Свиденко Людмила Вікторівна. Біологічні особливості і господарсько-цінні ознаки перспективних ефіроолійних рослин в умовах Херсонської області : Дис... канд. наук: 03.00.05 - 2002.
Анотація до роботи:
Свиденко Л.В. Біологічні особливості та господарсько-цінні ознаки перспективних ефіроолійних рослин в умовах Херсонської області. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.05 – ботаніка.- Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН. Ялта, 2002.
Дисертаційну роботу присвячено питанням вивчення росту і розвитку, біохімії та господарсько-цінних ознак чебрецю звичайного, полину лимонного, лавандину, лофанта анісового, котячої мяти лимонної в умовах степової зони півдня України (Херсонська обл.).
За результатами досліджень встановлено, що вищезгадані рослини в умовах Херсонської області проходять всі фази розвитку, за винятком плодоношення полину лимонного в окремі роки. Чебрець звичайний, лофант анісовий, котяча мята лимонна добре розмножуються насінням, полин лимонний і лавандин – вегетативним способом.
Визначено продуктивність, урожайність і масову частку ефірної олії. Досліджено динаміку накопичення ефірної олії за фазами розвитку рослин. Максимальний вміст ефірної олії у чебрецю і лавандину в кінці цвітіння ( відповідно 0,61% і 2,80% від сирої маси), у лофанта і котячої м'яти лимонної – у фазу масового цвітіння (відповідно 0,43% і 0,34% від сирої маси), у полину – на початку бутонізації (0,70% від сирої маси).
Вивчено динаміку накопичення ефірної олії в рослинах протягом доби. Досліджено динаміку біосинтезу компонентів за фазами розвитку. Визначено фази розвитку рослин, в які якість олії найкраща. Встановлено терміни збирання урожаю інтродуцентів в умовах Херсонської області.
В результаті вивчення п'яти видів перспективних ефіроолійних рослин (чебрецю звичайного, полину лимонного, лавандину, лофанта анісового і котячої м'яти лимонної), нами встановлено, що в нових умовах вирощування (Херсонська обл.) рослини проходять всі фази розвитку без відхилень (за винятком в окремі роки фази плодоношення у полину лимонного). Рослини мають високу адаптацію, не підмерзають, не пошкоджуються шкідниками і можуть бути рекомендовані для вирощування як ефіроолійні і лікарські.
Визначено фази розвитку рослин в які синтезується максимальна кількість ефірної олії: в чебрецю і лавандину наприкінці цвітіння (відповідно 0,61% і 2,80% від сирої маси), у лофанта і котячої м'яти лимонної – в фазу масового цвітіння (відповідно 0,43% і 0,34% від сирої маси), у полину – на початку бутонізації (0,70% від сирої маси). Проте якість олії у всіх досліджуваних видів найвища в фазу массового цвітіння, тому в цю фазу потрібно проводити збір урожаю ( у полину лимонного починаючи від фази бутонізації).
Виявлено, що господарсько-цінні ознаки (врожай квіткової сировини і продуктивність рослин) підвищуються з віком рослин. Максимальну продуктивність відмічали у лофанта на другий рік життя, у чебрецю, котячої м'яти, полину, лавандину – на третій рік .
Встановлено слабку кореляційну залежність між врожаєм рослинної сировини і масовою часткою ефірної олії. В усіх досліджуваних видів рослин кореляційний аналіз показав відсутність прямого або зворотного кореляційного зв'язку між вмістом ефірної олії і її основних компонентів, що свідчить про незалежне успадкування цих ознак і можливості ведення селекції для одержання генотипів, які поєднуватимуть високу продуктивність з максимальним вмістом цінних компонентів ефірної олії.
Експериментально вивчена структура врожаю (суцвіття + листок + стебло) у лофанта анісового і котячої м'яти лимонної. Визначено, що максимальний вміст ефірної олії припадає на суцвіття лофанта (0,47%), котячої мяти лимонної (0,96%), мінімальний – на стебло.
Дослідження біосинтезу терпенових сполук виучуваних рослин, показали, що накопичення основних компонентів в ефірній олії в значній мірі залежить від фази розвитку рослин і погодних умов року.
За вмістом основних компонентів в ефірній олії виявлено існування у популяції полину лимонного 16 хемотипів, у чебрецю звичайного - 5, у лофанту анісового – 4, у котячої м'яти лимонної - 3, що свідчить про поліморфність видів, які складаються з ряду екотипів і вірогідно розрізняються за біоморфологічними ознаками.
Порівняльне вивчення компонентного складу ефірної олії чебрецю звичайного, лофанта анісового, лавандину в умовах степової зони півдня України і південного узбережжя Криму показало подібність основних терпенових сполук досліджуваних олій, що дозволяє рекомендувати їх для одержування в цій зоні.
Визначено і виділено кращі генотипи Thymus vulgaris L., Artemisia balchanorum Krasch., Lophanthus anisatus Benth. і Nepeta cataria var. citriodora Beck., які відрізняються високою продуктивністю і масовою часткою терпеноїдів, різними термінами цвітіння, і можуть бути використані як донори цінних ознак при виведенні перспективних для півдня України нових сортів. Вивчено ступінь мінливості господарсько-цінних ознак при міжвидовій гібридизації і полікросі F1, виявлено генетичну різноякісність гібридного насінного потомства полину, яка негативно впливає на однорідність рослин в посадках і знижує господарську цінність посадкового матеріалу, доведено необхідність вегетативного розмноження сортів.
Результати досліджень біології і біохімії чебрецю звичайного, полину лимонного, лофанта анісового, котячої м'яти лимонної, лавандину показали доцільність їхнього культивування в умовах степової зони півдня України (Херсонська обл.) з метою забезпечення рослинною сировиною вітчизняної ефіроолійної, харчової і фармацевтичної промисловості, що дає змогу підняти питання про впровадження даних рослин у степовій зоні півдня України.
Практичні рекомендації
На основі аналізу даних дослідів кількох років пропонуються такі практичні рекомендації:
В умовах Херсонської області створити промислові плантації перспективних ефіроолійних рослин як джерел одержання ефірної олії: чебрецю звичайного, полину лимонного, лофанту анісового, лавандину, котячої м'яти лимонної.
Чебрець звичайний, лофант анісовий, котячу м'яту лимонну розмножувати насінням, полин лимонний і лавандин - вегетативним способом. Для посіву даних рослин використовувати свіжозібране насіння або насіння з терміном зберігання не більше двох-трьох років.
При створенні промислових плантацій полину лимонного керуватися розробленими нами прийомами вирощування посадкового матеріалу і догляду за плантаціями.
Для підвищення врожаю рекомендується проводити додаткові поливи, при відсутності значних опадів в жаркий час року (липень-серпень).
Для одержання насіння полину лимонного в умовах степової зони півдня України використовувати виділені нами ранньоквітучі форми.
Використовувати для озеленення парків в умовах сухого степу лавандин як ксерофітну рослину.
Міністерству харчової промисловості включити в свої плани використання місцевої ароматичної рослинної сировини полину лимонного, лофанта анісового, котячої м'яти лимонної замість імпортних прянощів.
Публікації автора:
Свиденко Л.В. К изучению биологии развития лофанта анисового, иссопа обыкновенного, чабера душистого // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 1998. – Вып. 80. - С. 95-97.
Свиденко Л.В. Биология роста и развития некоторых эфирномасличных растений в условиях Херсонской области // Бюлл. Никит. ботан. сада. - 1998. – Вып. 80. - С. 98-100.
Свиденко Л.В. Біохімія полину лимонного у звязку з інтродукцією в степову зону півдня України // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. / Вісник Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. - 1999. - Вип. 2. - С. 80-81.
Свиденко Л.В. Особенности биологии и биохимии лавандина в условиях степой зоны юга Украины // Бюлл. Никит. ботан. сада. – 2001. – Вып. 83. – С. 90-93.
Работягов В.Д., Свиденко Л.В. Полынь лимонная. Биология, биохимия, агротехника возделывания в условиях Херсонской области. – Ялта, 2000. - 11с.
Свиденко Л.В. Изучение компонентного состава эфирного масла котовника лимонного // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії: Матер. 11 Міжнар. наук. конфер. – Біла Церква, 1999. - С. 256-258.
Свиденко Л.В. Биология развития и размножение полыни лимонной // Internacional Meeting of Younung Scientists in Horticulture: Materials of the 7 internationals conference.- Lednize, 1999. - C. 223-225.
Свиденко Л.В. Біологія розвитку та біохімія котячої м'яти лимонної в умовах степової зони півдня України // Зб. наукових праць. Заповідна справа: стан, проблеми, перспективи. – Херсон: “Айлант”, 1999. – С. 69-71.
Свиденко Л.В. Биология развития и биохимические особенности лавандина в условиях Херсонской области // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії: Матеріали 12 Міжнародн. наук.-практич. конференції. - Полтава, 2000. - С. 302-304.
Свиденко Л.В., Работягов В.Д. Изучение изменчивости компонентного состава эфирного масла тимьяна обыкновенного //Соврем. научн. исслед. в садоводстве: Материалы VIII Международн. научн. конферении по садоводству. – Ялта, 2000. - Ч.3. - С. 54-59.