Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Березкіна Валентина Іванівна. Біологічні особливості інтродукованих видів роду Sedum L. (Crassulaceae DC.) та перспективи їх використання в Україні: дисертація канд. біол. наук: 03.00.05 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Березкіна В.І. Біологічні особливості інтродукованих видів роду Sedum L. (Crassulaceae DC.) та перспективи їх використання в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню біологічних властивостей видів роду Sedum L. У Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка створена колекція видів роду Sedum L., яка складається із 29 видів, 1 гібрида, 10 культиварів. Досліджено ритми сезонного розвитку рослин в умовах культури. Наведено дані про поширення, фітоценотичні зв’язки Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha, занесеного до Червоної книги України, та його розвиток в умовах первинної культури при інтродукції до Ботанічного саду. Вперше отримано новітні дані з анатомічної будови вегетативних органів 30 таксонів роду Sedum L. Виявлено особливості насіннєвого та вегетативного розмноження очитків. Вперше вивчена антивірусна активність 41 таксона Sedum L. Установлено, що більшість (92,5%) вивчених видів очитків є перспективними рослинами для культури в районах Лісостепу та Полісся України. Для застосування в озелененні та фітомеліорації відібрано 34 таксони очитків.

1. Проведено комплексне дослідження біологічних особливостей рослин роду Sedum L. в умовах культури. У Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка створено колекцію видів роду Sedum L., яка налічує 29 видів, 1 гібрид, 10 культиварів, що належать до п’яти секцій: Telephiastrum S.F.Gray, Populisedum Bgr., Aizoon Koch., Sedum, Epetium Boiss.

2. Встановлено, що для більшості інтродукованих видів роду Sedum L. ритми сезонного розвитку відповідають кліматичним умовам Лісостепу та Полісся України. За вегетаційний період рослини проходили повний цикл сезонного розвитку. За строками цвітіння інтродуценти роду Sedum L. розділено на фенологічні групи: весняно-літнього, літнього та літньо-осіннього цвітіння. Тривалість цвітіння різних видів очитків становить 23—57 днів.

3. Встановлено, що в умовах первинної культури при інтродукції до Ботанічного саду реліктового ендемічного, занесеного до Червоної книги України та до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі, рослини Sedum antiquum Omelcz. et Zaverucha за вегетаційний період проходили повний цикл сезонного розвитку: бутонізацію, цвітіння, плодоношення, спостерігався самосів. Вперше досліджено анатомічну будову листків та стеблової частини цього виду. Sedum antiquum потребує охорони і контролю за станом популяцій в усіх місцезростаннях, а також подальшого вивчення в умовах культури.

4. Встановлено, що насіння видів роду Sedum L. різниться між собою за розмірами, масою, кольором, що може слугувати систематичною ознакою виду. Насіння досліджуваних видів роду Sedum L. дрібне, завдовжки 0,5—1,8 мм, завширшки — 0,24—0,62 мм. Залежно від виду, довжина насінини може бути в 2—4 рази більшою за ширину. Насінна шкірка здебільшого має чітко виражену поздовжню ребристість, між ребрами поверхня складчаста, дрібнокоміркова. Насіння більшості досліджених видів має високу схожість — 70—100%, через 3 роки зберігання схожість втрачається.

5. В усіх видів роду Sedum L. тип проростання насіння надземний, розміри сім’ядолей варіюють залежно від виду, гіпокотиль та епікотиль розвинуті, довжина їх у різних видів неоднакова. Починаючи з другої пари листків, листкові пластинки набувають морфологічних ознак, типових для даного виду. Перші сходи з’являються на 6—9-й день після сівби, масові — на 12—15-й день, тривалість періоду проростання насіння — від 18 до 25 днів.

6. Встановлено, що стебловими живцями можна розмножувати всі види Sedum L., листковими — обмежену кількість; найкращою зоною для заготівлі зелених стеблових живців є верхня; найкращий субстрат — торф з піском (1:1). Визначено оптимальний період для розмноження очитків живцями (травень, червень).

7. Визначено, що види роду Sedum L. є перспективними для фітомеліорації еродованих земель. Для закріплення поверхні відвалів із залізистих кварцитів, хлорито-біотито-амфіболових та амфіболо-каолінових сланців рекомендуємо S. spurium, S. hybridum, S. spectabile, S. album, S. aizoon, S. sexangulare, S. kamtschaticum завдяки їхній невибагливості, здатності до швидкого розростання по поверхні субстрату, посухо- та зимостійкості, а також пластичності. Усі види Sedum L. на субстратах відвалів варто розмножувати поділом кущів, а S. spurium, S. hybridum на хлорито-біотито-амфіболових сланцях також і стебловими живцями. На відвалах ефективнішим є весняне садіння рослин.

8. Виявлено загальні ознаки анатомічної будови листків і стеблової частини представників роду Sedum L.: анізоцитний тип продихового апарату; значна щільність розміщення продихів (до 125 шт./мм2); наявність щільної кутикули та воскового шару на епідермі листків; відсутність диференціації хлорофілоносної паренхіми на палісадну та губчасту.

9. Встановлено, що у видів очитків з плоскими листками на абаксіальній епідермі продихів міститься на 25-39% більше, ніж на адаксіальній (наприклад, у видів секції Populisedum — на 25%; Sedum — на 29%; Telephiastrum, Epetium — на 30%; Pachysedum — на 36%; Aizoon — на 39%); а у видів з округлими в поперечному перерізі листками продихи рівномірно розподілені по всій поверхні (S. morganianum, S. pachyphyllum, S. stahlii).

10. Важливими таксономічними ознаками є будова провідної системи стебла, форма епідермальних клітин листків, контури їхніх бічних стінок, відсутність чи наявність трихом на поверхні епідерми листків та стебла, їх форма, наявність та локалізація антоціанових пігментів та крохмальних зерен. Установлені анатомічні показники є важливими додатковими критеріями і ознаками для уточнення та визначення родів і видів родини Crassulaceae DC.

11. За результатами досліджень, сік 24 видів очитків має антивірусну активність. Найвищу антивірусну активність має сік S. aizoon, S. spurium, S. stahlii, S. pachyphyllum, S. rubrotinctum, S. selskianum, S. moranense, S. treleasei.

12. Висока екологічна пластичність видів роду Sedum L., зимостійкість, різноманітність забарвлення та форм листків, суцвіть, різні строки цвітіння та здатність до швидкого розростання по поверхні субстрату дають можливість використовувати їх у ландшафтній архітектурі при створенні альпінаріїв, рокаріїв, міксбордерів, килимових клумб.

Публікації автора:

  1. Березкіна В.І. Вегетативне розмноження очитків у культурі // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К.: Київський університет, 1999. - Вип. 2. - С. 5-6.

  2. Березкіна В.І. Збереження Sedum populifolium Pall. шляхом культивування // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К.: Київський університет, 2000. - Вип. 3. - С. 8-9.

3. Березкіна В.І. Інтродукція представників секції Aizoon Koch Syn. роду Sedum L. в Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К.: Київський університет, 2001. - Вип. 4. - С. 9-11.

4. Березкина В.И. Интродукция представителей рода Sedum L. (Crassulaceae DC.) // Бюлетень Нікітського ботанічного саду. - 2001. - Вып. 82. - С. 9-12.

5. Березкіна В.І. Біологічні особливості представників секції Eusedum Boiss. роду Sedum L. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К.: Київський університет, 2002. - Вип. 5. - С. 7-9.

6. Березкіна В.І., Куковиця Г.С. Перспективи використання очитків в озелененні // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К.: Київський університет, 1999. - Вип. 2. - С. 4-5.

7. Березкіна В.І. Перспективи використання представників роду Sedum L. для озеленення міст і рекреаційних зон // Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 135-річчю Ботанічного саду Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова “Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон”. - Одеса: ЛАТСТАР. - 2002. - Ч. 1. - С. 14-17.

8. Березкина В.И. Опыт выращивания очитков на отвалах горных пород Кривбасса // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. - К.: Вища школа, 1984. - Вып. 11. - С. 27-35.

9. Березкина В.И. Влияние освещенности на рост и развитие представителей рода очиток (Sedum L.) // Адаптационная изменчивость растений при интродукции. - Рига: Зинатне, 1990. - С. 83-86.

10. Березкіна В.І. Особливості насіння та насіннєвого розмноження очитків // Охорона, вивчення і збагачення рослинного світу. - К.: Либідь, 1992. - Вип. 19. - С. 39-43.

11. Лаптев А.А., Дьяченко А.Д., Гринченко Б.Х., Карпенко Н.И., Яценко Т.Б., Приступа С.А., Березкина В.И. Рекомендации по устройству и содержанию газонов в Украинской ССР. - К.: ООПИПК Минжилкоммунхоза УССР, 1987. - 113 с.

12. Березкіна В.І. Очитки // Квіти України. - 1998. - № 3. - С. 16.

13. Березкина В.И., Брайон А.В. Особенности анатомического строения вегетативных органов некоторых представителей рода очитков (Sedum L.) // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. - К.: Вища школа, 1985. - Вып. 12. - С. 103-107.

14. Березкина В.И., Евтушенко А.И. Антивирусная активность некоторых видов очитков и перспективы введения их в культуру // Биолого-экологические особенности интродуцированных растений. - К.: Наук. думка, 1985. - С. 61-63.

15. Березкина В.И., Никитина В.В. Биологические особенности и культура очитков (Sedum L.) в оранжереях Ботанического сада им. акад. А.В.Фомина Киевского университета // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. - К.: Вища школа, 1982. - Вып. 9. - С. 76-83.

16. Березкина В.И., Никитина В.В., Евтушенко А.И. Антивирусные свойства некоторых представителей семейства толстянковых (Crassulaceae DC.) // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. - К.: Вища школа, 1983. - Вып. 10. - С. 52-58.

17. Широбоков В.П., Евтушенко А.И., Лапчик В.Ф., Широбокова Д.Н., Никитина В.В., Березкина В.И. Антивирусная активность как биологическое свойство некоторых представителей семейства толстянковых (Crassulaceae DC.) // Вирусы и вирусные заболевания. - К.: Здоров’я. - 1983. - Вып. 11. - С. 69-71.

18. Березкина В.И. Некоторые особенности генеративного размножения интродуцированных очитков // Тезисы докл. VI Всесоюзного совещания по семеноведению и семеноводству интродуцентов “Теоретические и методические вопросы изучения семян интродуцированных растений”. - Баку: АН Азерб. ССР. - 1981. - С. 68-69.

19. Березкина В.И. Род Sedum L. в Ботаническом саду Киевского госуниверситета и перспективы использования его представителей // Тезисы докладов “VIII съезд Украинского ботанического общества”. - К.: Наукова думка. - 1987. - С. 205.

20. Березкина В.И. Использование очитков (Sedum L.) в озеленении // Тезисы докладов VIII делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества “Актуальные вопросы ботаники в СССР”. - Алма-Ата: Наука. - 1988. - С. 506-507.

21. Березкина В.И. Перспективы использования представителей рода Sedum L. для фиторекультивации нарушенных земель // Тезисы докладов VII Всесоюзной конференции молодых ученых “Роль ботанических садов в рациональном использовании и воспроизводстве растительных ресурсов”. - Ташкент: Фан. - 1990. - С. 101-102.

22. Березкина В.И. Очитки - перспективные растения для рекультивации нарушенных земель // Тезисы докладов I Всесоюзной научной конференции “Растения и промышленная среда”. - Днепропетровск: ДГУ. - 1990. - С. 191.

23. Березкина В.И. Влияние сроков хранения семян очитков на их всхожесть // Тезисы докладов IХ Всесоюзного совещания по семеноведению интродуцентов “Репродуктивная биология интродуцированных растений”. - Умань. - 1991. - С. 16.

24. Березкіна В.І. Використання очитків для створення рокаріїв // Тези доповідей “IХ з’їзд Українського ботанічного товариства”. - К.: Наукова думка. - 1992. - С. 182-183.

25. Березкіна В.І. Інтродукція видів очитку // Тези доповідей “Охорона генофонду рослин в Україні”. - Донецьк: Донецький ботанічний сад АН України. - 1994. - С. 106.

26. Березкіна В.І. Вирощування очитків (Sedum L.) на порушених землях // Матеріали Третьої Міжнар. конф. “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку”. - Донецьк: Агенство “Мультипресс”. - 1998. - С. 131-132.

27. Березкіна В.І. Онтогенез Sedum hybridum L. в умовах культури // Матеріали 10 Міжнародної наукової конференції “Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії”. - Умань: Уманське ВПП. - 1998. - С. 17.

28. Березкіна В.І. Інтродукція представників роду Sedum L. (Crassulaceae DC.) // Матеріали ХI з’їзду Українського ботанічного товариства. - Харків. - 2001.- С. 33-34.

29. Березкина В.И. Перспективы использования представителей рода Sedum L. (Crassulaceae DC.) // Тезисы докладов Междунар. науч. конф. “Ботанические сады: состояние и перспективы сохранения, изучения, использования биологического разнообразия растительного мира”. - Минск: БГПУ. - 2002. - С. 18-20.