуватись у поєднанні плану з ринком – без цього досягти пропорційного розвитку економіки неможливо. Планування і прогнозування не суперечать ринковій економіці, а навпаки – сприяють економічному розвитку. Ефективність бюджетного механізму багато в чому залежить від якості планування і передусім від стратегічного планування. Подальше удосконалення використання бюджетного планування для ефективного впливу на розвиток економіки країни передбачає повномасштабне впровадження програмно-цільового методу формування бюджету, що потребує суттєвого розширення горизонту планування, а отже, зумовлює необхідність розроблення його організаційного і правового забезпечення. Що стосується організаційного забезпечення, то в сучасних умовах бюджетне планування в державі, на нашу думку, має поділятися на стратегічне планування (8 – 10 років), середньострокове (5 років) і короткострокове (1 рік). 4. У сучасній фінансовій літературі досить детально розглянуто систему фінансових індикаторів на мікрорівні, що дає можливість доволі чітко оцінити фінансову ситуацію діяльності окремих підприємств, водночас недостатньо приділено уваги напрямам аналізу на макрорівні, тобто систематизації показників на рівні держави. При оцінці фінансової ситуації в державі у цілому необхідно визначити комплекс фінансових індикаторів, із допомогою яких оцінюється ефективність використання фінансових ресурсів. Розроблена нами система макрофінансових індикаторів оцінки бюджетних важелів за напрямами: бюджетна ефективність, економічна результативність, платоспроможність, абсолютні показники дає можливість оцінити ефективність бюджетного механізму, а також виявити негативні сторони його дії. 5. Для визначення обсягів фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення соціально-економічного розвитку й досягнення збалансованості доходів і видатків бюджету на прогнозний період, обґрунтовано необхідність складання балансу фінансових ресурсів, який має стати основним важелем впливу держави на розвиток економіки. Впровадження у практику бюджетного планування складання балансу фінансових ресурсів держави на середньо - і довгострокову перспективу дасть змогу формувати стратегічні бюджетні цілі й показники, проводити оцінку фінансової ситуації в державі й виявляти шляхи активізації економічного зростання. 6. Як показали результати дослідження, міжбюджетні відносини, як один із сегментів бюджетного механізму, відіграють важливу роль у формуванні доходів місцевих бюджетів і мають тенденцію до зростання. За 2003 – 2005 роки дотації вирівнювання зросли удвічі. Дотації з державного бюджету здійснюються без необхідного наукового обґрунтування, що знижує їхню ефективність. У напрямку поліпшення ситуації з наданням дотацій запропоновано подальше удосконалення формульного порядку розрахунку обсягу дотацій вирівнювання місцевим бюджетам шляхом наукового обґрунтування й законодавчого закріплення об’єктивних параметрів, на основі яких здійснюється фінансове вирівнювання. 7. Досліджено проблеми адаптації бюджетного механізму до вимог європейського економічного простору і визначено необхідність удосконалення оподаткування прибутку підприємств. Обґрунтовано, що оподаткування прибутку підприємств має ґрунтуватися на детально розробленій у європейських країнах методиці, зміст якої полягає в тому, що при розрахунку оподатковуваного прибутку із одержаного прибутку здійснюються певні відрахування у резервні й інші фонди, що створює передумови для розширення виробництва і впровадження нових технологій. Вивчення досвіду оподаткування прибутку підприємств у європейських країнах засвідчило, що використання цього податку може суттєво впливати на структурні зміни у виробництві. |