У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу забезпечення ефективної взаємодії між людиною і комп'ютерними засобами при прийнятті діагностичних рішень у медицині на основі комплексного підходу з використанням досягнень інформатики, психології, теорії штучного інтелекту. Отримані наступні результати. 1. Розроблено модель процесу формування медичного діагнозу, аналіз якої дозволив з'ясувати наступне: - медичну діагностику не можна розглядати як задачу вимірювання або задачу розпізнавання образів; - медична діагностика є результатом продуктивного і репродуктивного процесу мислення лікаря, який неможливо повністю формалізувати; - математичні методи у медичній діагностиці, як у області, що не формалізується, можуть бути застосовані в якості допоміжних засобів діагностичного процесу, що контролюється людиною; - основою створення інтелектуальної системи медичної діагностики може служити ефективне поєднання продуктивного мислення лікаря і адаптованих до нього технічних (обчислювальних) засобів. 2. Формалізовано задачу підвищення якості медичного діагнозу у вигляді: Q(K,M,T) max, що відрізняється врахуванням суми знань (K) в системі, їх формалізованість (M), та загальний час (Т), що затрачено на діагностику, це дозволило визначити шляхи підвищення якості медичного діагнозу, а саме, підвищення формалізованості знань (особливо якісних) та збільшення часу продуктивного мислення лікаря, який працює з системою. 3. Запропоновано новий метод формалізації якісних медичних показників, що відрізняється нерівномірністю шкали і дозволяє уникнути похибок лінгвістичних оцінок на краях шкали; обґрунтовано оптимальну кількість якісних змінних. 4. Розроблено обчислювальний метод обробки кореляції між медичними показниками, що дозволило модифікувати формулу Байеса та зменшити об’єм обчислювальних процедур в експертній підсистемі. 5. Запропоновано метод визначення пріоритетності діагностичних показників, за потенційною інформаційною ємністю симптомів, у системах, заснованих на знаннях, що дозволило обґрунтувати вибір симптомів для формування діагнозу. 6. Запропоновано використовувати матрицю асоційованості термінів для побудови когнітивної карти, що дозволить стимулювати продуктивне мислення лікаря. 7. Синтезовано структуру біотехнічної системи медичної діагностики та обґрунтовано критерії оцінки роботи, а саме, час продуктивного мислення оператора. Система складається з експертних і інформаційно-пошукових підсистем та активного оператора-лікаря. Відмінною рисою системи є наявність елементів стимуляції мислення лікаря, що дозволило максимально використовувати одночасно можливості ЕОМ і знання спеціаліста. 8. Розроблено алгоритм роботи експертної підсистеми на базі теорії нечіткої логіки і проведено її практичну реалізацію для діагностики закритої травми живота при політравмі. Проведено практичну апробацію експертної підсистеми і зроблено оцінку отриманих результатів, що підтвердило переваги запропонованої системи діагностики, яка орієнтована на стимуляцію роботи лікаря. |