1. За розробленою нами біотехнологією одержано новий вітчизняний комплексний антианемічний ферумкупрумкобальтовмісний препарат „Біомет”. Вивчено біохімічні, гематологічні показники, прирости живої маси, досліджено збереженість поросят, яким уводили препарати "Ферокол" та “Біомет” порівняно з аналогами, що традиційно застосовуються в Україні та за кордоном. Обгрунтовано необхідність виробництва та застосування препаратів "Ферокол" та “Біомет” для профілактики аліментарної анемії поросят. 2. Застосування антианемічних препаратів поросятам забезпечує підвищення концентрації сироваткового феруму на 15-й та 30-й дні життя порівняно з контрольною групою (р<0,001). Загальна залізозв’язуюча здатність сироватки крові виявилася найбільшою у поросят контрольної групи – 67,08±0,85 мкмоль/л та 65,76±0,92 мкмоль/л на 15-й та 30-й дні порівняно з дослідними групами (р<0,001). Концентрація Феруму в крові поросят, яким вводили ферокол, урсоферан, ферибіон та фердекстран В12 збільшилася порівняно з тваринами із контрольної групи (р<0,01), а у поросят, яким вводили біомет, різниця виявилася ще більш суттєвішою (р<0,001), що свідчить про високу засвоюваність організмом Феруму, який в подальшому використовується в біосинтезі гемоглобіну. 3. Введення фероколу та залізодекстрану на 15-й день життя сприяє збільшенню концентрації гемоглобіну на статистично вірогідну величину відносно контрольної групи (р<0,001), причому, одночасно встановлено, що в контрольній групі цей показник знизився на 21,7–22,5% (р<0,001). У поросят, яким вводили ферокол, залізодекстран та броваферан концентрація гемоглобіну зросла (р<0,001–0,05). У тварин, яким вводили урсоферан, ферибіон, фердекстран В12 та біомет цей показник збільшився відповідно на 13,8%, 11,9%, 15,3% та 18,02% при високому ступені вірогідності (р<0,001). 4. Введення новонародженим поросятам вітчизняних препаратів “Ферокол” та “Біомет”, а також препаратів “Броваферан” (Німеччина–Україна) “Залізодекстран”, “Урсоферан” (Німеччина), “Ферибіон” (Чеська Республіка), “Фердекстран В12” (Іспанія) забезпечує позитивний профілактичний ефект при анемії. У групі поросят, яким вводили ферокол, кількість еритроцитів збільшилася на 14,1–25,5% (р<0,01) та (р<0,001) відповідно, а різниця відносно контрольної групи, де цей показник знизився на 1,83–15,6%, виявилася статистично вірогідною (р<0,001). При застосуванні залізодекстрану кількість еритроцитів збільшилася на 17,4% (р<0,01); броваферану – на 8,13% (р<0,02); урсоферану – на 25% (р<0,001); ферибіону – на 24,4% (р<0,001); фердекстрану В12 – на 26,6% (р<0,001); біомету – на 23,5% (р<0,001). 5. Концентрація загальних сульфогідрильних груп у сироватці крові поросят контрольної групи була нижчою порівняно з тваринами, яким вводили антианемічні препарати, причому у поросят, яким вводили фердекстран В12 та біомет, цей показник виявився відповідно вищим: (р<0,01) та (р<0,05). При вивченні концентрації білкових сульфогідрильних груп у сироватці крові у поросят контрольної групи відмічали нижчу їх концентрацію порівняно з тваринами, яким вводили фердекстран В12 та біомет (р<0,05), що є свідченням відсутності блокуючої дїї металів-біотиків на тіоловмісні сполуки активних центрів ферментів. 6. При застосуванні фероколу, ферибіону, урсоферану та фердекстрану В12 вміст у крові РНК та ДНК був вищим порівняно з контрольною групою, але у групах поросят, яким вводили ферокол, ферибіон та урсоферан різниця виявилася статистично невірогідною; водночас при введенні біомету та фердекстрану В12 кількість ДНК виявилася вищою, ніж у контрольній групі (р<0,05), а концентрація РНК у крові поросят, яким вводили біомет, – більшою відносно контрольної групи (р<0,05), що є підгрунтям для підвищення інтенсивності анаболічних процесів в організмі поросят. 7. Найбільш низький рівень загального білка на 15-й та 30-й дні життя відмічено у поросят контрольної групи, що зумовлено гіпофункцією білоксинтезуючої системи, ініціюючим чинником якої може бути тканинна гіпоксія, котра призводить до метаболічних порушень в організмі і як наслідок – гальмування росту поросят. Водночас зменшення кількості загального білка спричиняє уповільнення засвоюваності організмом Феруму з екзогенних джерел та гальмує процеси синтезу гемоглобіну в еритроцитах, що ускладнює перебіг анемії. На 30-й день життя у поросят, яким вводили ферокол, урсоферан та ферибіон, кількість загального білка у сироватці крові була більшою, ніж у контрольній групі (р<0,01), а у поросят, яким вводили фердекстран В12 та біомет, рівень вірогідності виявився ще більшим (р<0,001). 8. Жива маса поросят, яким вводили ферокол, залізодекстран, броваферан, урсоферан, ферибіон, фердекстран В12 та біомет на 60-й день життя була більшою порівняно з контрольною групою (р<0,001), причому у поросят, яким вводили фердекстран В12 та біомет, цей показник був вищий, ніж у тих, яким вводили ферибіон (р<0,01). Збільшення цього інтегрального показника вказує на посилення білоксинтезуючої функції та нормалізацію метаболічних процесів в організмі поросят, що впливає на показники живої маси та збереженість молодняку. 9. Збереженість поросят при застосуванні фероколу становила 91,7–95%; залізодекстрану – 91,7%; броваферану – 83,3%; урсоферану та фердекстрану В12 – 95%; ферибіону – 90%; у контрольній групі цей показник становив 80–83,3%. В умовах навчально-дослідного господарства Чеського аграрного університету збереженість поросят, яким ін’єктували біомет, становила 93,3%, що на 8,3% більше, ніж у групі поросят, яким вводили ферокол, та на 10% більше, ніж при застосуванні ферибіону. 10. При вивченні коефіцієнта кореляції між показниками живої маси поросят та кількістю загального білка в сироватці крові, живою масою тварин та концентрацією гемоглобіну, концентрацією загального білка та гемоглобіну у поросят контрольної групи встановлено середню пряму кореляційну залежність (r = відповідно 0,69; 0,67; 0,72). У молодняку, якому вводили ферибіон та урсоферан, виявлено сильну пряму кореляцію між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,86; 0,77); живою масою та концентрацією загального білка в сироватці крові (r = 0,89; 0,76); між концентрацією гемоглобіну та загального білка (r = 0,77; 0,78). У групі тварин, яким ін’єктували ферокол, відмічали сильну пряму кореляційну залежність між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,75); концентрацією загального білка та кількістю гемоглобіну (r = 0,79); концентрацією білка та живою масою поросят (r = 0,78). При введенні біомету та фердекстрану В12 виявлено сильну пряму кореляцію між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,77 та 0,76 відповідно); між концентрацією білка та гемоглобіну (r = 0,82 та 0,85) та між живою масою і концентрацією гемоглобіну (r = 0,77 та 0,76). 11. При вивченні коефіцієнта кореляції між концентрацією Феруму, Купруму та Мангану в крові поросят встановлено, що в контрольній групі між вмістом Феруму та Купруму є слабка пряма кореляційна залежність (r = 0,27); між кількістю Феруму та Мангану – середня пряма (r = 0,56). У групах, де застосовували ферокол та ферибіон, спостерігали сильну пряму кореляційну залежність між концентрацією Феруму та Купруму (r = 0,84 та 0,76 відповідно) та слабку обернену кореляцію між концентрацією Феруму та Мангану (r = – 0,25 та – 0,31). При застосовуванні урсоферану відмічали середню пряму кореляцію між умістом в крові Феруму та Купруму (r = 0,7) та слабку обернену – між вмістом Купруму та Мангану (r = – 0,45). Після введення біомету та фердекстрану В12 встановлено сильну пряму кореляцію між концентрацією Феруму і Купруму (r = 0,78 та 0,86 відповідно). 12. Застосування фероколу дозволяє додатково одержати до 60-денного віку додатковий прибуток у розмірі 24,13 грн/гол., що на 2,94 грн більше, ніж при застосуванні урсоферану, та на 5 грн більше, ніж при використанні ферибіону. При цьому витрати на придбання фероколу становлять 0,16 грн/гол. Застосування біомету дає можливість одержати додатковий прибуток у сумі 28,53 грн/гол., що відповідно на 7,34 грн; 9,4 грн та 0,62 грн/гол. більше, ніж при використанні урсоферану, ферибіону та фердекстрану В12. Це доводить доцільність застосування вітчизняних препаратів для отримання тваринницької продукції й зниження її собівартості та підвищення конкурентоспроможності. |