Харитонова Ірина Прокопівна. Біологічні особливості тропічних і субтропічних рослин в умовах інтер'єрів різного типу : дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Харитонова І.П. Біологічні особливості тропічних і субтропічних рослин в умовах інтер’єрів різного типу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук по спеціальності 03.00.05 – ботаніка – Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, Київ, 2005
У дисертаційній роботі наведено результати комплексного аналізу біологічних особливостей близько 100 видів декоративних тропічних і субтропічних рослин різних життєвих форм, перспективних для фітодизайну. Розглянуто анатомічні особливості листків, як діагностичні ознаки для з’ясування закономірностей взаємозв’язку форми і функції рослин різних екотипів при їх використанні в різних умовах. Проведено порівняльний анатомічний аналіз досліджуваних видів тропічних і субтропічних рослин, за результатами якого встановлено видовий склад декоративних рослин для озеленення інтер’єрів. Доведено, що як індикатор тіньовитривалості рослин найбільш доцільно використовувати співвідношення вмісту цукрів і крохмалю в листках. Показано суттєві відмінності в хімічному складі рослин при утриманні їх в приміщеннях різних типів. Розподіл нуклеїнових кислот в органах рослин та кількісні показники вільного гістидину в листках також можуть бути діагностичною ознакою при встановленні їх екотипів. Дослідження філогенетичних параметрів листків декоративних рослин в умовах службового та промислового інтер’єрів свідчать про можливість застосування цих показників для оцінки морфогенетичної адаптації рослин до різних умов вирощування. Аналіз функціонального стану кореневих систем свідчить, що стимуляція розвитку рослин відбувалася при використанні аміачних форм азоту і фосфору, а ступінь розвитку тонких коренів є показником оптимізації умов вирощування інтродукованих рослин в інтер’єрах різного типу. Проаналізовано фітонцидну здатність різних видів рослин пригнічувати розвиток патогенних мікроорганізмів та встановлено, що всі досліджувані рослини мали високу фітонцидну здатність по відношенню до Staphylococcus aureus Rosenbach та Streptococcus puogenes Migula і меншу до Klepsiella Trevisan, Pseudomonas aeroginosa (Schroter) Migula, Bacillus coli Migula. Представники з родини Araceae Juss. (Aglaonema commutatum, Anthurium andreanum, Diffenbachia maculata, Philodendron bipinnatifidum, Epipremnum pinnatum, Spathiphyllum blandum) та Moraceae Link. (Ficus benjamina, F.benjamina ‘Exotica’, F. benjamina ’Golden King’, F. еlastica, F. elastica ’Rubra’, F. pumila) згідно результатів наших досліджень характеризуються найвищою фітонцидною активністю, що дає підставу для їх широкого використання при озелененні приміщень різних типів.
З досліджених близько 100 видів тропічних і субтропічних рослин різних визначено видовий склад стійких до стрес-факторів в умовах промислового і службового інтер’єрів.
Встановлено морфологічні зміни листка, як основного показника адаптації рослин до умов вирощування. Виявлено пригнічення ростових процесів у декоративних рослин в умовах промислового інтер’єру.
Показано, що розміри клітин мезофілу, вміст хлоропластів та їх розміщення в клітині, вміст фотосинтетичних пігментів та розташування продихів є діагностичними ознаками для оцінки адаптаційної пристосованості рослин в умовах інтер’єрів
Показано, що рослини родів Sansevieria Thunb. та Haemanthus L. мають низький сольовий статус і характеризуються ефективним використанням води, є відображенням високої тіньовитривалості, а представники родів Aglaonema Schott, Ficus L. та Codiaeum Juss. мають середній сольовий статус й низьку ефективність використання води, що дає підставу віднести їх до рослин з середньою тіньовитривалістю.
Запрпоновано класифікацію рослин за реакцією на рівень освітленості в інтер’єрах. Дослідний видовий склад можна віднести до фотолабільних (58,2% від загальної кількості досліджуваних рослин), тіньовитривалих (18,3%) або світлолюбів (23,5%).
З’ясовано, що вміст та співвідношення цукрів і крохмалю в тканинах є критерієм тіньовитривалості рослин.
Встановлено, що тканини наземних рослин характеризуються високим вмістом елементів, зокрема: азоту, фосфору, магнію, заліза, марганцю, вільних амінокислот. Для епіфітів притаманний високий рівень міді і цинку, для ліан – кальцію і калію та висока фотосинтетична активність.
Встановлено, що стимуляція розвитку кореневої системи рослин відбувається за умов використання аміачних форм азоту і фосфору.
Встановлено, що кількісні показники глибини проникнення коренів, діаметр головного кореня, співвідношення ваги і кількості коренів визначають адаптаційну спроможність рослин до водних стресів і поглинання елементів мінерального живлення.
Виявлено, що найбільш придатними субстратами для вирощування рослин в інтер’єрах є верховий торф, листяний опад різних деревних порід, полістерол при урахуванні дисперсності і кислотності субстрату, а також ступеня деструкції матеріалів органічної природи.
11. Встановлено, що найбільш перспективними для санації повітряного простору приміщень різного функціонального призначення є рослини з родин Araceae та Moraceae.
Публікації автора:
1. Черевченко Т.М., Харитонова І.П., Заіменко Н.В. Аналіз фітонцидної активності тропічних і субтропічних рослин. // Зб. наук. праць Запорізького держ. ун-ту: Питання біоіндикації та екології. - 1998. – Вип.3. – С.65 – 71.
2. Харитонова І.П. Колекція тропічних рослин Центрального ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, як джерело перспективних видів для фітодизайну // Вісник Київ. ун-ту ім. Т.Шевченко: Інтродукція і збереження рослинного різноманіття. – К.: Видавничий Центр “Київський університет”, 1999. – Вип. 2. – С. 56-57.
3. Заіменко Н.В., Черевченко Т.М., Харитонова І.П. Вплив бензолу на активність окислювально-відновних ферментів і вміст деяких асимілянтів у листках декоративних рослин // Физиология и биохимия культурных растений. – 1999. – Т.31, № 5. – С. 345-350.
4. Заименко Н.В., Харитонова И.П. Физиолого- биохимические особенности эпифитных и наземных видов орхидных с различным типом углеродного метаболизма // Інтродукція рослин. -К.: Наук. думка. - 1999. - №2. - С.93-95.
5. Харитонова І.П., Ярославська Ж.М. Вплив токсичних органічних сполук на фізіолого-біохімічні процеси та анатомічну будову листків видів хлорофітум // Інтродукція рослин. - К: Наук. думка. - 1999. - № 3-4. - С.108-112.
6. Харитонова И.П. Анализ фитонцидной активности видов рода Ficus L. // Інтродукція рослин. - К: Наук. думка. - 2000. - № 1. - С.99-101.
8. Харитонова И.П., Ярославська Ж.Н. Перспективы использования тропических и субтропических растений коллекции НБС НАН Украины в озеленении интерьеров // Вісник Одеського Нац. ун.-ту ім. І.І.Мечникова. – 2002. – Ч. 2. – С.168-170.
9. Харитонова І.П. Дослідження питань фітодизайну в НБС ім. М.М. Гришка НАН України // Інтродукція рослин. – К: Наук. думка. - 2004.- № 1.- С.52-56.
10. Харитонова І.П., Ярославська Ж.М., Кучинська О.В. Особливості анатомічної будови листової пластинки у представників роду Peperomia Ruiz et Pav. в умовах інтродукції // Інтродукція рослин. – К: Наук. думка. – 2004. - № 2. - С. 25-29.
