1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у відсутності ефективної технології очищення висококонцентрованих жировмісних стічних вод. Наукове завдання полягає в розробці ефективної енерго- та ресурсоощадної технології очищення жировмісних стічних вод до норм при скиданні стоків у міську сплавну каналізацію. Поставлене завдання вирішене шляхом експериментальних досліджень процесів біотрансформації органічних забруднень у стоках, розробки апаратурно-технологічної схеми очищення стоків та технічної документації на впровадження технології у виробництво з висококонцентрованими жировмісними стоками. 2. Встановлено, що стічні води олійно-жирового виробництва належать до висококонцентрованих промислових стоків, значення ХСК та БСК яких становить відповідно 11700–12500 та 8500–10112 мг О2/л. Огляд світової науково-технічної літератури показав, що застосування існуючих механічних та фізико-хімічних методів очищення жировмісних стічних 14 вод є економічно недоцільним, оскільки вони потребують значних витрат, не дають достатнього ефекту очищення і призводять до утворення нових відходів, які потребують додаткової утилізації. 3. Проведеними дослідженнями визначено, що при періодичному метановому зброджуванні концентрованих ЖСВ олійно-жирової промисловості високий ступінь очищення стоків – 83,4% (з 11700 до 1940 мгО2/л) та 85,1% за ХСК (з 11700 до 1746 мгО2/л) – може бути досягнутий за умов ведення процесу відповідно при 37 і 55 + 2 оС відповідно. Оптимальною температурою ведення процесу анаеробного очищення ЖСВ є 55 оС, незважаючи на те що при мезофільному режимі виділяється більше біогазу, однак процес бродіння при 37 оС є тривалим і на практиці швидкість протоку рідини в метантенку буде набагато меншою порівняно з термофільним режимом. 4. Експериментально доведено, що оптимальним режимом здійснення безперервного процесу анаеробного очищення стічних вод олійно-жирового виробництва є двоступінчасте термофільне зброджування при 55+оС, при цьому швидкість протоку становить: у першому метантенку 0,027 год-1 (що відповідає тривалості перебування стоків у метантенку – 36 год), у другому – 0,021 год-1 (що відповідає тривалості перебування 48 год), глибина зброджування становить 83,8% (з 12000 до 1940 мгО2/л), вихід біогазу – 0,63 л/г ХСКзбр або 5 м3/м3 стічної води з вмістом метану – до 88,3%. Значення ХСК оброблених стоків становить не менш як 2000 мгО2/л, що не дає змоги скидати їх у сплавну каналізацію міста, в зв’язку з чим необхідне подальше доочищення зброджених ЖСВ. 5. Визначено ступінь доочищення зброджених ЖСВ олійно-жирового комбінату в аеротенку, який становить 69,7% за ХСК (з 1980 до 600,0 мгО2/л), при цьому процес є економічно недоцільним, а оброблений стік не може відповідати вимогам для скидання його в сплавну каналізацію міста, оскільки в разі можливих коливань концентрації забруднень у стічних водах значення ХСК очищеної в аеротенку води перевищуватиме допустиме. 6. Дослідження процесу доочищення в симбіотенку дали змогу встановити оптимальну тривалість обробки – 12 год при максимальній глибині очищення зброджених стоків олійно-жирового комбінату 80,3% за ХСК (з 1980 до 390 мгО2/л), завдяки чому якість очищених стоків, загальний ступінь очищення яких становить 96,8% за ХСК (з 12000 до 390 мгО2/л), відповідає вимогам до якості стоків, що скидаються в сплавну каналізацію міста. 7. Результати проведених експериментів і техніко-економічні розрахунки показали, що технології очищення стічних вод у метантенку та симбіотенку є енергозберігаючими і дають змогу скоротити тривалість обробки води в 3–4 рази порівняно з іншими технологіями. 8. Вивчення кінетики анаеробної ферментації дало змогу оцінити потенціал анаеробного 15 процесу для виробництва метану й білкової біомаси та аналітично порівняти різні анаеробні системи, причому кінетичні константи, отримані в ході лабораторних досліджень, можуть бути застосовані для передбачення результатів метанового зброджування відходів у напівпромислових та промислових умовах. 9. За результатами проведених досліджень видано завдання на розробку робочого проекту локальних очисних споруд, рекомендації до впровадження комплексної технології очищення стічних вод і розроблено дослідно-промисловий регламент комплексної технології очищення стічних вод Вінницького олійно-жирового комбінату, які прийняті комбінатом до впровадження. Розроблено технічну документацію та рекомендації на впровадження технології очищення стоків на маргаринових заводах, хлібокомбінатах, а також на інших виробництвах із висококонцентрованими жировмісними стічними водами. Публікації за матеріалами дисертації: 1. Рыбак А.О. Использование биохимических процессов для локальной очистки сточных вод масло-жирового комбината // Пищевая технология. Известия Вузов.– 1998.– №4.– С.85–87. 2. Рибак А.О., Салюк А.І. Модульна схема очищення жировмісних стоків // Харчова і переробна промисловість.– 1999.– №10.– С.22–23. 3. Рибак А.О., Салюк А.І. Анаеробна обробка жировмісних стічних вод // Харчова промисловість.– 2000, вип.45.– С.187–190. 4. Гончарук Є.Г., Гаркавий С.І., Салата О.В., Кравець В.В., Грищенко Н.В., Рибак А.О. Гігієнічна оцінка сучасної технології біологічної очистки господарсько-побутових стічних вод // Довкілля та здоровя.– 2000.– № 3 (14).– С. 6–10. 5. Рибак А.О., Салюк А.І. Застосування кінетики метанової ферментації для оцінювання потенціалу процесу // Наукові праці УДУХТ.– 2001.– №10, ч.І – С. 173–174. 6. Пат. №31331А. Україна. Метантенк / А.І.Салюк, А.О.Рибак (Україна).– 4 с. іл.; Опубл. 15.12.2000, Бюл.№ 7–ІІ. 7. Рибак А.О., Салюк А.І. Культивування мікроводоростей на стічних водах харчових виробництв // Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції "Розроблення та впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість". – К.: УДУХТ. – 1997 р.– С. 52. 8. Салюк А.И., Рыбак А.О. Характеристика сточных вод масло-жировой промышленности // Тезисы докладов Международной научно-технической конференции «Техника и технология пищевых производств».– Могилев: МТИ.– 1998. – С.122–123. 9. Салюк А.І., Рибак А.О., Товстуха О.Р. Біологічне очищення стічних вод оліє-жирових 16 підприємств // Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції з міжнародною участю “Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи створення екологічно чистих технологій”.– Дніпродзержинськ: ДДТУ.– 1998.– С.196. 10. Рибак А.О., Салюк А.І. Шляхи інтенсифікації процесу метанової ферментації жиромістких стічних вод // Тези доповідей другої міжнародної конференції ”Наука і освіта’99”.– Том 10.– Дніпропетровськ: Наука і освіта.– 1999.– С.45. 11. Кравець В.В., Губенко М.Б., Рибак А.О. Малі очисні споруди – майбутнє в практиці очистки стічних вод великих міст // Фальцфейновські читання.– Херсон: Айлант.– 1999.– С.96–97. 12. Кравець В.В., Рибак А.О. До впливу малих очисних споруд на екологічний стан довкілля // Збірка тез доповідей учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” пам’яті професора О.П.Шутька.– К.: НТУУ “КПІ”.– 1999. – С.53–54. 13. Рибак А.О. Сучасний стан предочищення концентрованих стоків оліє-жирових комбінатів // Материалы международной научно-практической конференции “Актуальные проблемы водоснабжения и водоотведения”.– Одеса.– 1999.– С.179–181. 14. Рибак А.О., Салюк А.І. Застосування метанової ферментації для очищення стічних вод олієжирових підприємств // Тези доповідей третьої міжнародної конференції ”Наука і освіта’2000”.– Том 2.– Дніпропетровськ: Наука і освіта.– 2000 р.– С.49. 15. Рибак А.О., Шаповал О.Є. Біотрансформація жирів в аеробних та анаеробних умовах // Сборник трудов VIІІ международной научно-технической конференции «Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов». – Том ІІІ. – Харків. – 2000 р. – С. 593–596. 16. Гаркавий С.І., Рибак А.О., Грищенко Н.В., Шаповал О.Є. Застосування симбіотехнології для очищення жировмісних стічних вод // Сборник трудов ІХ международной научно-технической конференции «Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов». – Том ІІІ. – Харків. – 2001 р. – С. 638–641. |