1. Біологічні показники ляща Кременчуцького водосховища свідчать про сприятливі умови для його існування в цьому водному об’єкті. 2. Установлено, що досліджуваний вид за 46 років існування у водоймі змінив свої гідродинамічні властивості й за набором морфометричних показників наблизився до річкової форми. 3. Популяція ляща Кременчуцького водосховища характеризується багатовіковою структурою з граничним віком 20 років. Зменшення середньовиваженого віку риб останніми роками зумовлено зростанням чисельності рекрутів, що дає змогу прогнозувати збільшення вилову в найближчі роки. 4. Дослідження показали, що основне промислове навантаження за сучасних умов спрямоване на ляща 5–6-річного віку, а це недоцільно як з біологічної так і економічної точок зору. Бажано перенести основний тиск промислу на 7–8-річних особин, що гарантовано забезпечить покращення якісних і кількісних показників промислового вилову риби в наступні роки. 5. Високі показники лінійного розміру, маси, вгодованості (за Фультоном і Кларк) та жирності (за Прозоровською) на фоні переважання у складі кормових грудок ляща його улюбленої поживи (личинок і ляльок хірономід) і зменшення кількості баластних речовин свідчать про сприятливі умови для нагулу досліджуваного виду в Кременчуцькому водосховищі. 6. Темпи росту ляща змінювалися впродовж існування Кременчуцького водосховища. Це могло бути зумовлено різною інтенсивністю промислового використання. Встановлено позитивну кореляцію між промисловим виловом цього виду й показниками темпів росту К (r = 0,70) і ’ (r = 0,84). 7. У межах однієї вікової групи ляща значних коливань ІАП не спостерігалося. За період досліджень (2005–2007 рр.) цей показник був максимальним у 13-річної самки – 712,0 тис. ікринок, а мінімальним – у
7-річної самки – 76,3 тис. ікринок. Плодючість статистично достовірно підвищувалася від верхньої до нижньої частин водосховища. Середня багаторічна ІАП у міжрічному аспекті змінювалась незначно і становила у верхній частині 168,3 тис. ікринок, середній – 228,3 і в нижній частині – 263,2 тис. ікринок. 8. Багаторічна динаміка вилову риби у водоймі, що вивчалося, мала вигляд багатовершинної кривої й не підпорядковувалася загальним закономірностям, встановленим для рівнинних водосховищ. 9. Усі піки промислового вилову в Кременчуцькому водосховищі утворено за рахунок вилову аборигенних частикових видів риб – ляща і плітки. Вилов риби під час першого й другого піків був майже однаковим. Це пояснюється сприятливими умовами для відтворення і нагулу основних промислових видів риб у перші роки існування водосховища та інтенсифікацією промислового навантаження в подальшому. Значне зменшення вилову риби під час третього піка може бути пов’язано з соціально-економічною ситуацією, яка склалася у країні. 10. Інтенсивність промислу ляща нині досягла максимальних значень, і подальше збільшення кількісних параметрів промислового навантаження призведе до створення суб'єктивних умов для стійкого перелову його популяції. В сучасних умовах інтенсивного використання водних живих ресурсів великих водосховищ виникає необхідність у регламентації не тільки кількісних, але й якісних параметрів промислового навантаження. 11. У результаті проведення факторного аналізу нами було виділено два фактори, які впливають на промисловий вилов ляща в Кременчуцькому водосховищі. Перший фактор об’єднав ознаки інтенсивності промислового використання водойми (кількість ставних сіток, рибалок і одиниць промислового флоту), другий – показники, що підвищували щільність промислових скупчень та індивідуальну активність риб (сума градусоднів і рівень води). Збільшенню промислового вилову сприяють позитивні значення першого та другого факторів. | 