Дем'янчук Наталія Петрівна. Біотехнологічні аспекти виробництва ентомологічного препарату трихограми (Hymenoptera, Trichogrammatidae) для біологічного захисту рослин : дис... канд. с.-г. наук: 03.00.20 / Національний аграрний ун-т. — К., 2007. — 157арк. — Бібліогр.: арк. 129-157.
Анотація до роботи:
Мельничук М.Д., Шелестова В.С., Ясинська Н.П. Критерії контролю якості трихограми, яку розводять в біологічних лабораторіях та біофабриках // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 95. – С. 20–23 (обробка результатів досліджень).
Ясинська Н.П. Дослідження впливу характеру живлення на продуктивність видів роду Trichogramma // Аграрна наука і освіта. – 2006. – Т. 7, № 3–4. – С. 66–69.
Ясинська Н.П. Підвищення ефективності застосування ентомофагів роду Trichogramma // Вісник аграрної науки. – 2007. – № 3. – С. 73–74.
Мельничук М.Д., Спиридонов В.Г., Ясинская Н.П., Облап Р.В. Генетический анализ энтомофага вида Trichogramma pintoi Voeg. // Доп. НАН України. – 2007. – № 6. – С. 159–162 (проведення експерименту, обробка результатів досліджень, літературний огляд, підготовка матеріалів до друку).
Мельничук М.Д., Ясинська Н.П. Ефект медового підживлення імаго на життєздатність трихограми // Наукові доповіді НАУ. – 2007. – № 7. – Режим доступу до журн.: 2007-2/07mmdotv.pdf(отримання та узагальнення експериментальних даних, висновки).
Мельничук М.Д., Таргоня В.С., Ясинська Н.П. Удосконалення методів визначення показників якості при виробництві ентомологічного препарату трихограми // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. Зб. наук. праць Укр. НДІПВТ ім. Погорілого. – 2006. – Вип. 9 (23), кн. 2. – С. 111–122 (літературний огляд, обробка результатів досліджень).
Ясинська Н.П. Дослідження репродуктивного потенціалу трихограми // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість. Матеріали ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 25–27 квітня 2006 р.). – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. – Т. 3. – С. 312–314.
Дем’янчук Н.П., Таргоня В.С. Порівняльна біоенергетична оцінка біотехнологічних процесів виробництва ентомологічного препарату трихограми // Екотрофологія – міст у майбутнє харчування людини. Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.(Біла Церква, 13–14 вересня 2007 р.). – Б. Церква: Вид-во БДАУ, 2007. – С. 78–81 (обробка та узагальнення отриманих результатів).
Дем’янчук Н.П. Біотехнологічні аспекти виробництва ентомологічного препарату трихограми (Hymenoptera, Trichogrammatidae) для біологічного захисту рослин. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.
Дисертація присвячена дослідженню і удосконаленню заходів й методів, що сприяють підвищенню якісних показників ентомологічного препарату трихограми, а також зменшенню матеріальних та енергетичних витрат для його виробництва. Основними чинниками, що призводять до підвищення якісних показників трихограми в умовах промислового виробництва, є видовий статус імаго, забезпечення генетичного різноманіття популяції, раціональне співвідношення паразит-живитель, використання штучних живильних середовищ. Диференційовано три види роду Trіchogramma – T. pіntoі, T. dendrolіmі та T. semblіdіs. Поліморфізм ITS 2 ділянки можна використовувати як маркер видової приналежності для диференціювання виду T. pіntoі від інших представників роду Trichogramma Westw. Визначено доцільні концентрації розчину меду для підживлення шести видів T. рintoi – 22,7 %, T. еvanescens – 19,1, T. dendrolimi – 23,8, T. semblidis – 20,4, T. cacoeciae – 21,3, T. еmbryophagum – 20,9 %.
В умовах техноценозу доцільно використовувати співвідношення, в якому 2,37 г трихограми припадає на 10 г яєць зернової молі. Спосіб селекції трихограми за пошуковою здатністю забезпечує можливість отримання маточної культури без додаткових витрат біологічних матеріалів та значного зменшення або повного усунення загибелі найбільш біологічно активної частини самок трихограми. Основним джерелом інтенсифікації біотехнологічного процесу виробництва ентомологічного препарату трихограми є зменшення енерговитрат на маточну культуру та підвищення виходу товарного препарату. Застосування нового вдосконаленого біотехнологічного процесу виробництва ентомологічного препарату трихограми сприяє зростанню прибутковості виробництва на 2544,08 грн та рентабельності до 97,7 %.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розробці та удосконаленні заходів та методів для поліпшення показників життєздатності популяцій трихограми з метою підвищення якості ентомологічного препарату трихограми, а також зменшення матеріальних і енергетичних витрат для його виробництва.
Проведений нами аналіз процесу виробництва ентомологічного препарату трихограми як біотехнологічної системи свідчить, що висока якість і ефективність препарату неможлива без визначення видового статусу імаго, забезпечення генетичного різноманіття популяції, без раціонального кількісного співвідношення між паразитом та живителем, використання штучних живильних середовищ.
Шляхом вибору і апробації удосконалено методи визначення кількості паразитованих яєць зернової молі, інтенсивності відродження з них трихограми, частки самок у новій популяції, кількості деформованих особин, плодючості самок та пошукової здатності комах.
За використання кластерного та регресійного аналізу розроблено методику розрахунку узагальненого критерію якості, на підставі якого можна визначити клас трихограми та очікувану ефективність. Методика стандартизована і відповідає вимогам Державного стандарту України.
Диференційовано три види роду Trіchogramma – T. pіntoі, T. dendrolіmі та T. semblіdіs удосконаленим нами методом видоспецифічної ПЛР. Вперше встановлено, що поліморфізм ділянки ITS 2 можна використовувати як маркер видового статусу T. pіntoі для його диференціювання виду від інших представників роду Trichogramma Westw.
Вперше визначено найефективніші концентрації розчину меду для підживлення видів T. рintoi – 22,7 %, T. еvanescens – 19,1, T. dendrolimi – 23,8, T. semblidis – 20,4, T. cacoeciae – 21,3, T. еmbryophagum – 20,9 %.
З’ясовано раціональне співвідношення щільності утримання паразита і господаря в умовах техноценозу. Результати випробувань засвідчують, що найдоцільнішим є співвідношення, в якому 2,37 г трихограми припадає на 10 г яєць зернової молі.
Вперше розроблено спосіб селекції трихограми за пошуковою здатністю в умовах промислового виробництва для потреб біологічного захисту рослин, що забезпечує можливість отримання маточної культури без додаткових витрат біологічних матеріалів та значного зменшення або повного усунення загибелі найбільш біологічно активної частини самок трихограми.
Доведено доцільність застосування явища популяційного гетерозису при розведенні трихограми, що ефективно на фоні загальної тенденції до зниження життєздатності популяцій за тривалого лабораторного розведення. Вдосконалення біотехнологічного процесу виробництва ентомологічного препарату трихограми значно підвищує якісні показники біоматеріалу у гібридів першого покоління. Результати досліджень підтверджують наявність ефекту гетерозису.
Вперше розраховано біоенергетичний еквівалент ентомологічного препарату трихограми в промислових умовах. Результати порівняльної біоенергетичної оцінки базової і нової технологій показали, що основним джерелом інтенсифікації біотехнологічного процесу виробництва ентомологічного препарату трихограми є зменшення енерговитрат на маточну культуру та підвищення виходу товарного препарату.
Застосування нового вдосконаленого біотехнологічного процесу виробництва ентомологічного препарату трихограми сприяє зростанню прибутковості виробництва на 2544,08 грн та рентабельності до 97,7 %. При цьому зафіксовано зниження собівартості продукції порівняно з базовим варіантом технології біотехнологічного процесу виробництва ентомологічного препарату трихограми.
Рекомендації виробництву
Рекомендовано використовувати розчин меду в певній концентрації для кожного виду трихограми для оптимізації харчового субстрату з метою підвищення життєздатності та продуктивності імаго в лабораторних умовах.
Запропоновано спосіб підвищення життєздатності популяцій трихограми за умов тривалого лабораторного розведення шляхом міжпопуляційних схрещувань трихограми з лабораторій різних регіонів України.
Підібрано раціональне співвідношення паразит-господар (2,37 г трихограми на 10 г яєць зернової молі) для виробництва ентомологічного препарату трихограми в умовах техноценозу.
Рекомендовано здійснювати селекцію трихограми за пошуковою здатністю в умовах промислового виробництва ентомологічного препарату для потреб біологічного захисту рослин.
Запропоновано метод секвенування ІTS2 ділянки рДНК для генетичної паспортизації виду T. pіntoі.
