1. Проведено комплексне дослідження біологічних особливостей рослин роду Sedum L. в умовах культури. У Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка створено колекцію видів роду Sedum L., яка налічує 29 видів, 1 гібрид, 10 культиварів, що належать до п’яти секцій: Telephiastrum S.F.Gray, Populisedum Bgr., Aizoon Koch., Sedum, Epetium Boiss. 2. Встановлено, що для більшості інтродукованих видів роду Sedum L. ритми сезонного розвитку відповідають кліматичним умовам Лісостепу та Полісся України. За вегетаційний період рослини проходили повний цикл сезонного розвитку. За строками цвітіння інтродуценти роду Sedum L. розділено на фенологічні групи: весняно-літнього, літнього та літньо-осіннього цвітіння. Тривалість цвітіння різних видів очитків становить 23—57 днів. 3. Встановлено, що в умовах первинної культури при інтродукції до Ботанічного саду реліктового ендемічного, занесеного до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі, рослини Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha за вегетаційний період проходили повний цикл сезонного розвитку: бутонізацію, цвітіння, плодоношення, спостерігався самосів. Вперше досліджено анатомічну будову листків та стеблової частини цього виду. Sedum antiquum потребує охорони і контролю за станом популяцій в усіх місцезростаннях, а також подальшого вивчення в умовах культури. 4. Встановлено, що насіння видів роду Sedum L. різниться між собою за розмірами, масою, кольором, що може слугувати систематичною ознакою виду. Насіння досліджуваних видів роду Sedum L. дрібне, завдовжки 0,5—1,8 мм, завширшки — 0,24—0,62 мм. Залежно від виду, довжина насінини може бути в 2—4 рази більшою за ширину. Насінна шкірка здебільшого має чітко виражену поздовжню ребристість, між ребрами поверхня складчаста, дрібнокоміркова. Насіння більшості досліджених видів має високу схожість — 70—100%, через 3 роки зберігання схожість втрачається. 5. В усіх видів роду Sedum L. тип проростання насіння надземний, розміри сім’ядолей варіюють залежно від виду, гіпокотиль та епікотиль розвинуті, довжина їх у різних видів неоднакова. Починаючи з другої пари листків, листкові пластинки набувають морфологічних ознак, типових для даного виду. Перші сходи з’являються на 6—9-й день після сівби, масові — на 12—15-й день, тривалість періоду проростання насіння — від 18 до 25 днів. 6. Встановлено, що стебловими живцями можна розмножувати всі види Sedum L., листковими — обмежену кількість; найкращою зоною для заготівлі зелених стеблових живців є верхня; найкращий субстрат — торф з піском (1:1). Визначено оптимальний період для розмноження очитків живцями (травень, червень). 7. Визначено, що види роду Sedum L. є перспективними для фітомеліорації еродованих земель. Для закріплення поверхні відвалів із залізистих кварцитів, хлорито-біотито-амфіболових та амфіболо-каолінових сланців рекомендуємо S. spurium, S. hybridum, S. spectabile, S. album, S. aizoon, S. sexangulare, S. kamtschaticum завдяки їхній невибагливості, здатності до швидкого розростання по поверхні субстрату, посухо- та зимостійкості, а також пластичності. Усі види Sedum L. на субстратах відвалів варто розмножувати поділом кущів, а S. spurium, S. hybridum на хлорито-біотито-амфіболових сланцях також і стебловими живцями. На відвалах ефективнішим є весняне садіння рослин. 8. Виявлено загальні ознаки анатомічної будови листків і стеблової частини представників роду Sedum L.: анізоцитний тип продихового апарату; значна щільність розміщення продихів (до 125 шт./мм2); наявність щільної кутикули та воскового шару на епідермі листків; відсутність диференціації хлорофілоносної паренхіми на палісадну та губчасту. 9. Встановлено, що у видів очитків з плоскими листками на абаксіальній епідермі продихів міститься на 25-39% більше, ніж на адаксіальній (наприклад, у видів секції Populisedum — на 25%; Sedum — на 29%; Telephiastrum, Epetium — на 30%; Pachysedum — на 36%; Aizoon — на 39%); а у видів з округлими в поперечному перерізі листками продихи рівномірно розподілені по всій поверхні (S. morganianum, S. pachyphyllum, S. stahlii). 10. Важливими таксономічними ознаками є будова провідної системи стебла, форма епідермальних клітин листків, контури їхніх бічних стінок, відсутність чи наявність трихом на поверхні епідерми листків та стебла, їх форма, наявність та локалізація антоціанових пігментів та крохмальних зерен. Установлені анатомічні показники є важливими додатковими критеріями і ознаками для уточнення та визначення родів і видів родини Crassulaceae DC. 11. За результатами досліджень, сік 24 видів очитків має антивірусну активність. Найвищу антивірусну активність має сік S. aizoon, S. spurium, S. stahlii, S. pachyphyllum, S. rubrotinctum, S. selskianum, S. moranense, S. treleasei. 12. Висока екологічна пластичність видів роду Sedum L., зимостійкість, різноманітність забарвлення та форм листків, суцвіть, різні строки цвітіння та здатність до швидкого розростання по поверхні субстрату дають можливість використовувати їх у ландшафтній архітектурі при створенні альпінаріїв, рокаріїв, міксбордерів, килимових клумб. |