Анотація до роботи:

Гоч І.В. Біологiчнi особливостi та видове різноманіття річкової iхтiофауни Центрально-Подiльського Приднiстров’я України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10. – іхтіологія. – Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук України, Київ, 2008.

Вивчено сучасний видовий склад та співвідношення компонентів іхтіофауни за чисельністю природних гiдроекосистем Центрально-Подiльського Приднiстров’я. Вивчено розподіл на групи іхтіофауни річкових гідроекосистем. Виявлені три представники інтродукованого інвазивного компоненту іхтіофауни: ротан, чебачок амурський та колючка триголкова, які адаптувалися до гідрологічних умов водойм-реципiєнтів. Досліджено сучасний стан забезпеченості нерестовищами та зимувальними ямами. Встановлено ступінь схожості угруповань за коефіцієнтом Серенсона та показник типовості іхтіофауни за багатством. Досліджено строки та екологічні особливості нересту основних аборигенних видів риб в залежності від абіотичних факторів. Проведено аналіз впливу основних антропогенних факторів: аматорського та спортивного рибальства, браконьєрства, рибогосподарського комплексу, забруднення стоками.

Розроблено заходи охорони та раціонального використання рибних запасів в річкових гідроекосистемах регіону.

У дисертації викладено теоретично-експериментальне узагальнення фактичного стану іхтіофауни річкових гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров’я під впливом абiотичних та антропогенних чинників, подано нове бачення вирiшення проблем збереження iхтiокомплексiв шляхом раціонального їх використання та охорони.

1. Досліджено, що таксономічний склад річкової іхтіофауни гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров’я включає 43 види, де набагатше представлена родина Cyprinidae. Рiзноманiтна іхтіофауна р. Серет, найбiднiша – р. Нiчлава.

2. Вставновлено, що за походженням видiв та шляхами потрапляння їх у водойми риби пділяються на: аборигенні (37 видів, 86,0%); види-інтродуценти, що цілеcпрямовано акліматизовувалися людиною (3 види, 7,0%) та види-інтродуценти, акліматизованi випадково (3 види, 7,0%). За частотою зустрічей у виловах види подiлялися на: чисельні (17 видів, 39,6%); малочисельні (13 видів, 30,25%); поодинокі, випадкові мешканці (13 видів, 30,25%). За промисловим значенням види розподiлялися: об’єкти промислового лову (7 видів, 16,3%); другоряднi об’єкти промислового лову (8 видів, 18,6%); можуть бути об’єктом промислового лову (16 видів, 37,2%); непромисловi види (12 видів, 27,9%), а за ступенем охорони – види, що особливої охорони не потребують i чисельність яких стабільна (40 видів, 93,0%); види, які потребують охорони i чисельність (3 види, 7,0%).

3. Виявлено, що найчисельнішими видами риб дослiджених річок були: р.Серет – карась сріблястий; р. Збруч – лящ; р. Стрипа – плітка і карась сріблястий; р. Золота Липа – карась сріблястий і плітка; р. Нічлава – карась сріблястий і окунь.

4. За коефіцієнтом схожості угруповань річкової іхтіофауни найбільш подібними за видовим складом були iхтiоугруповання річок Збруча та Золотої Липи (0,84), а найменші значення коефіцієнту Серенсона мали iхтiоугруповання річок Серет та Нічлава (0,54).

5. Встановлено, що найбiльш типовою за багатством іхтіофауни була р. Серет з показником типовості (R_S) 0,95. Меншим цей показник був для річок. Збруч, Стрипа та Золота Липа (0,65-0,74) i найменшим – для річки Нiчлави (0,37).

6. Відмічено, що у дослiджених річках мешкають 7 видів риб, що підлягають охороні: 1 вид занесено до Червоної книги Міжнародного Союзу охорони природи, 1 – до Європейського Червоного списку, 1 – охороняється Вашингтонською конвенцiєю, 3 види – до Червоної книги України, 7 видiв охороняються Бернською конвенцією. Найбагатшою на раритетні види є родина Cyprinidae (3 види).

7. У iнтродуцента – ротана зафiксовано змiни у зовнішньому екстер’єрі порівняно з іншими водоймами, де вiдбулася інтродукція та стрімке збільшення чисельності. Особини P. glehnii більш високотілi (на 14,8%) з вкороченими грудними та черевними плавцями (на 5,3 та 5,6 %) із меншим показником міжочної відстанi на 22,8 %, що вказувало на високi темпи вагового і лінійного росту та вiдхiд від хижого способу життя.

8. Зростання найбiльшої та найменшої висот тіла iнтродуцента G. аculeatus на 5,6 та 35,3% вiдповiдно, свідчило про вищий лiнiйний та ваговий ріст, а змiни у пропорцiях голови пiдтверджували належність до прохідної форми.

9. Екземпляри виявлених особин P. parva мали дрібнішу луску, вищі показники найбільшої та найменшої висот тіла (на 6,8% і 7,9 %), довжини хвостового стебла (на 4,3%) і антидорсальної вiдстанi (на 4,6%) та коротші анальний і спинний плавці (на 14,0% та 6,8%), що пов’язано з посилення локомоторних функцій тіла, збільшенням темпiв лінійного та вагового росту. Вища наповненiсть шлунків, вгодованiсть та індивідуальна абсолютна плодючiсть свідчили про сприятливі умови iснування iнтродуцентiв у дослiджених рiках.

10. Відмічено, що iз абіотичних факторів визначальну роль відігравали температура та опади, що регулювали терміни i визначали характер нересту риб, а рівень підняття води обумовлював затоплення нерестовищ i визначав чисельність молоді певного року. Угруповання молоді риб мали низьку концентрацію цьоголіток, яка в найсприятливiшому 2002 роцi сягала 50,2 екз./ 100м² i в середньому за період досліджень – 26,2 екз./100 м².

11. Виявлено, що найбільш сприятливими для іхтіофауни були гідрохімічні умови р. Золота Липа, а найзабрудненішою виявилася р. Нічлава iз значним перевищенням ГДК по БСК₅ у 1,33-2,46 рази, амоній-iону у 1,26-3,56 рази, нiтратах у 1,25-4,25 рази, сульфатах у 1,15-2,91 разiв, що є наслiдком впливу скидів очисних споруд і найменшої площi водозбору річки.

12. Серед антропогенних чинників значний негативний вплив справляли фактори аматорського рибальства та браконьєрства. Частка молодi у браконьєрських уловах була меншою на 5,0% від вiдповiдного показника аматорських уловiв, що може бути пов’язано з її низькою споживчою вартістю, а частка самок була бiльшою на 10,0 %, що пояснюється переважанням сітних знарядь лову та активізацією браконьєрства у нерестовий перiод.

Публікації автора:

1. Гоч І.В. Екологічна характеристика Percottus glehni Dybowsky (Eleotridae) з водойм Західно-Подільського Придністров’я // Наукові записки ТДПУ, серія: Біологія / I.В.Гоч, В.I.Кваша. – Тернопіль, 2003. – №2 (21). – С.68-70 (проведення натурних досліджень, аналіз літературних джерел, узагальнення та статистична обробка отриманих даних, написання статті).

2. Гоч І.В. Охорона та раціональне використання іхтіофауни річок Західно-Подільського Придністров’я в умовах скорочення чисельності та біорізноманіття риб під впливом антропогенного тиску // Наукові записки ТДПУ, серія: Біологія / I.В.Гоч, В.I.Кваша. – Тернопіль, 2006. – №1(28). – С.69–73. (аналіз літературних джерел та отриманих самостійно даних, формулювання пропозицій по охороні риб, написання статті).

3. Гоч І.В. Видовий склад іхтіокомплексів річок Західно-Подільського Придністров’я та основні антропогенні фактори, що його визначають / I.В.Гоч // Рибне господарство України. – Керч, 2004. – № 6. – С.2–4.

4. Гоч І.В. Колючка триголкова Gasterosteus aculeatus (Gasterosteidae) – iнтродуцент водойм Захiдноподiльського Приднiстров’я / I.В.Гоч // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія. Екологія. – 2008. – Вип. 16. – Т.2. – С. 42–46.

5. Гоч І.В. Екологічні та гідрохімічні передумови формування іхтіофауни річок Західно-Подільського Придністров’я // Динаміка наукових досліджень: матеріали міжн. наук.-практ. конф., 24 жовт.-4 лист. 2002 р. Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Черкаси, 2002, Т.3. Біологічні науки / I.В.Гоч, В.I.Кваша. – Дніпропетровськ: Наука та освіта, ДНУ, 2002. – С.52–54.

6. Гоч І.В. Видова та морфоекологічна характеристика іхтіофауни окремих водойм Західно-Подільського Придністров’я / I.В.Гоч // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. – Львів: «Ліга-прес», 2003. – Вип. 4. – С. 129–136. – (Тематичний збірник / [ ред. Й.М.Берко, М.А. Голубець, О.Т.Демко та iн.], Інститут екології Карпат НАНУ).

7. Кваша В.І. Видова різноманітність та екологічні групи іхтіофауни природних гідроекосистем Західно-Подільського Придністров’я / В.І. Кваша, І.В Гоч. // Матеріали Всеукр. наук. конф. [«Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації»] (27 жовтня, 2005, Тернопіль). – С.88–90.

8. Гоч І.В. Загальна біологічна характеристика чебачка амурського Pseudorasbora parva Temminck et Schlegel, (Cyprinidae) з водойм Західного Придністров’я/ I.В.Гоч // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю [«Актуальні проблеми охорони здоров’я риб та інших гідробіонтів»] (26-29 травня, 2008, Феодосія). – С.123-127.

9. Гоч І.В. Раритетний компонент іхтіофауни Західно-Подільського Придністров’я / I.В.Гоч // Тези І міжнар. іхтіологічної наук.-практ. конф. [«Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології»] (18–21 вересня, 2008, Канів). – С. 48–50.