Анотація до роботи:

Заболотня В.П. Біологічні властивості та клініко-епізоотологічне значення P.multocida в респіраторній патології телят. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03. – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2002.

Визначено етіопатогенетичне значення респіраторних захворювань телят 1-6 місячного віку і встановлена стадійність у розвитку респіраторного синдрому, яка обумовлена зміною мікробних популяцій, що корелює з клініко-епізоотологічним проявом інфекційної патології респіраторної системи.

Встановлено, що 44% тварин в досліджуваній групі захворіло бактеріальними пневмоніями, до 75,4% викликаними P.multocida, з них серотипом А – 44,4%, серотипом В – 16,6%, серотипом Д – 39% випадків. Захворювання протікало важко, переважно гостро у формі крупозної пневмонії з летальністю до 11,9%. У телят до 4-х місячного віку виділено P.multocida серотипу А в 44,4% і серотипу Д в 38,8% випадків; у 4-6 місячних телят виділення пастерел серотипу А зменшилося до 20,4%, а серотипу Д збільшилося до 79,6%, який мав домінуюче значення в поширенні легеневих пастерельозів, викликаючи переважно хронічний перебіг хвороби. Культуру P.multocida серотипу В в місячному віці виділили в 16,6% випадків, з наступним зменшенням частоти виділення.

Від хворих телят ми виділили 112 культур P.multocida і вивчили їхні біологічні властивості. Епізоотичні культури були вірулентними для лабораторних тварин (білих мишей і кроликів) і в організмі телят мали виражений тропізм до легеневої тканини, де накопичення бактерій складало від 2,410⁷ до 0,9510⁹ КУО/см³.

1. Серед широко розповсюджених асоціантів (умовно-патогенної мікрофлори) респіраторних паразитоценозів, що реєструються в досліджених господарствах, домінуюче значення в етіології первинних пневмоній має P.multocida, яка викликає запалення легень до 75,4% випадків з летальністю 11,9%.

2. Антитіла в титрах від 1:2 до 1:64 до капсульних антигенів P.multocida серотипів А, В і Д виявлено у 85-94% телят 1-4 місячного віку, що свідчить про широку циркуляцію збудника серед сприйнятливих тварин і про напруженість епізоотичного процессу легеневого пастерельозу. Виражена антитільна відповідь на капсульні антигени дає можливість контролювати ступінь зараження стада збудником за допомогою серологічного моніторінгу в РНГА, для чого були виготовлені капсульні еритроцитарні діагностикуми.

3. В імуногенезі легеневого пастерельозу телят установлена вікова залежність.У молодняка 1-4 місячного віку виділяли P.multocida серотипу А в 44,4% випадків та серотипу Д в 38,8% випадків; у 4-6 місячних телят виділення пастерел серотипу А зменшилось до 20,4%, а серотипу Д становило 79,6%, який мав провідне значення в розповсюдженні легеневих пастерельозів, викликаючи переважно хронічний перебіг захворювання. P.multocida серотипу В в місячному віці виявлено у 16,6% випадків, з наступним зменшенням частоти виділення.

4. P.multocida серотипів А, В і Д беруть участь в формуванні паразитоценозів і можуть в певній ситуації грати роль домінуючого співчлена паразитоценотичних асоціацій збудників інфекційних респіраторних захворювань тварин, що викликає у телят первинні специфічні пневмонії в 30-60-денному віці до 75,4% випадків. P.multocida серотипу В найбільш активно заселяє макроорганізм що призводить до скороплинної та летальної катарально-геморагічної пневмонії з явищами септицемії, тоді як серотипи А і Д викликають крупозну пневмонію у телят в гострій та хронічній формах.

5. У телят до 4-х місяців 8,2-11,1% бактеріальних пневмоній були обумовлені P.haemolytica, а в більш старшому віці цей збудник не виділявся. Ps.aeruginosa і Str.pneumonia зустрічаються як збудники пневмоній в 1-6 місячному віці, їх етіологічне значення складає відповідно 4,1-17,5% і 8,2-14,8%.

6. P.multocida в епізоотичному вогнищі при респіраторних захворюваннях асоціюється з умовно-патогенними мікроорганізмами – Staph.aureus, Str.epidermidis, S.dublin, P.vulgaris, E.coli, які частіше виділялись від телят 4-6 місячного віку, що свідчить про причасність цих інфекцій до респіраторного синдрому та нашарування на первинний пастерельозний процес.

7. Культури P.multocida серотипів А, В і Д виділені від хворих тварин, являються високовірулентними для білих мишей і кроликів та проявляють виражений тропізм до легеневої тканини телят, де накопичення пастерел складало від 2,410⁷ до 0,9510⁹ КУО/г.

8. Пастерели, виділені від хворих телят, мали морфо-тінкторіальні, біохімічні та культуральні властивості, подібні з референтними штамами, але відрізнялись від них і між собою по соматичному антигену, а також були патогенними для чутливих тварин.

9. P.multocida серотипів А, В і Д швидко накопичуються на живильних середовищах і схильні до дисоціації при пересівах через 36-48 годин, що треба враховувати при стабілізації біологічних властивостей збудника. Оптимальним методом довгострокового зберігання пастерел є ліофілізація. Найкращими протективними властивостями при ліофілізації P.multocida було середовище висушування з гідролізованим желатином (збереження склало 72 % від початкової кількості ЖМК пастерел).

Публікації автора:

1. Заболотня В.П. Вірулентність та сероваріантна приналежність епізоотичних ізолятів P. multocida, виділених від телят // Вісник Білоцерковського ДАУ. Вип. 9.- Біла Церква, 1999. – С. 61-66.

2. Заболотняя В.П. О пастереллоносительстве крупного рогатого скота / Научные труды Крымского ГАУ. – Вып.61. – Симферополь, 1999. – С. 29-33.

3. Заболотня В.П., Пустовар О.Я. Визначення кількості живих клітин пастерел для виробничих цілей // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини / Збірник наукових праць ХЗВІ. – Вип.5, ч.2. – Харьків, 1999. – С. 152-156. (Здобувач визначала кількість живих клітин пастерел культуральним методом: підраховувала колонії на 5% кровяному МПА (виражала концентрацію пастерел в КУО/см³) та в бульйоні Хотингера враховувала помутніння-прозорість бульйону, результат логарифмувала і виражала в НВЧ/см³).

4. Ковальов В.Л., Заболотня В.П. Значення Pasteurella multocida в етіології пневмоній молодняка великої рогатої худоби // Вісник Білоцерковського ДАУ. – Вип.8, ч.1 – Біла Церква, 1999. – С. 104-107. (Здобувач формувала групи телят, діагностувала пневмонію, відбирала патологічний матеріал, робила посіви на живильні середовища, проводила серологічне типування та мікроскопічні і біологічні дослідження).

5. Заболотняя В.П., Ковалёв В.Л., Русалеев В.С., Сосницкий А.И. Тканевой тропизм P.multocida при респираторном синдроме // Научные труды Крымского ГАУ. – Вып.64. – Симферополь, 2000. – С. 145-154. (Здобувач формувала групи телят, досліджувала кров, носові змиви та секційний матеріал бактеріологічними та біологічними методами; серотипувала одержані польові культури).

6. Заболотняя В.П., Ковалёв В.Л., Русалеев В.С., Сосницкий А.И. К вопросу специфической профилактики пастереллеза телят / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Вип. 78, Т.1. – Харків, 2000. – С. 101-107. (Здобувач виділила місцеві штами P. multocida від хворих телят; розробила на їх основі методику виготовлення емульсійного інактивованого препарату проти пастерельозу телят; випробувала цей препарат на лабораторних тваринах).

7. Заболотняя В.П., Ковалёв В.Л., Русалеев В.С., Сосницкий А.И. Подавление иммунореактивности организма кроликов под воздействием P. multocida // Матеріали 5-го зїзду паразитоценологів України. – Вип. 7 (31). – Харків, 2001. – С. 182-183. (Здобувач проводила дослідження на кроликах; підраховувала кількість живих мікробних клітин P. multocida в бактеріальній суспензії; культуру пастерел інактивувала та емульгувала).

8. Заболотняя В.П., Сосницкий А.И. Изучение антигенных и вирулентных свойств полевых изолятов P. multocida // Науковий вісник НАУ. – Вип. 38. – Київ, 2001. – С. 152-155. (Здобувач формувала групи телят, діагностувала пневмонію, відбирала патологічний матеріал, робила посіви на живильні середовища, проводила серологічне типування та мікроскопічне і біологічне дослідження).

9. Заболотняя В.П. Лабораторная диагностика пульмональных пастереллезов телят // Наукові труди Луганського ДАУ. – 2001. – С. 20-23.

10. Заболотня В.П. Порівняльне випробовування засобів консервування нативних властивостей Pasteurella multocida // Ветеринарна медицина України. – 1999. – №8. – С. 17-18.

11. Заболотняя В.П., Сосницкий А.И. Пастереллы – как один из возбудителей ассоциативных инфекций / Особенности культивирования пастерелл // Материалы научной сессии Россельхозакадемии. – Том 1 – М.: Россельхозакадемия, 1999. – С. 240-241. (Здобувач робила посіви на живильні середовища, проводила мікроскопічні дослідження).

12. Ковалёв В.Л., Заболотняя В.П., Сосницкий А.И. Устойчивость патерелл к антибиотикам / Сборник материалов Международной научно-практической конференции. – Минск, 1999. – С. 87. (Здобувач брала участь в визначенні чутливості пастерел до різних видів антибіотиків).

13. Сосницкий А.И., Потехин А.В., Ручнова О.И., Заболотняя В.П. Биологические свойства полевых изолятов пастерелла мультоцида // Тезисы докладов Всероссийской научно-практической конференции. – Щелково, 2000. – С. 127-129. (Здобувач формувала групи телят, діагностувала пневмонію, відбирала патологічний матеріал, робила посіви на живильні середовища, проводила мікроскопічні та біологічні дослідження).

14. Заболотняя В.П., Сосницкий А.И. Восприимчивость лабораторных животных к P.multocida // Материалы Международной конференции. – Том. 2. – Воронеж, 2000. – С. 221-222. (Здобувач брала участь в зараженні лабораторних тварин референс-штамами P.multocida).

15. Сосницкий А.И., Заболотняя В.П. Идентификация пастерелл, изолированных на мелкотоварной молочной ферме // Тезисы докладов Всероссийской научной конференции. – Москва, 2001 – С. 51-53. (Здобувач формувала групи телят, діагностувала пневмонію, відбирала патологічний матеріал, робила посіви на живильні середовища, проводила серологічне типування та мікроскопічні і біологічні дослідження).