З метою удосконалення виробництва препаратів для захисту лісу на основі ентомопатогенних вірусів та їх тестування визначено оптимальні умови одержання личинок комах-хвоєгризів у різні терміни і виявлено оптимальні умови їх утримання та інфікування. 1. Визначено умови для одержання личинок рудого соснового пильщика за три місяці до їх вилуплення у природі (ІІІ декада січня). Для цього необхідно починати інкубацію яєць при 22С наприкінці грудня. Тривалість розвитку яєць рудого соснового пильщика при початку їх інкубації 20 грудня становить 31 день, при початку 25 січня – 13 днів, при початку 20 березня – 6 днів. При одержанні личинок рудого соснового пильщика на один–два місяці пізніше від природних дат (найпізніше – 24 червня) життєздатність яєць суттєво знижується. При початку інкубації яєць 20 травня їх життєздатність становила 72,1%, а при початку 20 червня – лише 22,4%. 2. Установлено, що тривалість розвитку рудого соснового пильщика в коконах зменшується за їх утримання як при нижчому значенні температури, так і при коротшому світловому дні. При утриманні коконів рудого соснового пильщика в умовах повної темряви при 18С імаго вилітали 1–3 вересня, а при 23С – 22–25 вересня (P<0,001), при фотоперіоді 16:8 і таких самих температурах – 5–7 вересня та 25–28 вересня відповідно (P<0,0001). 3. За постійного утримання гусениць соснового шовкопряда при 14-годинному освітленні близько 40% гусениць розвивається без діапаузи. За одночасного початку діапаузи гусениць соснового шовкопряда (15 жовтня) її тривалість є меншою при вищій температурі (при 14С вона становила 80%, при 20С – 74%, при 23С – 68%). Життєздатність гусениць була нижчою за вищих значеннях температури під час діапаузи: при 14С вона становила 80%, при 20С – 74%, при 23С – 68%. Найбільші життєздатність та інтенсивність живлення гусениць соснового шовкопряда спостерігалися при температурі 23С і годівлі на хвої. Гусениць соснового шовкопряда у І – ІІІ віках слід утримувати по десять, у IV – V – по три, після V – по одній особині. 4. Доведено можливість одержання личинок звичайного соснового пильщика на два-чотири місяці раніше від природних термінів шляхом реактивації діапаузи особин у коконах дією змінних температур або постійної температури 24С при природному освітленні. 5. Показник перспективного росту чисельності рудого соснового пильщика (590,8 шт.) є максимальним при утриманні личинок на хвої при температурі 22С та фотоперіоді 16:8 годин. Життєздатність личинок звичайного соснового пильщика є найвищою (85%) при температурі 20С і фотоперіоді 16:8 годин. 6. Визначено, що життєздатність гусениць соснової совки є найбільшою (71,2%) за утримання на хвої при 16С. На хвої гусениці розвивалися швидше, ніж на штучному поживному середовищі, при 14С – на 1,9 дня, а при 20С – на 5,2 дня. За умов утримання на хвої при 14 та 20С різниця за масою лялечок становила 59 мг, а при утриманні на штучному поживному середовищі при такій самій температурі – 73 мг. 7. Найбільшу життєздатність при лабораторному утриманні комах-хвоєгризів з різним типом сезонного розвитку відмічено при утриманні їх на хвої при температурі 16–23С та фотоперіоді 16:8 годин. Саме такий фотоперіод є максимальним для широти Харкова (50ПнШ), а такі значення температури характерні для періоду живлення гусениць (личинок) цих видів у природі. 8. Обґрунтовано доцільність виробництва препаратів на основі вірусів ядерного поліедрозу кишкового типу звичайного та рудого соснових пильщиків. Для обох видів пильщиків показник LT50 з віком личинок збільшувався, а LD50 – зменшувався. Значення LD50 для звичайного соснового пильщика за даними на 12-й день після інфікування для личинок ІІ, ІІІ і IV віків становили 1,26?107; 3,16?107 та 7,94?107 поліедрів/мл. Значення LD50 для рудого соснового пильщика за даними про його загибель на 9-й день після інфікування для личинок ІІ, ІІІ і IV віків становили 2,2?104; 3,98?104 та 2,68?105 поліедрів/мл. Значення LT50 та LD50 свідчать, що для рудого соснового пильщика є характерними гострі вірусні епізоотії, а для звичайного рудого пильщика – хронічні. 9. Вихід поліедрів з однієї личинки звичайного соснового пильщика є найвищим при інфікуванні личинок IV віку суспензією, що містить 12,8х107 поліедрів/мл. Накопичення поліедрів у личинках рудого соснового пильщика зменшується зі збільшенням концентрації вірусної суспензії при інфікуванні (r при інфікуванні личинок різного віку становить 0,88–0,93). Інфікування личинок вірусною суспензією, що містить понад 105 поліедрів/мл, не призводить до суттєвого збільшення виходу поліедрів (Р=0,05). 10. Умови утримання личинок рудого соснового пильщика, що сприяють наростанню їх маси, є сприятливими також для одержання більшої кількості поліедрів при інфікуванні (r=0,79; Р=0,05). Загибель личинок рудого соснового пильщика прискорюється, а сумарна кількість поліедрів, одержаних із загиблих особин, зменшується при збільшенні температури утримання (r=0,98; Р=0,05). Утримання при температурі понад 18С (за якої накопичується 5,2?109 поліедрів) не призводить до суттєвого збільшення сумарного виходу поліедрів із личинок. 11. При впровадженні оптимізованої технології виробництва препарату Вірін-ЗСП витрати на одержання вірусного біоматеріалу зменшилися на 40,9%, а вихід препарату з 1 кг сировини збільшився на 71,2%. Упровадження оптимізованої технології виробництва препарату Вірін-Діпріон забезпечує зменшення витрат на одержання вірусного біоматеріалу на 36,8% і збільшення виходу препарату з 1 кг сировини на 31,9%. |