1. Вперше надано наукове обґрунтування біологічних основ збереження раритетних видів рослин ex situ на південному сході України, що належать до 7 родів та 6 родин: Adonis vernalis L., A.wolgensis Steven, Pulsatilla nigricans Strck (Ranunculaceae Juss.), Astragalus dasyanthus Pall.(Fabaceae Lindl.), Inula helenium L.(Asteraceae Dum.), Origanum puberulum (G.Beck) Klokov (Lamiaceae Lindl.), Paeonia tenuifolia L. (Paeoniaceae Rudolphi), Valeriana officinalis L. s.l.(Valerianaceae Batsch). 2. Встановлено, що природні популяції досліджених видів є нормальними та регресивними, характеризуються невисокою щільністю – від 5-ти (Adonis vernalis) до 27 особин на 1м2 (Origanum puberulum) і займають невеликі площі. За віковою структурою популяції Adonis vernalis, A.wolgensis, Paeonia tenuifolia., Valeriana offіcinalis неповночленні: відсутні ювенільні та сенільні особини, а Inula helenium, Origanum puberulum, Pulsatilla nigricans є повночленними, але мають низьку чисельність. Просторова структура їх пов’язана з контагіозним (Inula helenium, Pulsatilla nigricans) та випадковим (Valeriana offіcinalis) розміщенням рослин в популяційному полі. 3. Досліджені раритетні види рослин в умовах Донецького ботанічного саду проходять повний цикл онтогенезу та формують інтродукційні популяції. 4. Визначено тривалість органічного спокою насіння раритетних видів рослин: насіння Origanum puberulum зберігає схожість 1 рік, Astragalus dasyanthus, Inula helenium, Valeriana offіcinalis – 2 роки; у насіння Adonis vernalis, A.wolgensis та Pulsatilla nigricans не виявлено періоду спокою. Вперше встановлено, що насіння Astragalus dasyanthus після 2-ох років зберігання може проростати за умови його скарифікації. 5. Встановлено оптимальні строки сівби насіння досліджуваних видів: Adonis vernalis, A.wolgensis, Pulsatilla nigricans, – сівба свіжозібраного насіння; Paeonia tenuifolia, Astragalus dasyanthus, Valeriana officinalis – під зиму; Inula helenium та Origanum puberulum – навесні. Розроблено нові прийоми штучного вегетативного розмноження Origanum puberulum стебловими живцями і Pulsatilla nigricans партикулами (без викопування материнської рослини). 6. Закладено у Донецькому ботанічному саду функціонуючий колекційно-експериментальний реінтродукційний розсадник, що складається з 3 відділень – колекційного, експериментального та масового розмноження. 7. Визначено і науково обґрунтовано принципи, підходи і способи реінтродукції раритетних видів рослин на південному сході України. Виділено послідовні етапи проведення реінтродукційних робіт. 8. Вперше розроблено оригінальні схеми розміщення реінтродукційних локусів в залежності від способів їх закладання та натурних моделей конструювання структури популяцій раритетних видів рослин: емпіричні без врахування взаємовідносин з іншими видами рослинного угруповання та доцільно спрощені (номінальні) з усуненням безпосереднього впливу інших видів. 9. Реінтродукційні локуси 5-ти модельних раритетних видів закладено у 17-ти локалітетах. Визначено, що найбільш ефективним способом формування реінтродукційних популяцій є комбінований (висаджування рослин та сівба насіння). 10. Запропоновано систему оцінювання успішності реінтродукції видів рослин, що включає інтегровані тест-параметри для моніторингу становлення реінтродукційної популяції виду. |